Як окупаються інвестиції в тваринництво: кейс найбільшої в Європі ферми із м’якою прив’язною системою

04 червня 2025, 05:53 2138

Молочнотоварна ферма «Укрпромінвест-Агро» у с. Дзигівка займає площу 36 га і має майже 8-тисячне поголів’я. Сьогодні це найбільша в Європі ферма із м’якою прив’язною системою утримання корів. Останні кілька років стали надзвичайно важливими для розвитку галузі тваринництва в УПІ-АГРО, адже були присвячені масштабній роботі з реконструкції та модернізації корівників.

Детальніше про те, як живеться тваринам у оновлених «оcелях», а також про досягнення та подальші плани галузі AgroPortal.ua розмовляв з директором із тваринництва «Укрпромінвест-Агро» Михайлом Волошиним. 

Розкажіть, як у структурі «Укрпромінвест-Агро» представлено тваринництво, скільки ферм, яка кількість поголів’я наразі утримується?

Михайло Волошин: Компанія «Укрпромінвест-Агро» має розвинену галузь тваринництва, яка представлена молочнотоварним комплексом у с. Дзигівка Ямпільської громади Могилів-Подільського району, який завдяки низці проведених за останні роки реконструкцій став найбільшою в Європі фермою із м’якою прив’язною системою утримання худоби та системою доїння Dell-Pro, а також входить до топ-10 ферм України. У галузі тваринництва нашої компанії до роботи залучено 240 працівників.

З початку повномасштабної війни, тобто за останні три роки, щось довелося змінювати в цьому напрямі: зменшувати чи збільшувати поголів’я, скорочувати працівників, переобладнувати ферми?

Михайло Волошин: Раніше основним напрямом тваринництва Групи УПІ-АГРО було вирощування та продаж нетелей, тобто запліднених молодих теличок, голштинської породи (американська чорно-ряба), а виробництво молока було додатковим видом діяльності. 

Ми маємо офіційний статус репродуктора цієї породи, усі сертифікати державного зразка. До повномасштабної війни ринок нетелей був великим, стабільним і розвиненим, діяла державна програма компенсацій для ферм, котрі їх купували, був налагоджений експорт за кордон. Восени 2021 року ми розпочали роботи з реконструкції корівників у с. Дзигівка, на той момент у планах було заснувати там ферму-репродуктор племінних нетелей. Але війна змусила змістити вектор розвитку з опорою все-таки на молочну галузь. 

Іншим важливим фактором, який вплинув на вибір подальшого вектору розвитку, було те, що маленькі молочні ферми у деяких селах, де провадить свою діяльність УПІ-АГРО, останніми роками були неприбутковими. Тому було вирішено закрити їх та перевезти всю худобу на нову реконструйовану ферму в с. Дзигівка. Початок повномасштабної війни лише підкреслив правильність такого рішення. Без проведеної оптимізації галузь тваринництва у компанії довелося б повністю ліквідувати. Нині ж молочнотоварний комплекс у с. Дзигівка — це наочний доказ того, як важливо не боятися змін, а рухатися вперед, запроваджуючи нові стратегії та досягаючи нових висот.

Чи були інвестиції у тваринництво за останні роки? Куди спрямовували кошти? 

Михайло Волошин: Так, останні декілька років дали потужний поштовх для оновлення та розвитку галузі тваринництва в УПІ-АГРО, адже були присвячені масштабній модернізації корівників. У межах цієї програми здійснено реконструкцію ферми у с. Дзигівка, яка нині стала опорним комплексом галузі. Роботи з осучаснення та укрупнення розпочалися 2021 року. Загальна вартість інвестицій сягнула понад $5,5 млн.

Наприкінці 2024 року на молочнотоварному комплексі у с. Дзигівка завершилося будівництво ще одного нового корівника на 420 стійломісць, куди 2025 року «заселили» корів із ферми у с. Яланець. Тепер у Дзигівці розміщено 100% поголів’я ВРХ «Укрпромінвест-Агро», що становить 7800 голів, а дійне стадо складає 3180 корів. 

У результаті проведених реконструкцій на фермі «Укрпромінвест-Агро» використовується сучасна прив’язна система утримання, технології якої запозичено в Канаді, та система доїння Del-Pro. Основна перевага цієї системи — створення максимально комфортних і сприятливих умов для утримання корів: м’яка прив’язь, що дозволяє тваринам вільно рухатись і повертатись у межах свого будиночка; наявність м’яких матів, які зменшують навантаження на опорно-руховий апарат; створення в корівниках сталого мікроклімату із підтриманням однакової температури повітря незалежно від сезону; сучасні поїлки, що регулюють водний баланс корів, та розподілювачі корму, обладнані системами зважування — так званими ДТМ-трекерами для дотримання раціону та мінімізації похибок під час приготування корму. 

Завдяки сучасній системі Del-Pro виключається людський фактор під час доїння корів, коли тварина може бути передоєною або навпаки — залишитись не видоєною до кінця. Апарат сам під’їжджає до корови по спеціальних рельсах, здоює молоко та автоматично через Bluetooth передає на загальний комп’ютер інформацію про те, скільки молока дала кожна корова. 

Велику увагу приділяємо генетиці, інвестуючи значні кошти, аби запліднювати корів якісним генетичним матеріалом для виведення чистокровних порід. 

Наскільки сьогодні вигідно та прибутково займатися промисловим тваринництвом?

Михайло Волошин: Уже з кінця 2022 року наш комплекс працює за оновленими принципами та схемами, які дозволили у 2023 році вийти на $3,7 млн прибутку, а торік — на понад $4,6 млн. Головний ключ до успіху — це постійний та безперервний розвиток, який і допомагає досягнути позитивної динаміки й наростити потужність виробництва, а з нею і прибуток. 

На вашу думку, за яким напрямом — м’ясним чи молочним — перспектива?

Михайло Волошин: На мій погляд, у тваринництві завжди потрібно тримати баланс. На фермі УПІ-АГРО ми працюємо водночас над розвитком як молочного виробництва, так і відгодівлі м’ясних бичків. І хоча повномасштабна війна дещо змістила фокус діяльності із розведення племінних нетелей на молочно-м’ясне виробництво, однак і від утримання нетелей ми не відмовляємося. Наявність різних напрямів — це запорука диверсифікації ризиків. 

У довоєнний час фактичний надій на фуражну корову на підприємствах УПІ-АГРО майже на 40% перевищував середньоукраїнський показник. Яка ситуація сьогодні? Чи вдалося зберегти цей показник і, можливо, збільшити?

Михайло Волошин: Нам вдалося не лише зберегти, а й підвищити показники надоїв. І все завдяки тому, що для корів ми створюємо максимально комфортні умови, забезпечуємо їх збалансованим харчуванням і постійно турбуємось про здоров’я нашого поголів’я та їхнього потомства. Якщо раніше надої на фермах УПІ-АГРО становили в середньому до 10 тис. кг, то за результатами 2024 року середня кількість надоїв на одну корову в с. Дзигівка сягнула 12 тис. 250 кг на рік. Тож цифри говорять самі за себе. Плануємо і надалі тримати цей рівень.

Куди реалізовуєте молоко? Чи є з цим зараз проблема? Чи ціна молока рентабельна для вас сьогодні?

Михайло Волошин: Повномасштабна війна принесла чимало викликів, майже на пів року обваливши ціни на молочну продукцію, але згодом ситуація стабілізувалась, і наразі проблем із реалізацією немає. Все молоко, вироблене на фермі УПІ-АГРО, купують різні українські заводи-виробники. Важливу роль у налагодженому процесі реалізації продукції відіграє якість сировини. Це наш пріоритет!

Ферма у с. Дзигівка пройшла державну перевірку та отримала сертифікат європейської відповідності, що дозволяє заводам-виробникам, з якими ми співпрацюємо, продавати продукцію із молока корів УПІ-АГРО на ринок ЄС. Крім того, ми беремо участь у державній програмі «Молочний модуль», у межах якої молоко постійно перевіряється. Тож у якості ми впевнені на 100%.

Як розвиваєте м’ясне тваринництво?

Михайло Волошин: Департамент тваринництва «Укрпромінвест-Агро» наразі активно працює над розвитком проєкту із запліднення корів для утримання м’ясних бичків породи бельгійська голуба й ангус. Наразі у нас на відгодівлі приблизно 1000 голів биків різних вікових груп, з них близько 35% — м’ясної породи. У планах із 2025 року почати постачання продукції на м’ясний ринок. 

Якщо говорити про кормову базу, то чи вдається на 100% закривати потреби власними кормами?

Михайло Волошин: Ми годуємо своїх корів монокормом, до складу якого входить жом, силос кукурудзяний, сінаж жита та люцерни, сіно люцерни, солома, кукурудзяна паста, а також макуха соєва, шрот соняшнику, пшениця та вітамінні добавки. 

На жаль, власними кормами ми можемо закрити лише 55% потреб кормової бази, зокрема 10% — це жом із цукрових заводів УПІ-АГРО. Це пов’язано перш за все із кліматичними особливостями регіону розміщення ферми та земельних ресурсів компанії. 

Останніми роками посушливі погодні умови, недостатність опадів мали негативний вплив на урожайність сільськогосподарських культур, які ми використовуємо в якості кормів — кукурудзи на силос, ранніх зернових і озимих. Тому частину складників для корму нам доводиться все-таки докуповувати. 

Який найбільший виклик у тваринництві ви можете виокремити на сьогоднішній день?

Михайло Волошин: Сьогодні найбільшим викликом для галузі не лише в Україні, а й у світі є розповсюдження ящуру. Існує загроза його появи в Україні через поширення в деяких країнах Євросоюзу — Німеччині, Угорщині та Словаччині. Спалах цієї небезпечної для ВРХ інфекційної хвороби спостерігається в Європі від лютого 2025 року. В Німеччині вона уже локалізована, однак в Угорщині та Словаччині — ще ні. На жаль, профілактики чи лікування цієї хвороби не існує. Тож єдиний спосіб зупинити епідемію — вирізати заражених тварин для недопущення подальшого її розповсюдження.

Як вважаєте, які фактори впливатимуть на тваринництво надалі?

Михайло Волошин: Перш за все, як зрозуміло із відповіді на попереднє запитання, на розвиток тваринницької галузі впливатиме епідеміологічна ситуація в Україні та світі. Окрім ящуру, ще однією потенційною загрозою для здоров’я худоби є хвороба блютанг. 

Другий фактор — це, звісно, ринок молока, який залежатиме від того, наскільки далеко географічно «зайдуть» дані хвороби. Адже попит на молочну продукцію в «інфікованій» країні буде падати. Якщо Україні вдасться уникнути цих небезпечних хвороб, вберегти від них своє поголів’я, то у нас є високі шанси утримувати і надалі лідерські позиції в напрямі молочного виробництва. 

Які плани у компанії щодо розвитку та інвестицій у тваринництво на 2025 рік? 

Михайло Волошин: Ключові масштабні інвестиційні проєкти з розвитку тваринництва в УПІ-АГРО наразі реалізовано. Сподіваємось, якраз 2025 рік стане тим важливим і показовим етапом, який дозволить повною мірою відчути та оцінити ефективність здійснених реконструкцій. Водночас на досягнутому ми не зупиняємось. Поточного року з метою вдосконалення якості власних кормів плануємо здійснювати заміну кормозбиральної та виробничої техніки. А в майбутньому розглядаємо можливість будівництва ще одного корівника та збільшення поголів'я. 

Дякую за розмову


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua