Працюючи су-шефом київського ресторану, Микита Єфанов отримав від постачальника ящик гострого перцю. Усі овочі використати для приготування страв не встигли, і частина з них зав’яла. Викидати було шкода, тому кухар «пішов гуглити», як робити табаско. Перші 20 пляшок розійшлися «на ура».
«Ледь не половину своєї кулінарної кар’єри, яка тривала 13 років, я провів у ресторанах азійської кухні. Люди люблять гостре, хоча це непритаманно українським стравам, — розповідає в ефірі Instagram Микита Єфанов. — Завдяки авторитету в ресторанній справі було легше створювати соуси, адже шефи брали на пробу та давали свої фідбеки. Так сформувався наш із дружиною бренд гострих крафтових соусів «ПеЧе».
Микита Єфанов, співзасновник «ПеЧе»
Друга партія соусів уже склала 250 пляшок. На третій рік подружжя вирішило садити перці самостійно. Ідеальним місцем для цього стали грядки тещі Микити.
«Перець — один із найрентабельніших продуктів, оскільки за правильного підходу з відходів лишається тільки хвостик. Сам перець йде на соус, з макухи можна виготовити олію чи спеції», — говорить власник бренду.
Спочатку насіння купували у колег по ринку, та минулого року вирішили проекспериментувати і замовили його з США. В результаті з 700 насінин зійшло 30, а вижив один кущ. На допомогу знову прийшли колеги, які поділилися розсадою.
Сьогодні подружжя має чотири теплиці по 30 кв. м і ще 30 кв. м відкритого ґрунту, де ростуть швидкостиглі перчики Халапеньйо та Баранячий ріг.
«Зараз у нас 1250 кущів шести сортів. Поки що немає де і кому вирощувати більше. З цієї кількості має бути 0,5 т соусу», — зазначає підприємець.
Лінійка гострих соусів розпочалася з чотирьох смаків, зараз їх шість.
«Рецептуру ми скопіювали з табаско. Це технологія ферментації, де перцеве пюре з додаванням солі бродить деякий час — до 3 місяців. Потім додаємо оцет. Він йде як консервант і розчинник — відділяє м’яку частину від шкірки. У складі оцту виходить 25%. Цього вистачає, щоб відчувати смак перцю в соусі та щоб він гарно зберігався», — пояснює власник бренду.
«ПеЧе» робить соус з усіх без виключення перців, навіть тих, що не достигли.
Весь асортимент можна переглянути та придбати через Instagram. Найдешевший соус з лінійки халапеньйо коштує 170 грн за 60 мл, найдорожчий — 400 грн, адже чим гостріший перець, тим він менш соковитий, відповідно, щоб зробити соус з дуже гострого перцю, потрібно використати більше сировини.
«В Україні ринок гострих соусів не настільки широкий, як би хотілося. Серед уже відомих виробників — «Вогняр», Zapal, Tato Pepper Jam, Hell Daddy тощо. Є багато маленьких, які лише про себе заявляють. Ніша не заповнена, але складність у тому, щоб споживач перейшов саме на твій продукт», — зазначає Єфанов.
В лінійці «ПеЧе» є соуси як для початківців, так і для любителів чогось пекельного. «Буває таке, що люди відмовляються куштувати гострі соуси, бо мали неприємний досвід. Інколи беру до рук якийсь іноземний соус і бачу на пляшці 60 мл величезний список інгредієнтів. Такий соус буде просто гострим і несмачним. Тому наша задача познайомити людину з соусом обережно і навчити ним користуватися», — говорить підприємець.
На думку Микити, найкраще популяризувати продукт на різних гастрозаходах, де є їжа, яку може доповнити соус «ПеЧе».
Серед найближчих планів бренду — виготовити 5 тис. банок соусу, створити сталий асортимент, збільшити земельні ділянки під перець та відразу після перемоги вийти на міжнародний ринок.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Державна служба статистики оприлюднила дані щодо виробництва основних сільгоспкультур в Україні станом на 1 вересня 2025 року.

До 20 видів крафтових сирів виробляє та пропонує споживачам «Мамина сироварня» на Тернопільщині. Цій майстерні сиру майже рік, і вона є однією з родзинок етнопарку сімейних вражень «Агроленд», яким опікується ПАП «Агропродсервіс».

15 вересня у Києві зустрілися фіналісти освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Позаду — кілька місяців навчання, менторство та робота над власними бізнес-ідеями. Попереду — новий етап розвитку власної справи, вже з грантовою підтримкою, та крафтярської спільноти.

З огляду на екологічний аспект ведення господарства та економічний складник у ТОВ «Мрія» вирішили перейти на альтернативну енергетику. Обладнали зерносушарку українського виробництва, яка працює на деревній трісці, що значно дешевше, ніж дизельне пальне.

ТОВ «Мрія» працює за технологією No-Till, для якої зазвичай потрібні сівалка, комбайн і обприскувач, але в господарстві набагато більше техніки, яку оновили, коли почали впроваджувати систему точного землеробства.

Виробник Green Clover із Хмельниччини почав переробляти надлишки базиліку, вирощеного на власній гідропонній фермі, на соус песто.

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Переселенець із Донеччини, нині військовий Іван Марахонько, ще 2018 року релокувався на Київщину через активні бойові дії в рідному регіоні, тоді й зацікавився виробництвом оригінальної аджики.

У французькому Турі пройшла найбільша світова подія, присвячена спеціям, ботаніці та перцевій культурі — IV Міжнародний фестиваль перцю. Єдиною представницею з України на цій події була київська гастро-інфлюенсерка Юлія Лункова.