Як бізнесу допомагають карпатські знахарі та сучасний маркетинг

Євген Гончаренко з друзями створили «MOL’FAR. Чай чистої душі» — на основі легендарної української трави іван-чаю, або кипрію. 

1. Чому кипрій? Як обирали бренд

Кипрій першим оселяється на лісових вирубках чи згарищах. Створює затінок, під яким збирається волога і починають рости інші рослини. Заліковує рани, відновлює життя.

Рецепти цілющих трав передавалися карпатськими знахарями — мольфарами.

Мабуть, щось нашептали і цій молодій команді. Тепер мають свою легенду. Пишуть про неї на всіх упаковках продукту, в інформаційних матеріалах.

2. Мінімалізм. Без шароварщини

Ми осучаснили традицію, — пояснює Євген Гончаренко. — У різних поколінь різні погляди. Поважаємо давнину, але не сприймаємо шароварщини.

Наш органічний чай наслідує традицію мольфарства — розуміння та відверті стосунки з природою, мінімалізм та відмова від надлишковості заради тривалого збереження довкілля.
Наша місія — донести та адаптувати ці древні знання у сучасному світі.

Джерелом натхнення, дуже близьким за стилем і настроєм, для нас став музичний бренд ONUKA.

3. Вимогливе збирання. Проблема з кадрами

У сезон вся команда іде в гори. Щедрі плантації кипрію (наукова назва — хаменерій вузьколистий) є на північних схилах Полонини Боржави, біля гори Гемба, неподалік водоспаду Шипіт. Це у Межигірському районі Закарпатської області.

Додаткових свідомих і відповідальних робітників найняти дуже важко, визнають підприємці:

«Ми не ходимо великими групами, щоби не витоптувати цінні рослини. Суворо інструктуємо, щоби збирачі обривали тільки потрібні листочки, не шкодили квітці. Обривати треба лише у певний час доби. Купуємо листя, зібране тільки таким чином.

Нам важко конкурувати навіть з ягодами — на їх збиранні людям вдається заробити більше.

Крім того, на сезон саме у потрібний і для нас час багато місцевих їдуть на заробітки за кордон. Тому обирали локацію для виробництва і збирання сировини в тому числі й з точки зору наявного трудового ресурсу».

До речі, інші трави та дикі ягоди MOL’FAR теж додає у свої чаї для розширення асортименту.

4. Місцеве органічне виробництво

Довго обирали приміщення під фабрику. Нарешті знайшли недобудовану споруду, накриту, але без вікон. Зробили там все відповідно до вимог HACCP. Одразу знали, що обов’язково будуть сертифікувати і саму продукцію, і весь процес виробництва за найвимогливішими міжнародними стандартами органічного виробництва. Мають сертифікат Оrganic Standart.

Хатинки і 23 соток садиби вистачило, щоби облаштувати пункт приймання, де листя сушать, підв’ялюють, а також установити професійне обладнання для ферментації, окислювання, прожарювання чайного листа. Тут же готовий чай міксується за авторськими рецептами та фасується у крафтову упаковку з екологічних матеріалів – з мінімальною кількістю фарби, без клею, поліетилену чи поліпропилену.

«Така технологія виготовлення класичного ферментованого чаю відрізняє нашу продукцію від трав і трав’яних чаїв, які продаються на місцевих ринках, біля туристичних шляхів. Домішки м’яти, чебрецю, меліси та ягід додають різноманіття. Зрозуміло, коштує наша продукція дорожче — 90-100 грн за 50-грамову упаковку чаю, — пояснює Євген. — Місцеві продавці зацікавилися фабрикою. Почали брати продукцію під реалізацію. Дехто з подивом казав, що вважали цю траву звичайним бур’яном.

До нас вже почали заходити і туристи. Вочевидь,треба буде добудовувати гостьовий будиночок, міні-готель».

Виробництво розраховане на чотирьох співробітників, хоча поки що справляються і двоє.

5. Реалізація

У жовтні 2017 року, через рік після запуску бренду, MOL’FAR з’явився на поличках культового магазину GoodWine. AgroPortal.ua здивувалися так само, як і ви зараз: щось дивно, як зовсім молодій торговій марці вдалося потрапити туди так швидко?

Євген Гончаренко розповів: «Просто ми чітко знали, до якого фахівця треба звертатися. Продакт-менеджер GoodWine Дмитро Філімонов є чемпіоном із заварювання чаю, отримав титул не тільки в Україні, але й на чемпіонаті чайної майстерності в Китаї. Залишили йому зразок на пробу. Дмитро зізнався, що пробував й інші чаї з кипрію, але у них були недоліки — зажорстка скрутка, сторонній запах. Знаємо, що виробники ферментують це листя, використовуючи м’ясорубку, звідси й проблеми. Наш спосіб дорожчий, але дає якіснішу продукцію на виході».

AgroPortal.ua теж звернувся за оцінкою до експерта Дмитра Філімонова: «Я довго шукав іван-чай вітчизняного виробництва. MOL’FAR виявився найякіснішим і найцікавішим. Тому не вагаючись поставили його на свої полиці. Крім того, у нього є плюс — сертифікат органічного продукту, а це дуже круто! І другий плюс — виробництво у заповідному районі Закарпаття, ми туди з’їздили, роздивилися».

«Після такого визнання справи пішли динамічно, — визнає Євген Гончаренко. — Все-таки дуже важливо, коли потрапив на очі лідеру думок. Інші побачили наші позиції, і пропонувати продукт стало легше».

Також підприємці потратились на участь у авторитетній Міжнародній виставці органічних харчових продуктів BIOFACH у Нюрнберзі. Зате потрапили в поле зору відомої мережі Fozzy Group та несподівано для самих себе отримали запрошення для свого чаю на полиці «Сільпо» у Львові та Мукачевому.

Багато в чому допомагає спілкування в тусовці виробників та реалізаторів органічної продукції, адже є можливість зайти у спеціалізовані магазини органічних товарів, на фермерські виставки та ярмарки.

Звісно, продають чай і через інтернет — без цього ніяк.

Естетику товару оцінили крупні компанії, які почали замовляти оригінальний чай для корпоративних подарунків. MOL’FAR подякував за підказку і тепер збирає на продаж цілі тематичні подарункові комплекти.

6. У вузькому «горлі»

«Мабуть, це типово для будь-якого бізнесу: постійно долати вузьке «горло», — ділиться Євген Гончаренко. — Спочатку бракувало фінансування, потім шукали класну сушарку. Перші часи було проблемно продати продукт, а тепер думаємо, як оптимально розподілити те, що залишилося на складах, — полиці не мають порожніти, щоби про наш продукт не забув споживач. Думаю, це нормальні робочі проблеми».

Постійно опитують різні фокус-групи, людей різного віку. Кажуть, будуть шукати щось нове і постійно змінюватися. Бо у сучасному світі — все гнучке і адаптивне.

Для довідки: інформація була озвучена в рамках виставки-конференції «Трав’яний бізнес-2018», організованої компанією «Інфоіндустрія» за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP.

Ірина Садова, AgroPortal.ua