Зроблено в Україні: як працює платформа, що говорить український виробник, і хто отримає кешбек

20 травня 2024, 06:13 1976

Навколо створення Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» точилося чимало дискусій: економісти прогнозували фінансову нежиттєздатність програми, бізнес не міг зрозуміти, що робити, аби долучитися до цього проєкту, а споживачі рахували майбутній кешбек.

Тим часом в Україні продовжують створювати обласні офіси платформи «Зроблено в Україні». За задумом, дана програма націлена на те, аби змінити структуру економіки й наростити виробництво товарів із високою доданою вартістю. Нова економічна стратегія має об’єднати споживачів, підприємців та державу. 

За підрахунками Мінекономіки, з 4,6% очікуваного зростання ВВП України 2024 року — 1% — це вклад програм підтримки. Цього року загальна сума становить 45 млрд грн. У перший же рік податками повернеться до 86% коштів, вкладених державою у розвиток українських виробників. 

Тож найперша складова платформи «Зроблено в Україні» — урядові програми підтримки та гранти для малого та середнього підприємництва. Платформа, по суті, об’єднала всі діючі програми з фінансування. 

Для простішого доступу та роз’яснення всіх фінансових можливостей для бізнесу почали створюватися обласні офіси платформи «Зроблено в Україні». Там підприємцям допоможуть написати бізнес-план, заповнити заявку, розкажуть про умови всіх програм підтримки. І це, власне, є складовою стимулювання малого бізнесу.

Як працює перший офіс платформи «Зроблено в Україні»

Перший офіс платформи «Зроблено в Україні» для підтримки мікро- та малого бізнесу відкрили наприкінці березня у Сумах на базі Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості. 

propData.content.image
Галина Діхніч, заступник директора Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості

Ми сподіваємось, що такі офіси допоможуть збільшити кількість підприємців у нашому прикордонному регіоні. Це дуже важливо під час війни, адже чим вищою буде економічна активність підприємництва, тим більше буде податків і зборів до бюджетів різних рівнів. І, відповідно, у нас буде більше можливостей, щоб забезпечувати наш сектор безпеки і оборони. Щоб перемогти, ми маємо два варіанти: воювати або працювати, щоб забезпечувати військо. Тому ми допомагаємо людям створювати чи розвивати бізнеси, давати іншим роботу. Зараз є дуже багато можливостей від держави. Ми вчимо цими можливостями користуватися.

Загалом у держбюджеті країни на підтримку бізнесу цього року закладено понад 45 млрд грн. Ця сума включає в себе і звичні для бізнесу програми: «5-7-9%», гранти на переробку, гранти для мікро-, малого і середнього бізнесу і нові або відновлені програми — такі як компенсації за купівлю сільгосптехніки українського виробництва, розвиток індустріальних парків, підтримка проєктів зі значними інвестиціями. 

Із загальної суми для Сумщини виділено 1 млрд грн. У Мінекономіки пояснюють, що сума коштів по кожній з областей була сформована на основі  минулорічних показників, тобто наскільки кожна з областей освоїла кошти програм підтримки. Зазначають, що виділена сума не остаточна, адже кожна з областей може отримати більше грошей, якщо місцевий бізнес буде подаватися активніше за грантовими програмами. Тобто є загальна сума на Україну — 45 млрд грн, і від активності бізнесу залежить, скільки отримає та чи інша область.

У регіонах позитивно оцінюють запуск програми, зазначаючи, що така підтримка зараз на часі, допоможе вистояти існуючим виробництвам та є хорошим підґрунтям для створення нових.

propData.content.image
Ігор Табурець, голова Черкаської ОВА

Економічна платформа «Зроблено в Україні» — це дійсно конструктивний формат діалогу між бізнесом і владою, а також просування продукції українського виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це дійсно на часі для закріплення українських національних виробників, щоб насамперед вони були ефективними в цей непростий період.

Друга складова підтримки — інформаційна, адже Made in Ukraine у споживачів не на першому місці 

В основі економічної стратегії «Зроблено в Україні» знаходиться глобальне завдання збільшити частку переробних підприємств у ВВП країни. І для досягнення такої мети потрібно, щоб українці підтримували виробника і більше купували товарів вітчизняного виробництва. У Міністерстві економіки вважають, що збільшення продажів на внутрішньому ринку дасть можливість підприємствам розвиватися.

propData.content.image
Надія Бігун, заступниця міністра економіки України

З березня в Україні стартувала інформаційна кампанія, мета якої — зробити українське першим вибором споживача. Ми запустили в усіх можливих інформаційних каналах ролик, який пояснює цю ідею, чому всі в плюсі, коли купуєш українське. Наша мета — донести споживачам, що кожна навіть маленька покупка українського — це вклад кожного в наявність робочих місць, пенсію, зарплату військовим, дороги, медичне обслуговування. 


Загалом, за підрахунками міністерства, у середньому 40% від вартості продукції українського виробництва повертається українцям.

Міністерство економіки включило до програми інформаційну кампанію, оскільки, незважаючи на те, що українці з початком повномасштабного вторгнення почали більше підтримувати вітчизняного виробника, результати проведеного дослідження свідчать, що бренд Made in Ukraine все ще не на першому місці у споживачів. Тож для того, щоб донести до покупця, що українські товари не поступаються іноземній продукції, до програми приєднався ритейл України — АТБ, «Ашан», «Варус», «Новус», «Сільпо» — з інформаційною кампанією з підтримки українського виробника. 

Кожен виробник, який працює в Україні, вже є частиною програми «Зроблено в Україні»

Водночас виробники продукції маркують свої товари лого «Зроблено в Україні» для того, аби покупець швидше знаходив на полиці «своє». Щоб отримати затверджене маркування, варто перейти на сайт державної програми «Зроблено в Україні», заповнити форму для підприємців, завантажити брендбук і чітко дотримуватся рекомендацій із розміщення. 

«Оскільки маркування продукції — доволі тривалий процес, ми придумали можливість створення власних унікальних банерів у фірмовому стилі кампанії з логотипом «Зроблено в Україні». Їх можна згенерувати на сайті, додавши зображення свого продукту, та використовувати на будь-яких своїх онлайн-майданчиках уже зараз», — зазначає Надія Бігун.

У Міністерстві економіки відмічають, що програму вже підтримали десятки виробників, в яких відсоток повернення до бюджету сягає 70-80% — наприклад, бренди «Яготинське», «Молокія», «Верес», «М’ясовита», «Ятрань», «Рудь», «Рута», «Біосфера» та інші.

Незабаром напис «Зроблено в Україні» з’явиться й на всій продукції ГК «Молочний альянс». За словами голови Наглядової ради групи компаній Сергія Вовченка, компанія прийняла рішення долучитися до програми, і вже розпочалася підготовка: провели аналіз залишків паковання продукції всіх торгових марок, спланували етапність оновлення знаком «Зроблено в Україні». 

propData.content.image
Сергій Вовченко, голова Наглядової ради ГК «Молочний альянс»

Від програми мають виграти всі! Економічний ефект ми вбачаємо у  збільшенні обсягів реалізації  нашої продукції. Адже на кожному етапі створення додаткової вартості — від виробництва сировини і до споживання продукту — фігурує український виробник, національна логістика, торгівля, склад, і це зростання вітчизняних виробників, підприємців, наповнення українського бюджету. Це робочі місця людей, відповідно, рівень їхніх доходів, добробуту сім’ї. Так ми заходимо на абсолютно нове коло споживання. Адже більше заробляючи, людина більше споживає, формуючи додатковий попит на якісні українські продукти.

Що може бути цікавим агросектору

За словами Надії Бігун, виробники можуть подати до Міністерства економіки України перелік техніки, яка відповідає вимогам локалізації. Аграрії можуть придбати техніку українського виробництва, внесену до цього реєстру, і отримати компенсацію 25% від її вартості.

«У минулі періоди ця програма стала одним із найефективніших стимулів для машинобудування. Частка української продукції на внутрішньому ринку за період з 2017 по 2021 роки зросла вдвічі через створений попит і цінову перевагу. Обсяг виробництва зріс з 5 до 12 тис. одиниць, з них половина експортувалась», — зазначає Надія Бігун. 

Також для підтримки виробників торік уряд запустив гранти на розвиток переробної промисловості, тобто модернізацію виробництв. За цією програмою підприємець може отримати від держави грант розміром до 8 млн грн. 2024 року урядом заплановано видати 1 тисячу таких грантів.

Надія Бігун пояснила, що в грантах на переробку та програмі «5-7-9%» майже половину бюджету забирають саме аграрні підприємства. 

Питання кешбеку — коли планується запуск?

Уряд ще продовжує роботу над кешбеком. Наразі програма остаточно не затверджена, але прогнозується, що вона запрацює з липня. За словами Надії Бігун, щодо включення до програми обговорюються всі категорії товарів, крім підакцизних та ліків.

«До розробки програми залучені кілька міністерств. Нині ми проводимо консультації з виробниками та продавцями, аби врахувати усі нюанси та оцінити їхню готовність взяти участь у процесі. Ми розуміємо, що зараз у всіх дуже багато запитань, пов'язаних із кешбеком. Адже це дійсно безпрецедентний для України проєкт. Трохи пізніше ми проведемо інформаційну кампанію з роз’яснення того, як працюватиме ця програма і для споживачів, і для виробників. Але резонанс, який викликала сама новина про появу кешбеку, дає нам впевненість, що на нього таки чекають і підприємці, і покупці», — наголосила Надія Бігун.


Людмила Лебідь, Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua