Падіння триває. Промислове тваринництво намагається зберегти поголів’я

«У 2021 році відбулося незначне зниження виробництва молока в світі. Хоча загалом останніми роками виробництво молока стрімко зростало. В Україні ж усі роки динаміка була негативною. І на сьогоднішній день прогнози на 2022 рік — це виробництво 7 млн т молока. Це з урахуванням надходження молока від населення, де в нас немає точної статистики», — відзначив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час конференції «Молочний бізнес в умовах війни».

За його словами, цього року прогнозується, що на переробку надійде 2,7 млн т молока. Водночас потужностей в Україні вистачає для переробки 5 млн т молока.

За оцінкою Спілки молочних підприємств України, в 2022 році виробництвом займалося 140 молокопереробних підприємств, та їхня кількість скоротиться на 38 порівняно з попереднім роком.

Прогнозується, що за підсумками 2022 року виробництво лише вершкового масла та сухого молока буде на рівні попереднього року, всі інші продукти — скоротяться.

На виробництво і переробку молока значно впливають також загальні економічні фактори: зниження ВВП в Україні в 2022 році на 45% призведе до зниження попиту, капітальних інвестицій, експортних можливостей; інфляція на рівні 20% впливатиме на загальний стан економіки. Також є три фактори, які турбують виробничі галузі: оборотні кошти, безпека і захист працівників, логістика та перевезення. 

«Ми маємо позитивні зрушення щодо експорту і бачимо відповідно даних зовнішньоекономічного балансу, що Україна експортувала за 10 місяців молочної продукції на $210 млн, а імпортувала — на $180 млн. Переробники навіть розширюють ринки, компанії ведуть перемовини з торговельними мережами європейського співтовариства і найближчим часом експортуватимуть свіжу ферментовану продукцію. Цього року вже 10 компаній мають дозвіл на експорт до ЄС», — розповідає Вадим Чагаровський.

За його словами, сьогодні ціна на сировину є тим фактором, який дозволяє українським виробникам бути присутніми на світових ринках. Якщо останні три роки ціни на сировину в Україні були на рівні європейських, а інколи й вище, то зараз ситуація змінилася. У Нідерландах за рік сировина подорожчала на 30-40% і у вересні коштувала 60 євроцентів/л, в Німеччині — 56 євроцентів/л, Польщі — 52 євроцентів/л, в Україні — 36-38 євроцентів/л.

Ключові проблеми у період воєнного стану:

• Зменшення молока-сировини внаслідок скорочення поголів’я ВРХ.
• Обмежені експортні можливості української молочної продукції через Європу.
• Збільшення собівартості виробництва молочної продукції (курс долара, збільшення ціни на паливно-мастильні матеріали).
• Скорочення кількості споживачів молочної продукції на внутрішньому ринку.
• Імпорт молочної продукції з Європи, особливо сирів, які складають конкуренцію українській продукції.
• Втрата значної кількості виробничих потужностей на окупованих територіях та у зоні бойових дій. Один час 37 заводів знаходилися на окупованих територіях і не працювали.
• Проблеми з розрахунками з боку торговельних мереж.
• Відсутність кредитування молочних переробних підприємств. Уся молочна галузь відчувала дефіцит обігових коштів.
• «Заморожування» програм державної підтримки виробників та переробників молока на період війни.

У Спілці молочних підприємств упевнені, що тенденція до зниження виробництва молока в Україні продовжуватиметься до того часу, поки держава не надаватиме підтримку молочній галузі. Тільки після цього можна буде стабілізувати ситуацію. Водночас Вадим Чагаровський не виключає, що до 2030 року цілком можливо наростити переробку до 6 млн т молока на рік, тобто фактично за 8 років збільшити її вдвічі.

Для цього потрібно пройти кілька етапів: збереження поголів’я ВРХ через відновлення державної підтримки; впровадження кооперації, адже сьогодні 80% молокопереробних підприємств у світі — це молочні кооперативи; врегулювання стосунків із торговельними мережами та забезпечення молокопереробних підприємств кредитними коштами.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua