У Лабораторному центрі МХП проводять понад 500 досліджень для внутрішніх потреб компанії, а також для зовнішніх клієнтів. Центр з 2011 року акредитований за стандартом EN ISO/IEC 17025. Результати досліджень лабораторій, які мають цю акредитацію, визнаються на міжнародному рівні.
Про це в інтерв’ю AgroPortal.ua розповіла керівниця управління лабораторного контролю МХП Олеся Таран.
Окрім цього, у 2020 році Лабораторний центр пройшов сертифікацію за вимогами GMP+.
На той час ми були четвертою лабораторією в Україні, сертифікованою за GMP+. Це орган, який ставить чіткі вимоги до виробників кормів і кормових добавок. У нас є виробничі потужності, які пройшли сертифікацію за цим стандартом. Щороку ми успішно проходимо зовнішні аудити та підтверджуємо відповідність вимогам стандарту. Актуальність дії сертифікату можна переглянути відповідно до номеру (GMP054168 ) за посиланням.
Лабораторний центр працює з 2005 року і є одним із 37 лабораторій МХП. Його потужності дозволяють проводити понад 110 000 досліджень на рік — такі дані отримали за підсумками 2023 року. Дослідження охоплюють усі напрями діяльності — від сировини до готового продукту, і проводять їх за міжнародними та національними стандартами.
«Тобто на всіх наших виробничих потужностях є лабораторії, які проводять мікробіологічні та фізико-хімічні дослідження. Їхня задача — процеси виробництва: контроль відбору змивів, технологічних процесів, персоналу; контроль концентрації миючих засобів, таропакування; контроль води, повітря; контроль готового продукту. Тобто вони супроводжують саме виробництво, а вже задача Лабораторного центру — більш складні аналізи, які вимагають унікального високоточного технологічного обладнання і відповідної кваліфікації персоналу», — констатує Олеся Таран.
При цьому вона додає, що на сьогодні у МХП є дві виробничі лабораторії, акредитовані згідно з вимогами стандарту EN ISO/IEC 17025. Ще одна третя вже пройшла первинну акредитацію, очікує на рішення Національного агентства з акредитації України та атестат зі сферою акредитації (НААУ).
«У нас також є Лабораторія сенсорного аналізу, яка функціонує в Кулінарному центрі. Теж маємо в планах її акредитувати і вже з наступного року розпочнемо цей процес», — зазначає керівниця управління лабораторного контролю МХП.
За її словами, процес акредитації є досить непростим та фінансово затратним. Для початку в лабораторії має бути впроваджена система менеджменту, яка демонструє виконання вимог стандарту та забезпечує достовірність результатів випробувань.
На старті перед акредитацією приймається рішення щодо методів і матриць досліджень, які будуть впроваджуватись. Далі аналізуються всі складові для постановки методів на базі лабораторії, а саме наявність необхідного приміщення, обладнання та ресурсів. Особлива увага приділяється персоналу, адже від його кваліфікації та компетентності залежатиме результат акредитації, тому навчання фахівців тривале та кропітке.
Наступним етапом є напрацювання методик. Для встановлення або підтвердження наявних характеристик методів проводять їхню верифікацію або валідацію. Щоб забезпечити достовірність результатів лабораторії, потрібно брати участь у програмах перевірки кваліфікації у акредитованих провайдерів за кожним методом та матрицею, використовувати відкалібровані засоби вимірювальної техніки та випробувальне устаткування, а також проводити постійний внутрішній моніторинг достовірності результатів.
Для отримання атестату з акредитації необхідно підготувати повний пакет документів згідно з вимогами НААУ. Далі — очікування відповіді щодо їх розгляду, призначення групи аудиторів та встановлення дати проходження нагляду на місці. Після успішного проходження нагляду працівники НААУ ухвалюють рішення щодо видачі атестату та сфери акредитації лабораторії.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив агрохолдингу МХП отримати контроль над виробником м'яса птиці ТОВ «Агроль Плюс» у Львівській області.

Наприкінці минулого тижня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent зібрали на літні ігри представників агрокомпаній на UCAB FOOTBALL FEST 2026.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

Понад 110 тис. досліджень провели у Лабораторному центрі МХП за підсумками 2023 року.

110 000 — саме стільки лабораторних досліджень на рік проводить Лабораторний центр МХП. Вони охоплюють усі напрями діяльності — від сировини до готового продукту, і проводять їх за міжнародними та національними стандартами. 37 лабораторій, які працюють на потужностях МХП по всій Україні, включно з Лабораторним центром у Києві, підтверджують, що якість — один із визначальних критеріїв роботи компанії.