logo

Чому крафтові пивоварні не дають шансу українській сировині

03 травня 2025, 06:28 18070

Власник «Козівської ремісничої броварні», що на Тернопільщині, Володимир Ярема займається пивоварінням з 2016 року. Від самого початку він намагався використовувати український солод, однак його нестабільна якість та часті невідповідності нормам змусили переглянути підхід до виробництва.

Попри те, що вітчизняний солод майже вдвічі дешевший за імпортний, економія на сировині не перекриває втрати під час виробництва. «2024 рік показав, наскільки серйозною стала проблема з якістю солоду — значну частину пива довелося переганяти», — розповідає Володимир Ярема для AgroPortal.ua.

Він пробував працювати з кількома українськими солодовнями, але лише одна більш-менш відповідала вимогам. У підсумку стало очевидно: вітчизняному солоду часто бракує сили, щоб забезпечити повноцінне бродіння та смак. 

Володимир Ярема, власник «Козівської ремісничої броварні»

«Пиво я вчився варити сам, перші варки були на 50 л. Максимальні об'єми отримували у 2021-2022 роках. На місяць виходило 3-4 т пива, потім пішло все на спад», — згадує підприємець.

В асортименті «Козівської ремісничої броварні» понад 20 видів пива, а також комбуча та квас. Оскільки броварня має невеликі обсяги, роблять ставку на оригінальність смаків. 

Особливо цікаві поєднання з локальними продуктами:

  • пиво з обліпихи у колаборації з господарством «ФАМА — ягідна мама»;
  • малиновий ель у колаборації з господарством «Файна поляна».

Поєднати можна будь-що — питання лише у підході та технології. Наприклад, пиво «Сливка» з’явилося фактично випадково. 

«Ми закупили солод в однієї української пивоварні, але він мав характерний підкопчений присмак, про який нас не попередили. Спершу не знали, що з цим робити, та зрештою зрозуміли: або посилювати цю ноту, або повністю нейтралізувати. Обрали перше. Так і народилося пиво, яке сьогодні стало хітом продажів. Перша партія вийшла міцною, тому з’явився внутрішній девіз варки: «Залий сливу». Згодом ми трохи знизили градус», — зазначає власник броварні.

Володимир Ярема переконаний: будь-яке виробництво, особливо алкогольне, має бути легальним незалежно від масштабів. За роки роботи проблем із ліцензуванням у нього не виникало. Проте щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю пивом у розмірі 30 тис. грн була суттєвим фінансовим навантаженням для малого виробника.

З січня 2025 року набрав чинності закон № 3817-IX, який передбачає спрощення умов для малих пивоварень: виробники, зможуть здійснювати гуртову торгівлю пивом без окремої ліцензії на гуртову торгівлю, використовуючи лише ліцензію на виробництво. Це нововведення значно полегшить діяльність таких крафтових броварень.

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Ціни на пивоварний ячмінь сягнули сезонного максимуму
Пиво без обмежень: біля берегів Колумбії відкрили ексклюзивний курорт

Всі головні новини агроринку на

📲 Телеграм-каналі

Мультимедіа

Читати по темi