
За часів кліматичних змін теплиця — вже не розкіш, а інструмент виживання для виробників. Це серйозне інженерне рішення, де потрібно враховувати сотні деталей — від напрямку вітру до вибору системи опалення, вентиляції та освітлення. Проте починати потрібно з дослідження ринку і вирощувати те, що він здатен спожити.

Єдині фрукти, які «вистрелили» рекордною ціною цього сезону, — це черешня та особливо вишня.

Переведення овочівництва та ягідництва в закритий ґрунт у європейських країнах стає з кожним роком дедалі більше затребуваним, адже для виробників це означає прогнозоване вирощування та уникнення погодних ризиків. За даними Вагенінгенського университету (Нідерланди), ефективність виробництва в теплицях у 15 разів вища, ніж у відкритому ґрунті. Українські аграрії теж почали активно освоювати тепличні технології.

Уряд із наступного року планує відновлення програми грантів на створення садів і теплиць.

Асоціація «Укрсадпром» звернулась до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства з проханням визначити вичерпний перелік основних документів, які необхідні для збору інформації, що проводиться Державною аудиторською службою.

Українські садівники цього року почали сезон із тривогою. Холодна весна й заморозки загрожували втратами врожаю, а перші закупівельні ціни свідчили про можливий дефіцит: яблуко на старті сезону коштувало 60–70 грн/кг.

Урожайність сливи у саду ТОВ «Колос» (Одеська область) цього року склала 30 т/га, що на 10 т/га більше, ніж торік.

Більше 20 грантових заявок погоджено цього року від садівничих господарств Івано-Франківської області.

Фермерське господарство Nuts'N'Garden на півдні Київщини вирощує десертні сорти фундука на площі 22 га та 1 га зеленої спаржі. Це яскравий приклад того, як органічне виробництво може поєднувати економічну доцільність, турботу про довкілля та інноваційний підхід.

Фермерське господарство «Аллазаров» на Київщині, крім рослинництва, має ще один напрям діяльності — лабораторію з клонування рослин.

Рівненський фермер Дмитро Леончук займається вирощуванням кісточкових з 2022 року. На площі 2 га ростуть різні дерева, однак найбільше — персика та груші (по 30%).

«Земельний банк» пропонує 21 ділянку під багаторічні насадження у 6 областях України.

У фруктовому саду родини Леончуків з Рівненщини на площі 2 га ростуть різні дерева, однак найбільше — персика та груші (по 30%).

Фермерське господарство «Голд Ромі» (Чернівецька область) планує побудувати холодильник на 10 тис. т зберігання яблук і груш. На сьогодні потужності фруктосховища агропідприємства становлять 3 тис. т.

Збір яблук у садах Чернівецької області цього року стартує пізніше, ніж зазвичай.

Виробництво фруктів, ягід і горіхів у країнах Європейського Союзу 2024 року становило 24,3 млн т, що на 2% менше, ніж обсяги, зібрані попереднього року.

Уже більше 10 років родина Леончуків із Рівненщини займається садівництвом. Спочатку розвивали декоративний напрям — реалізували квіти та вирощували помідори, а згодом заклали малинову плантацію. Та через цінові стрибки й дефіцит трудових ресурсів через п’ять років насадження довелося викорчувати, натомість висадили кісточковий сад.

Низький попит на яблука та збільшення пропозиції осінніх сортів змушують українських садівників вкотре знижувати відпускні ціни в даному сегменті.

Засновник львівської сімейної ферми «Перепілка на дубовому листі» Ігор Мамчик, окрім вирощуванням птиці, вирішив зайти в садівництво і заклав на Рівненщині фундуковий сад.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства.