Сольський: За останні 2 місяці ми суттєво наростили темпи експорту зернових

Між Україною та Польщею підписаний меморандум про спрощення експорту українських зернових. Що він передбачає? Які додаткові ресурси чи потужності вдасться залучити в Польщі для збільшення потоку експорту з України?

Микола Сольський: Меморандум є одним із багатьох кроків, які потрібні для розблокування експорту української сільськогосподарської продукції. Під час зустрічі у Варшаві 16 травня з віцепрем'єр-міністром, міністром сільського господарства та розвитку сільських територій Республіки Польща Генріком Ковальчиком ми домовилися спростити фітосанітарний та ветеринарний контроль транзитних вантажів із зерном з України. 

Розглядається можливість забезпечення транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата — Рава Руська, Медика — Шегіні, Кросьценко — Смільниця. Кількість польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах збільшено до 19 осіб. Роботу польських інспекторів на найбільш завантажених пунктах переведено в режим 24/7. 

Ми вдячні Польщі за допомогу у вирішенні багатьох експортних викликів. Зараз активно працюємо над тим, щоб забезпечити нові транспорті шляхи для довезення української агропродукції до польських морських портів у Гдині, Гданську та Свіноуйсьце, щоб звідти відправляти зернові нашим традиційним імпортерам. Кожного дня ми робимо все можливе для нарощування темпів експорту. 

Скільки зерна експортувала Україна з початку війни? І скільки потрібно вивезти до кінця сезону?

Микола Сольський: За травень ми вивезли близько 1,8 млн т зернових. У квітні було експортовано 1,09 млн т. За останні 2 місяці ми суттєво наростили темп порівняно з березнем, коли вдалося відправити лише близько 190 тис. т. Щодо експорту через сусідні країни, то балтійські порти більш потужні, польські — менш потужні, питання в тому, як туди довезти зерно. Зараз усе потрохи рухається, але на все потрібен час. До війни ми експортували 5-6 млн т зернових. Нам потрібно експортувати ще близько 20 млн т урожаю 2021 року, і вже на носі новий урожай. 

Світ уже відчуває наслідки блокування росією українських портів. Яка ситуація сьогодні і як це вплине надалі?

Микола Сольський: Блокування українських портів — це оголошення війни продовольчій безпеці світу. Україна належить до ТОП-3 постачальників продовольства на світовий ринок. Ми — п’яті в світі за експортом пшениці, посідаємо четверту сходинку за реалізацією кукурудзи, третю — ячменю та першу — соняшникової олії. Блокування росією українських портів загрожує голодом і бідністю 1,7 млрд людей, що становить 20% населення світу. Ціни на зерно на світових біржах рекордно виросли. Україна зможе себе прогодувати повною мірою. Ми маємо запасів для українців не на один рік. Завершилася посівна кампанія. У нас немає дефіциту за жодною з продовольчих позицій. Питання в тому, як довго триватиме російський шантаж світу голодом. 

Як ви оцінюєте збитки від простою портової інфраструктури? Чи можна вивезти зараз із портів урожай?

Микола Сольський: Ні, на жаль, ми можемо експортувати лише через дунайські порти. На них припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував. Збитки від простою портової інфраструктури оцінюються в десятки мільярдів доларів. Лише за перший місяць війни Україна втратила $1,5 млрд експортної виручки. Чим довше триватиме блокада портів, тим більшими будуть збитки. Зараз ідуть переговори про розблокування українських портів, але для цього потрібні гарантії, що росія не стрілятиме по суднам із зерном. Наразі питання розблокування експорту на контролі Офісу Президента та українського уряду.

Чи напрацьовуються варіанти гуманітарних конвоїв за участю міжнародних організацій вивозу українського зерна?

Микола Сольський: Такий варіант також розглядався.

Наскільки зараз відрізняються внутрішні закупівельні ціни на зерно від експортних?

Микола Сольський: Ціна експортна і внутрішня за деякими видами продукції відрізняється в 2 рази. 

Чи є домовленості щодо пріоритетності маршрутів для експорту продовольства? 

Микола Сольський: Поки що таких домовленостей немає. На мою думку, пріоритетом номер один для України має бути експорт продуктів переробки, а потім повинні йти інші продукти, важливо розподілити коридори.

Які основні труднощі при експорті продовольства залізницею? Автомобільним транспортом? 

Микола Сольський: Європа не була готова до того обсягу зерна, який потрібно було відвантажити з України через війну. Ніхто з наших експортерів раніше не прораховував взагалі відвантаження лише сухопутним транспортом. Автомобілів для таких обсягів у нас мало, їх потрібно заправляти пальним, зерновозів мало. Черги на кордоні величезні, тому що переходів менше, ніж зараз потрібно, і вони не будувалися в достатній кількості, оскільки до війни це було непотрібно. Якщо ми говоримо про експорт зерновозами, то в ЄС вузька колія, потрібно шукати європейські зерновози, перевантажувати продукцію у вагони вузькоколійки. У Європі така практика не поширена, а тому є брак і локомотивів, і тяг, і перевалочних пунктів із терміналами. Це мільйон історій. 

Як наразі експортується соняшникова олія, і чи працюють олійні заводи? 

Микола Сольський: Частина олійних заводів працює, у тому числі на забезпечення внутрішнього ринку. Вдається навіть трохи експортувати автоцистернами та через дунайські порти. 

На конференції міністрів сільського господарства G7 ви сказали, що необхідне створення впливової Організації країн-експортерів зернових. Ваше бачення, які країни мають туди увійти, і які повноваження повинна мати ця організація?

Микола Сольський: Йдеться про основних виробників зерна в світі. Ці країни повинні мати офіційну позицію щодо вільних ринків, щоб не було дискримінації. Ми спілкувалися вже з Канадою, США, Великою Британією, країнами ЄС. Чекаємо відповіді від Австралії та країн Латинської Америки. Але швидко такі союзи не створюються. 

Яка наразі ситуація зі станом озимих? Скільки загалом площ засіяно ярими культурами?

Микола Сольський: Стан озимих непоганий. Ярими культурами ми змогли засіяти 80,6% посівних площ від показників минулого року. Йдеться про 14,16 млн га. Ми прогнозуємо урожай пшениці на рівні 18-20 млн т, по ярим поки рано говорити.

Український агропродовольчий сектор досягнув того рівня, що виробляє набагато більше продовольства, ніж споживає. На вашу думку, яка роль технологічних компаній (постачальників насіння, ЗЗР, техніки) в цьому? 

Микола Сольський: Щороку залишок для експорту у нас понад 60-70%. Цей рік не стане виключенням. Таких результатів сектор однозначно досягнув завдяки впровадженню інноваційних продуктів, їх адаптації до природно-кліматичних умов країни. 

Українське сільське господарство високотехнологічне, роль міжнародних компаній-постачальників матеріально-технічних ресурсів тут не варто применшувати. Вони інвестували для адаптації своїх продуктів великі кошти. Переконаний, що подібна тенденція збережеться і надалі, оскільки навіть посівна в умовах війни показала, що аграрії готові змінювати сівозміну, сіяти менш вибагливі культури, але не відкочуватися назад і не економити на технологіях, які забезпечують маржинальність бізнесу.

Якщо говорити у цифрах, то ТОП-5 міжнародних технологічних компаній по всьому світу лише у дослідження у рослинництво сумарно вкладають $10 млрд щорічно, не враховуючи відповідну інфраструктуру для проведення досліджень. Україна, на жаль, не має відповідного фінансування для проведення подібної наукової роботи, тому варто вибирати найкращі практики і користуватися ними.

Чи є напрацювання/рекомендації, що робити аграрному бізнесу, який постраждав від дій агресора?

Микола Сольський: Мінагрополітики спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» створили електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України. За допомогою цього інструменту фермери та сільгосппідприємства можуть подати заявку та повідомити про завдані їм збитки для подальшого відшкодування та компенсацій.

Серед видів майна, які можна фіксувати як зруйновані, викрадені чи пошкоджені: земельні ділянки, інфраструктурні об’єкти, сільськогосподарська техніка, вантажні та легкові автомобілі, запаси ресурсів, обладнання та устаткування, продукція тваринництва та рослинництва.

Зафіксувати збитки можна за посиланням. 

Яка наразі ситуація з добривами на осінню посівну?

Микола Сольський: У Румунії працює завод із виробництва добрив, будемо звідти завозити. Частину імпортуватимемо через порти Констанци і Варни, частину — через балтійські порти. Внутрішні виробники теж можуть запуститися, якщо ситуація не погіршиться. 

Підсумовуючи, чому Україна настільки важлива для продовольчої безпеки світу?

Микола Сольський: Ми вже відчуваємо напругу на світовому ринку, але піку вона досягне в липні. Зараз у деяких країнах ще є якісь запаси, але всі чекають, що війна закінчиться, і проблема зникне. Ми з вами розуміємо, що до липня ніхто не здасться. Коли ціна на пшеницю досягне $600, тоді постане питання закупівель на наступний рік. Думаю, що є ще запас 2 місяців. Заборона Індії експортувати зерно особливо ні на що не вплине. Але це сигнал того, що країни розуміють, що зерно потрібне їм самим, аби мати що їсти. Китай запасся зерном як ніколи і стимулює внутрішнє виробництво зернових. Але є ще багато країн, які традиційно імпортують українське зерно, і замінити його немає чим. Продовольча криза не за горами. 

Світлана Яценко, AgroPortal.ua