Практичний підхід: собівартість виробництва через новітні технології

26 березня 2024, 06:08 821

СТОВ «Васюти», що на Волині, має в обробітку майже 2 тис. га землі. У сезоні 2024 року розширюють сівозміну, висівають кукурудзу, пшеницю, ріпак. Посіви соняшнику дещо зменшують, але додають сою та починають працювати з сидеральними культурами.

Торік господарство отримало перші карбонові сертифікати та грошову компенсацію за впровадження вуглецевого землеробства відповідно до програми AgreenaCarbon. Про це розповів власник СТОВ «Васюти» Геннадій Гадзовський на форумі «День агронома».

Підприємство вже майже 10 років рухається у напрямі інноваційних технологій. Тут випробували чи не всі «розумні» системи, які сьогодні пропонують компанії-розробники, і успішно їх використовують. Це дає можливість оптимізувати господарство і ефективно будувати бізнес.

Шлях до точного землеробства

propData.content.image
Геннадій Гадзовський, власник СТОВ «Васюти»

Впроваджувати точне землеробство ми почали 2016 року: встановили GPS трекери, аби аналізувати роботу нашої техніки. Це дало нам змогу відмовитися від погодинної оплати роботи в полі. Тепер працівник отримує гроші за виконані гектари, а GPS трекери це все контролюють.

За рік на підприємстві було прийнято рішення під’єднатися до системи Cropwice. Даний цифровий продукт дозволив змінити бізнес-процеси в господарстві, дав можливість створювати мапи завдання та якісно обліковувати, контролювати і планувати роботу в полях.

«Точне землеробство дозволяє зрозуміти, що варто виправити у роботі, куди рухатися, зекономить кошти на послугах сервісних компаній. Тому я би радив кожному аграрію пройти курс навчання точному землеробству, оскільки це один із кроків до успіху в агровиробництві», — зазначає Геннадій Гадзовський.

Диференційований висів та внесення — це ще один важливий прийом, який за допомогою мап продуктивності дає можливість фіксувати «промахи» механізатора.

propData.content.image
Геннадій Гадзовський, власник СТОВ «Васюти»

Ми дообладнали глибокорозпушувач бункером, системою ISOBUS, під'єднали до GPS трекера, склали мапи дифвнесення добрив. За допомогою програми FieldView™ ми стежимо за тим, як розкладаються добрива в смузі. Якщо механізатор припустився помилки, то я чи агроном віддалено, через планшет, можемо побачити, в чому проблема.

Аналіз ґрунту допоможе зекономити на добривах

У СТОВ «Васюти» дослідили весь земельний банк, і виявилося, що ґрунти бідні на калій. До цього вносили NPK 16:16:16 та 8:12:24 всюди. Після аналізу ґрунту переглянули норми і потреби.

Щодо фосфору, приємним здивуванням було те, що цим елементом ґрунти забезпечені. Тому на деяких полях таку норму фосфору (NPK 16:16:16) вносити зовсім не потрібно. В зонах, де фосфору достатньо, збирають ріпак із урожайністю 4+ т/га. При цьому, якщо порахувати NPK, єдину норму тощо, господарству вдалося зекономити $55/г завдяки аналізу ґрунту та наявності фосфору.

«Ми за рік окупили ті мільйони, які витратили на аналіз ґрунту. З огляду на результати аналізу наразі ми відмовилися від NPK і застосовуємо моноживлення (калій)», — пояснює Геннадій Гадзовський.

Навіщо потрібен витратомір?

У господарстві дообладнали культиватор точним витратоміром, встановили ISOBUS, під’єднали до GPS трекера, склали мапу за зонами продуктивності. В результаті побачили цікаву ситуацію: норма внесення азоту становила 112 л/га, при цьому зона поля історично показує низьку врожайність (зона низької продуктивності). Було сплановано внести 70 л/га КАС, а в зону найбільшої продуктивності — 130 л/га. Тобто в межах одного поля техніка, дообладнана точним витратоміром, дала можливість диференціювати азот.

propData.content.image
Геннадій Гадзовський, власник СТОВ «Васюти»

Тобто ми зменшили норми азоту в зонах низької продуктивності, ще й перерозподілили елемент по полю. Тож економія становила приблизно $30/га.

Також у господарстві переобладнали старі сівалки та встановили систему, яка дозволяє контролювати норми посіву. Поля почали засівати з густотою від 50 тис. насінин/га (кукурудза) до 80 тис. насінин/га.

З кожним роком насіння стає дорожчим, говорить аграрій, і коли з ним почали працювати в межах встановленої системи, то з'явилася можливість у зонах малої продуктивності зменшувати собівартість.

propData.content.image
Геннадій Гадзовський, власник СТОВ «Васюти»

Сьогодні ми з кожного поля збираємо різні врожаї кукурудзи. Максимальну врожайність культура показує в зоні високої продуктивності. Зони малої продуктивності ми обмежуємо густотою насіння. Звернули увагу, що за густоти 50 тис. насінин/га кукурудза вже формує качани. А коли ми сіяли 72-74 тис. насінин/га, то на певних рослинах того качана, можливо, й не було, адже присутня конкуренція, і рослині в зоні відсутності живлення не було з чого його формувати.

Також обладнали комбайни системами картографування врожайності (один монітор на сівалку і на комбайн). Система дає можливість моніторити кожне поле за зонами врожайності, вологості тощо.

За допомогою усіх зазначених технологій точного землеробства та необхідних агрооперацій у СТОВ «Васюти» збирають непогані врожаї. На різних ділянках урожайність кукурудзи становила 9-12 т/га, 12-15 т/га і більше.

Як розрахувати планову врожайність

З 2018 року в господарстві ведуть статистику врожайності кожної культури. 2022 року середня врожайність кукурудзи склала 5,5 т/га на круг. Культура на початку вересня потрапила в мороз, але не зупинила вегетацію, зазначив власник господарства. 2023 рік видався сприятливим, і вдалося отримати рекордну середню врожайність — 8,3 т/га.

«Якщо вам відомі показники фактичної та середньої врожайності культур за роками, то, співставивши їх за кожним полем, можна вивести коефіцієнт. А запланована врожайність розраховується так: середня врожайність * коефіцієнт = планова врожайність», — пояснює Геннадій Гадзовський.


Вікторія Полевик, AgroPortal.ua