Власник «Козівської ремісничої броварні», що на Тернопільщині, Володимир Ярема займається пивоварінням з 2016 року. Від самого початку він намагався використовувати український солод, однак його нестабільна якість та часті невідповідності нормам змусили переглянути підхід до виробництва.
Попри те, що вітчизняний солод майже вдвічі дешевший за імпортний, економія на сировині не перекриває втрати під час виробництва. «2024 рік показав, наскільки серйозною стала проблема з якістю солоду — значну частину пива довелося переганяти», — розповідає Володимир Ярема для AgroPortal.ua.
Він пробував працювати з кількома українськими солодовнями, але лише одна більш-менш відповідала вимогам. У підсумку стало очевидно: вітчизняному солоду часто бракує сили, щоб забезпечити повноцінне бродіння та смак.
Володимир Ярема, власник «Козівської ремісничої броварні»
«Пиво я вчився варити сам, перші варки були на 50 л. Максимальні об'єми отримували у 2021-2022 роках. На місяць виходило 3-4 т пива, потім пішло все на спад», — згадує підприємець.
В асортименті «Козівської ремісничої броварні» понад 20 видів пива, а також комбуча та квас. Оскільки броварня має невеликі обсяги, роблять ставку на оригінальність смаків.
Особливо цікаві поєднання з локальними продуктами:
Поєднати можна будь-що — питання лише у підході та технології. Наприклад, пиво «Сливка» з’явилося фактично випадково.
«Ми закупили солод в однієї української пивоварні, але він мав характерний підкопчений присмак, про який нас не попередили. Спершу не знали, що з цим робити, та зрештою зрозуміли: або посилювати цю ноту, або повністю нейтралізувати. Обрали перше. Так і народилося пиво, яке сьогодні стало хітом продажів. Перша партія вийшла міцною, тому з’явився внутрішній девіз варки: «Залий сливу». Згодом ми трохи знизили градус», — зазначає власник броварні.
Володимир Ярема переконаний: будь-яке виробництво, особливо алкогольне, має бути легальним незалежно від масштабів. За роки роботи проблем із ліцензуванням у нього не виникало. Проте щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю пивом у розмірі 30 тис. грн була суттєвим фінансовим навантаженням для малого виробника.
З січня 2025 року набрав чинності закон № 3817-IX, який передбачає спрощення умов для малих пивоварень: виробники, зможуть здійснювати гуртову торгівлю пивом без окремої ліцензії на гуртову торгівлю, використовуючи лише ліцензію на виробництво. Це нововведення значно полегшить діяльність таких крафтових броварень.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

У центральній частині Тернопільської області на продаж виставили агрокомпанію, яка обробляє 450 га та спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур.

Співзасновниця крафтового бренду «Живодар» планує створити власне господарство, де зможе використовувати шрот, який залишається після віджиму рослинних олій.

Уже 25 років на Івано-Франківщині продовжує свою діяльність сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Чиста флора». Заснувала його родина Стовп’юків, об’єднавши навколо себе однодумців, які люблять природу та все, що в ній росте.

Пивоварня «Уманьпиво» та бренд чоловічого догляду Barber Blend випустили подарунковий набір Barber Brewery з «пивною» чоловічою косметикою та безалкогольним пивом.

Станом на 8 жовтня аграрії Тернопільщини зібрали понад 1,5 млн т зерна. Середня врожайність становить понад 54 ц/га — майже на 8 ц/га менше, ніж торік. Частина господарств зберігає врожай через низькі закупівельні ціни та проблеми з експортом.
Пивоварня «Уманьпиво» випустила лімітовану партію пива «Октоберфест». Його зварили з солоду та хмелю, привезених спеціально з Німеччини.

Історик, військовий з Харківщини Віктор Єсіпов ще за студентських років шукав оригінальні смаки пива та мріяв про власну броварню, яка відрізнятиметься від звичних пивоварень автентичністю. Порівнюючи пінне з масмаркету та пивних пабів, зрозумів, що хоче спробувати варити напій за власними рецептами, але задум вдалося втілити не одразу.

Унікальний продукт із впізнаваним ім'ям, захищеним європейським законодавством, доступ до грантів і нових бізнес-можливостей — лише короткий перелік переваг географічного зазначення (ГЗ). Попри відчутно вищу ціну, попит на таку продукцію високий навіть на внутрішньому ринку.

Шотландські фермери скорочують площі під ярим ячменем на тлі падіння попиту на віскі та зниження цін на солод. Виробники називають нинішню ситуацію однією з найскладніших за останні десятиліття.