Трансформація ринку техніки в Україні: до чого готуватися аграріям?

Штефане, девіз цьогорічної виставки — «Зелена ефективність — натхненна рішеннями» (Green Efficiency — inspired by solutions). Чим пояснюєте такий вибір теми?

Штефан Кресcе: Формування основної теми виставки викликало дискусію у DLG, але зупинилися на взаємозв‘язку продуктивності сільського господарства та екології. На сьогодні це актуальний виклик: підвищувати урожайність у рослинництві, продуктивність у тваринництві, використовуючи при цьому менше ресурсів за меншої інтенсивності та одночасно захищаючи навколишнє середовище і природу. Усі заходи виставки спрямовані на те, щоб учасники агропродовольчого ринку відповіли на головне запитання: «Як сільське господарство може виробляти харчові продукти, корми, сировину та енергію екологічно ефективно?». Переконаний, що інновації в сільськогосподарських технологіях є вирішальними для майбутньої життєздатності сільського господарства з огляду на мінливі соціальні, економічні та кліматичні умови.

Алексе, як із питанням «зеленої ефективності» в Україні?

Алекс Ліссітса: Компанія ІМК цього року, незважаючи на війну та складну ситуацію у агропродовольчому секторі країни, визначила нову стратегію до 2033 року — SMART GREEN STRATEGY. «Зелена» стратегія розрахована на загальний обсяг інвестицій на найближчі 10 років у розмірі $233 млн, з яких $133 млн підуть на поліпшення «зелених» технологій, при цьому підвищуючи врожайність.

Компанія ІМК знаходиться на високому технологічному рівні, тому для нас підвищення врожайності навіть на 0,3-0,5 т/га по кукурудзі — це значний прогрес.

Загалом в Україні величезний потенціал для підвищення врожайності. Проте необхідно дивитися, як у світі та Європі використовують «зелені» технології, які є ґрунтозберігаючі технології, як скорочувати викиди парникових газів. Світ рухається в цьому напрямку, і нам необхідно бути частиною цього руху, інакше ми ризикуємо втратити великі ринки збуту та той технологічний розвиток, який маємо в Україні протягом останніх 15 років.

А як налаштовані на впровадження «зелених» технологій в Україні малі та середні господарства?

Алекс Ліссітса: Зрозуміло, що у невеликих підприємств на порядку денному стоїть питання виживання. Варто також зважати, що на сьогодні Україна щодо сільгоспвиробництва та прибутковості в аграрному секторі дуже відрізняється регіонально. Тож складно говорити про всю країну, адже у західній частині одна історія і зовсім інша — у Сумській, Харківській, Чернігівській областях і на півдні.

Цей рік понад половина аграріїв закінчать з мінусом. Це не означає, що підприємства вже зараз збанкрутують або вийдуть з ринку. Проте якщо наступний рік буде таким же негативним, то на його кінець більшість дрібних і середніх фермерів дійсно не зможуть більше продовжувати працювати в агросекторі через те, що це буде третій збитковий рік, їм складно буде протриматися на плаву.

Цей факт, а також те, що вже зараз у прикордонних областях маємо величезну проблему з кадрами, зокрема відсутність молоді чоловічої статі, ймовірно, з часом змінить кардинально і саму структуру сільськогосподарського виробництва. Однак без інновацій ведення ефективного агробізнесу за будь-якої ситуації неможливе.

Штефане, виставка пропустила один рік через пандемію. Чи позначилось це на цьогорічних реєстраціях та учасниках, і чи є затребуваність з боку українців, адже фінансова ситуація у секторі непроста?

Штефан Кресcе: У 2019 році Agritechnica побила рекорди як за кількістю відвідувачів, так і за кількістю експонентів. Цього року під час виставки працюватимуть навіть трохи більше експонентів — 2 805 провідних міжнародних компаній сільськогосподарського машинобудування, 65% з яких іноземні. Захід відбудеться на понад 236 000 м² виставкової площі у 23 павільйонах, що включають 23 національних експозиції. Очікується, що захід відвідають 400 тисяч осіб. Після перерви у діяльності виставки це, вважаю, успіх.

Щодо інтересу українських аграріїв і виробників, то він виріс. У 2019 році участь брали 30 українських компаній, цього року їх буде понад 32 — 17 беруть участь в українському павільйоні, інші представляють свою продукцію індивідуально в різних залах. Це хороший показник, що виробники з України використовують платформу Agritechnica для пошуку нових ринків збуту. Організовуючи виставки по всьому світу, бачу великі шанси для українських компаній в Африці, Південній Америці, Азії, Східній Європі. На ці регіони українським виробникам сільськогосподарської техніки та обладнання потрібно дивитися.

Українські компанії представляють рішення у чотирьох групах — обробіток ґрунту, транспортування, зберігання, післязбиральна обробка. На жаль, багато фермерів через обмеження на виїзд не матимуть змоги відвідати виставку, проте, сподіваюся, наступного року ми проведемо виставку в Україні.

Алексе, як ви оцінюєте український ринок сільгосптехніки, як він розвиватиметься найближчими роками?

Алекс Ліссітса: В Україні з 2017 року було впроваджено систему дотацій у разі купівлі сільгосптехніки українського виробництва, що дало поштовх інтенсивному розвитку ринку. Якби не війна, через 5-7 років можна було б говорити про конкурентоспроможні бренди. Ситуація кардинально змінилася — Завод Кобзаренка відкриває виробництво у Польщі, «ПОЖМАШИНА» перенесла виробництво на захід, у Бердянську виробляли якісні жниварки, нині місто в окупації.

Складно передбачити, що буде далі, зважаючи й на той факт, що у держави немає грошей на дотації, а у аграріїв немає коштів на купівлю техніки. Ситуація з наявністю техніки погіршуватиметься. У 2023 році аграрії у 10 разів менше придбали техніки, ніж у 2021-му. А через інтенсивне використання техніка швидко зношується. Ми вивчаємо досвід contract farming і плануємо в майбутньому створювати сервісні центри для надання відповідних послуг.

Центри з надання послуг плануєте створювати на базі ІМК чи як незалежні?

Алекс Ліссітса: На базі ІМК. Ми вже маємо практику подібних пілотних проєктів із надання послуг дрібним фермерам з розкидування добрив, адже техніка специфічна, мало у кого вона є. Наступного року будемо надавати послуги з посіву та ґрунтообробітку. Будемо дивитися, як це все заходить. Але однозначно ми бачимо потенціал розвитку в сервісному напрямі у майбутньому. Не виключено, що європейські компанії, які надають подібні послуги, також після війни зайдуть на український ринок.

Штефане, на що б ви радили звернути увагу під час виставки?

Штефан Кресcе: Я б рекомендував відвідати не лише стенди відомих брендів, а й звернути увагу на маловідомі, альтернативні інноваційні рішення. У павільйонах буде значна кількість технологічних стартапів, які залучатимуть як інвесторів, так і нових клієнтів. Варто записатися заздалегідь на тест-драйви техніки на альтернативних видах палива.

Однозначно не обійти стороною тренд «Inhouse Farming — Feed & Food Show». Щодня будуть демонструвати автономні системи виробництва харчових продуктів майбутнього. Йдеться і про вертикальні ферми, і аквапоніку, і системи виробництва альтернативних видів протеїну білка, зокрема клітинного сільського господарства. Тут представлять не лише готову продукцію, але й бачення та ідеї щодо нових перспектив і бізнес-можливостей «від корму до їжі». Цей тренд незрозуміло поки, куди йде, але він має доступ до капіталу, про нього думають, в нього інвестують.

На виставці будуть представлені маловідомі бренди з різних країн світу, на них також варто звернути увагу. У будь-якому випадку потрібно заздалегідь скласти власний план, адже все обійти фізично складно.

Алексе, тема аквапоніки та вертикальних ферм зараз стає більш популярною і в Україні, з’являються нові виробники. На вашу думку, чи зможе дана сфера набрати масштабних обертів у нашій країні?

Алекс Ліссітса: Я до кінця не розумію економіку подібних проєктів. Як показує практика, ті ж вертикальні ферми дуже енергоємні, і якщо піднімаються ціни на електроенергію, на газ — тут складно рахувати. А в ситуації з Україною електроенергія не завжди є постійно. Наразі уряд намагається субсидувати розвиток тепличних господарств, проте достатньо зайти у листопаді в магазин — помідори та огірки коштують понад 100 грн/кг. Це досить дорого, оскільки дорогі енергоресурси.

Штефане, ви зазначили, що готуєтесь провести виставку в Україні. Це плани на після перемоги чи вже зараз?

Штефан Кресcе: Міжнародні компанії розуміють: якщо вони хочуть бути частиною розвитку аграрного ринку в Україні, їм необхідно тут бути. І це питання актуальне сьогодні, а не після перемоги, адже війна затягується на роки. Агропродовольчий сектор у критичній ситуації демонструє стійкість, це один із бюджетоутворюючих секторів економіки, тому ми активно плануємо повертатись в Україну з виставками, хоч і не з такими масштабними, як було до пандемії та війни. Йдеться про Київ.

Алексе, якщо підсумувати розмову, що домінуватиме на ринку сільгосптехніки у світі в майбутньому?

Алекс Ліссітса: Якщо говорити про виставку Agritechnica, то це новації для ринку на 5-7 років. Якщо ми дивимся у більш далеке майбутнє, то варто приглядатися до стартапів. А це різного роду роботи за допомогою дронів та безпілотників. Майбутнє за універсальною технікою на автопілоті, що вже, до речі, апробується в Україні.

«Просто, чітко, з використанням мінімуму людських ресурсів» — така техніка буде у майбутньому домінувати. Побоювання, що люди, зайняті у сільському господарстві, будуть непотрібні, або їх кількість значно зменшиться, не виправдовуються. Необхідно переучувати фахівців щодо аналізу даних, як керувати програмами, частково програмування додавати тощо.

На Agritechnica маю насичену програму, а завдяки умовам у межах DLG-AgriLeaders Club, який об'єднує найбільші сільськогосподарські підприємства світу, є і лояльні умови проживання в готелі, квитки, трансфери та робочі умови на виставковому майданчику. Закликаю українських аграріїв також долучатися до цієї спільноти.

Дякую за розмову.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua