Джерело фото: Тячівська РДА
Про це в коментарі ВВС Україна повідомив голова Закарпатської ОВА Віктор Микита.
Родовище розробляє ТОВ «Катіон Інвест». Директор підприємства Сергій Кондратьєв зазначає, що тереблянська сіль у непереробленому вигляді підходить для технічних потреб, оскільки багато домішок, а відсоток натрію тут складає близько 90%, тоді як в «Артемсіль» — 97-98%.
Родовище має великі поклади харчової солі, проте для її видобутку потрібен час. Якщо до покладів якісної харчової солі вдасться дійти за допомогою комбайну, її видобуток розпочнеться у другій половині 2024 року.
У Закарпатській ОВА сподіваються, що наприкінці 2024 року зможуть забезпечити 50% потреб України в харчовій солі типу «екстра». Віктор Микита сподівається, що 2025 року Тереблянське родовище забезпечить 100% потреб України в солі — як технічної, так і харчової.
Запаси сягають близько 500 млн т технічної солі та близько 100 млн т харчової. І обсяги, наскільки відомо на сьогодні, більші, ніж в «Артемсіль». Сіль на цьому родовищі можна розробляти і постачати не лише на внутрішній ринок.
Але видобуток солі на Закарпатті та її подальший експорт потребують вирішення низки логістичних питань, адже родовище віддалене від залізничних шляхів, а місцеві дороги не витримають великої кількості багатотонних вантажівок.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Артур Опаленик із Закарпаття близько семи років тому вирішив зайнятися виробництвом квасу. На сьогоднішній день його Bubble Art випускає квас, мохіто та лимонади, а сезонні обсяги сягають близько 100 тонн.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, займається переробкою яблук на сік, сидр та оцет. Плоди купують у місцевих жителів, а до збору залучають друзів і знайомих.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, виготовили близько 5 тис. пляшок сидру.

Восени на Закарпатті багато яблук. Іноді — занадто. Вони падають у траву та лежать під старими деревами. Зазвичай до 2000-х років ці яблука можна було здати й отримати досить непогані кошти. Проте 15-20 років тому люди не знали, що робити зі своїм урожаєм. Старі сади почали занепадати, місцеві мешканці не бачили сенсу в догляді за деревами, адже вони перестали приносити прибутки. Вкладена праця не виправдовувалася матеріально та емоційно.

У запуск виробництва «Янко-чай» інвестовано понад 4 млн грн. Для цього були використані власні кошти, кредити за програмою «5-7-9%» та державні гранти.

Український органічний виробник «Янко-чай» застосовує власну технологію переробки сировини, яка передбачає заморожування листя перед ферментацією.

Гуцульська культура, традиційні ремесла, фермерське господарство та автентична кухня — усе це поєднує етнопарк «Полонина Перці», який став однією з найвідоміших туристичних локацій Карпат. Тут гостям пропонують не просто екскурсію, а повне занурення у життя гуцулів: від знайомства з народними ремеслами та музикою до дегустації полонинських сирів і страв, приготованих за давніми рецептами.

Після початку повномасштабної війни багато проєктів Євгенія Курінного опинилося на паузі. У пошуках нових сенсів він із друзями вирушив на Говерлу. Саме там під час походу звернув увагу на хаменерій — рослину, яку в Україні більше знають як іван-чай. Саме ця квітка стала початком історії «Янко-чаю».

Найбільше в Європі підприємство з солевидобутку ДП «Артемсіль» зупинило роботу у квітні через бойові дії.
