Навіщо великій кулінарній компанії власний Лабораторний центр?

Олесю, деталізуйте, що Лабораторний центр МХП досліджує? 

Олеся Таран: Мені дуже імпонує фраза «Від зерна до тарілки споживача». Вона просто в серце, адже контроль якості та безпеки наших продуктів відбувається на усіх етапах виробництва, починаючи від вирощування зернових та олійних культур, далі по ланцюгу — переробка зерна, виробництво кормів, виробництво охолодженої м’ясної продукції (м'ясо курятини), завершуючи кулінарною продукцією. Для цього до складу Лабораторного центру входять дві лабораторії: фізико-хімічна і ветеринарна. 

Наша місія — це якісний і безпечний продукт для споживача. 

Яку кількість показників Лабораторний центр може визначати за всіма напрямами?

Олеся Таран: Понад 500 лабораторних досліджень для внутрішніх потреб компанії, а також для зовнішніх клієнтів. Попередньо, підсумовуючи аналітику, на кінець 2023 року ми вийдемо з кількістю досліджень понад 110 тисяч. І це не враховуючи власні розробки методів досліджень. Адже коли ми напрацьовуємо методи, то також проводимо багато досліджень. Для прикладу, для аграріїв ми проводимо визначення вмісту сажкових зерен у пшениці, вмісту білка у пшениці, клейковини, вмісту протеїну та вологості у сої, смітної та олійної домішок. 

Ви зазначаєте про розробку власних методів досліджень. Чому йдете цим шляхом? 

Олеся Таран: На сьогодні не на всі методи лабораторних досліджень існують стандартизовані методики, тому нам доводиться напрацьовувати їх самостійно. Потреба в розробці власних методів досліджень здебільшого йде зсередини МХП. Для реалізації цих потреб ми маємо професійну команду, яка вдало і з великою зацікавленістю виконує ці задачі. Розробка власного методу лабораторного дослідження може тривати від 6 місяців до одного року залежно від того, який метод, яка складність і яка матриця.

Понад 500 лабораторних досліджень для внутрішніх потреб компанії, а також для зовнішніх клієнтів. Попередньо, підсумовуючи аналітику, на кінець 2023 року ми вийдемо з кількістю досліджень понад 110 тисяч. І це не враховуючи власні розробки методів досліджень. Адже коли ми напрацьовуємо методи, то також проводимо багато досліджень.

Тобто ті стандарти, які існують у світі, не покривають усіх потреб Лабораторного центру МХП? 

Олеся Таран: Саме так. Наприклад, у нас був запит на визначення залишків ветеринарних препаратів у продукції, проте такого стандарту не існує. Є статті у наукових виданнях, але це не методика, тому нам потрібно розробити свою. Аналогічний запит мали і з визначенням вітамінів. Розроблений метод ми обов’язково валідуємо і вводимо у сферу акредитації. 

Як проходить акредитація? Які етапи та особливості?

Олеся Таран: Процес акредитації є досить непростим та фінансово затратним. Для початку в лабораторії має бути впроваджена система менеджменту, яка демонструє виконання вимог стандарту та забезпечує достовірність результатів випробувань. На старті перед акредитацією приймається рішення щодо методів і матриць досліджень, які будуть впроваджуватись. Далі аналізуються всі складові для постановки методів на базі лабораторії, а саме наявність необхідного приміщення, обладнання та ресурсів. Особлива увага приділяється персоналу, адже від його кваліфікації та компетентності буде залежати результат акредитації, тому навчання фахівців тривале та кропітке. 

Наступним етапом є напрацювання методик. Для встановлення або підтвердження наявних характеристик методів проводять їхню верифікацію або валідацію. Щоб забезпечити  достовірність результатів лабораторії, потрібно брати участь у програмах перевірки кваліфікації у акредитованих провайдерів за кожним методом та матрицею, використовувати відкалібровані засоби вимірювальної техніки та випробувальне устаткування, а також проводити постійний внутрішній моніторинг достовірності результатів. Для отримання атестату з акредитації, необхідно підготувати повний пакет документів згідно з вимогами Національного агентства з акредитації України (НААУ). Далі — очікування відповіді щодо їх розгляду, призначення групи аудиторів та встановлення дати проходження нагляду на місці. Після успішного проходження нагляду працівники НААУ ухвалюють рішення щодо видачі атестату та сфери акредитації лабораторії.

Яке обладнання ви використовуєте у Лабораторному центрі? Чи є якесь унікальне? Та й чи варто бути прискіпливими у питанні технічної складової? 

Олеся Таран: Ми дуже прискіпливо обираємо обладнання. На світовому ринку є багато цікавих пропозицій, але наша мета — обрати саме той прилад, котрий буде нас забезпечувати високою точністю, швидкістю, достовірністю даних і матиме кваліфіковану сервісну підтримку в Україні.

Наприклад, у ветеринарній лабораторії ми проводимо дослідження, пов’язані з мікробіологією. Маємо унікальне обладнання, наявне лише у декількох лабораторних центрах України. Це прилад німецького виробництва MALDI-TOF для ідентифікації мікроорганізмів. У нього закладена широка бібліотека мікроорганізмів — близько 2,5 тис. видів. За певною процедурою за декілька хвилин можна ідентифікувати, колонії яких саме мікроорганізмів виросли на чашці (колонія — це видиме ізольоване скупчення представників одного виду мікроорганізмів, що утворюється під час розмноження однієї колонієутворюючої одиниці (КУО) на щільному живильному середовищі. — Ред.). Цей метод не лише швидкий, але і надійний.

Новітнє обладнання дає нам суттєву перевагу — швидкість прийняття рішення, що робити далі з продуктом або сировиною.

Якщо продовжувати по мікробіології, у нас є дуже крутий автоматичний інкубатор для підрахунку колоній (лабораторні інкубатори — це спеціальні пристрої, які використовуються для зберігання та вирощування мікроорганізмів, клітин або тканин у контрольованих умовах. — Ред.) французького виробництва. Це велика шафа, в яку вміщається 200 мікробіологічних чашок. За заданих параметрів прилад у певних проміжках інкубації за допомогою роботизованої «руки» ставить чашки на камеру, здійснює фотофіксацію. Бактеріологи потім у таймлапсі прослідковують, як відбувався ріст колоній. Інкубатор автоматично рахує кількість колоній, що пришвидшує процес дослідження і мінімізує людський фактор.

Окрім цього, ми придбали інфрачервоний спектрометр. Це унікальний прилад для визначення серотипів (підвид будь-якого мікроорганізму, який відрізняється від інших представників свого виду особливими антигенами. — Ред.). Цей прилад дає можливість самостійно напрацьовувати власну бібліотеку мікроорганізімів з ідентифікацією до серотипу.

А на чому спеціалізується фізико-хімічна лабораторія?

Олеся Таран: Маємо газові й рідинні хроматографи, а також єдину в Україні систему паралельного випарювання, яка допомагає швидше підготувати проби для аналізів. Можемо визначати амінокислоти (органічні сполуки, які виконують функції будівельних блоків для білка. — Ред.). Маємо 6 інфрачервоних аналізаторів, які за допомогою експрес-методу тестують корми, шроти, зернові, олійні культури на визначення білка, жиру, вологості, клейковини та інших показників якості. Один аналізатор розташований у Лабораторному центрі, інші — у регіонах. У Лабораторному центрі формуються калібрування на всі необхідні продукти і сировину та транслюються на інші прилади. Маючи однакові калібрування, всі прилади працюють точно, усуваючи похибки. Це важливо, адже прилади у регіонах контролюють виробничі процеси онлайн. Виробився продукт, відібрався зразок і одразу аналізується на приладі. 

У нас також є лабораторія ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція, експериментальний метод молекулярної біології, спосіб значного збільшення малих концентрацій ДНК у пробі. — Ред.) для визначення ГМО у зерновій та олійній групі.

Ви частково вказали, на які типи продуктів робите акцент у Лабораторному центрі МХП, деталізуйте спектр. 

Олеся Таран: Спектр широкий, але акцент — на зернових і олійних культурах. Зокрема, визначення показників якості пшениці, визначення вмісту сажкових зерен пшениці у період збору врожаю. Це мало де в Україні можна зробити. Також визначення вмісту білка у пшениці, клейковини за різними стандартами, зараженості, смітної та зернової домішок. По олійних культурах у сої здійснюємо визначення протеїну, вологості, смітної та олійної домішки, олійність. У соняшнику — олійність, вологість, натурну масу, вміст смітної та олійної домішок, якщо є потреба, то і по шкідниках. Перерахувала основні показники якості, показники безпеки також визначаємо.

А чи потрібна для такої діяльності, як у Лабораторному центрі, акредитація? 

Олеся Таран: З 2011 року Лабораторний центр акредитований за стандартом EN ISO/IEC 17025. Це міжнародний стандарт для випробувальних лабораторій, який чітко регламентує комплекс вимог — як підбираємо, розвиваємо, навчаємо персонал, як підтверджуємо їхню компетенцію, як лабораторія підтверджує свою компетентність, контроль за лабораторним обладнанням, як ми закуповуємо матеріали, як ми поводимося із зразками, як ми зберігаємо наші реактиви та витратні матеріали, тобто весь цикл життя лабораторії.

Результати досліджень лабораторій, які мають цю акредитацію, визнаються на міжнародному рівні. В Україні діє атестація, вона є добровільною, але вона нецікава для нас, адже ми експортери продукції, тож статус акредитації міжнародного рівня є дуже важливим для компанії.

Також одним із важливих принципів цієї акредитації є те, що результати проведених досліджень цілком конфіденційні — ми не маємо права розголошувати їх навіть всередині компанії. Тобто навіть працівники не знають, продукцію якого виробника вони тестують.

Ще у 2020 році ми пройшли сертифікацію за вимогами GMP+. На той час ми були четвертою лабораторією в Україні, сертифікованою за GMP+. Це орган, який ставить чіткі вимоги до виробників кормів і кормових добавок. У нас є виробничі потужності, які пройшли сертифікацію за цим стандартом. Щороку ми успішно проходимо зовнішні аудити та підтверджуємо відповідність вимогам стандарту. Актуальність дії сертифікату можна переглянути відповідно до номеру (GMP054168 ) за посиланням. 

А як Лабораторний центр взаємодіє з іншими лабораторіями компанії? 

Олеся Таран:  Загалом у компанії 37 лабораторій включно з Лабораторним центром у Києві. Тобто на всіх наших виробничих потужностях є лабораторії, які проводять мікробіологічні та фізико-хімічні дослідження. Їхня задача — процеси виробництва: контроль відбору змивів, технологічних процесів, персоналу; контроль концентрації миючих засобів, таропакування; контроль води, повітря; контроль готового продукту. Тобто вони супроводжують саме виробництво, а вже задача Лабораторного центру — більш складні аналізи, які вимагають унікального високоточного технологічного обладнання і відповідної кваліфікації персоналу.

На сьогодні у нас є дві виробничі лабораторії, акредитовані згідно з вимогами стандарту EN ISO/IEC 17025. Ще одна третя вже пройшла первинну акредитацію, очікуємо на рішення НААУ та атестат зі сферою акредитації. У нас також є Лабораторія сенсорного аналізу, яка функціонує в Кулінарному центрі. Теж маємо в планах її акредитувати і вже з наступного року розпочнемо цей процес.

Розкажіть, як відбувається співпраця Лабораторного і Кулінарного центрів? Як працює Лабораторія сенсорного аналізу, та що саме у ній тестують?

Олеся Таран: Взаємодія дуже тісна. У Лабораторії сенсорного аналізу залежно від задач проводять дегустації двох типів — споживацькі та експертні. Застосовується спеціальне програмне забезпечення для кодування зразків і обробки результатів роботи дегустаційної панелі — щоб сформувати об’єктивний результат з оцінки якості харчових продуктів за органолептичними показниками. На споживацькі дегустації збирають фокус-групи (не з компанії МХП), на експертні запрошують групу експертів МХП, які проходили спеціальне навчання на базі лабораторії.

Для виробників продуктів харчування це важливий інструмент, адже допомагає коригувати продукт так, щоб він ставав кращим, смачнішим і цікавішим споживачеві. У Лабораторії сенсорного аналізу оцінюють не лише смак, а й зовнішній вигляд, паковання. Це комплексний підхід. 

Чи можна порівняти потужності Лабораторного центру МХП з іншими подібними лабораторіями в Україні, якщо такі є? 

Олеся Таран: Є лабораторії, які роблять частину того, що робимо ми, і ще плюс те, що нам нецікаво. Однак і ми на сьогодні не закриваємо по дослідженнях усі потреби МХП, відповідно користуємося лабораторними послугами на ринку України і за кордоном. У планах, звісно, розширювати нашу сферу діяльності. 

Виходячи з досвіду, яка відмінність приватних і державних лабораторій?

Олеся Таран: Державні лабораторії досліджують досить широкий спектр продуктів харчування:  фрукти та овочі, молоко, сири, мед тощо. Ми як приватна лабораторія маємо вужчий спектр. Але завдяки новітньому обладнанню можемо швидко і якісно надавати послуги замовникам.

Ще у 2020 році ми пройшли сертифікацію за вимогами GMP+. На той час ми були четвертою лабораторією в Україні, сертифікованою за GMP+. Це орган, який ставить чіткі вимоги до виробників кормів і кормових добавок. У нас є виробничі потужності, які пройшли сертифікацію за цим стандартом. Щороку ми успішно проходимо зовнішні аудити та підтверджуємо відповідність вимогам стандарту.

Скільки часу проходить від подання заявки до отримання результатів? 

Олеся Таран: Якщо говорити про агронапрям, то для визначення якісних показників зернових та олійних культур більше потрібне залучення фахівців, ніж прилади. І ми працюємо оперативно: якщо зранку доставили зразок, то ввечері можна отримати результат. Якщо говорити про мікробіологію, то варто зауважити, що класична мікробіологія завжди дешевша, проте, коли використовуємо прилади, де більш автоматичні та швидші процеси, відповідно йде здорожчання, адже є додаткові витрати на специфічні матеріали. Класична мікробіологія — це 3-10 днів залежно від того, який потрібний показник. У нас це в 2-3 рази швидше. Якщо у замовника є чашка з колоніями, і потрібно лише ідентифікувати їх, ми зробимо це за один день. Якщо є замовлення на визначення амінокислот, потрібно трохи більше часу — 3-4 дні, з огляду на те, що є попит на цю послугу й іноді потрібно стати в чергу. 

Які кроки потрібно зробити зовнішньому замовнику, щоб замовити дослідження? 

Олеся Таран: У Лабораторному центрі є відділ по роботі з замовниками. За телефоном або електронною поштою можна отримати консультацію, перелік досліджень та прайс. Наші спеціалісти детально консультують, які документи необхідно заповнити, як укласти договір, яка кількість зразка має бути, як проби відібрати, запакувати і коли та куди доставити. Ми працюємо в електронному документообігу, що також пришвидшує роботу. Усі доставлені проби кодуються, тобто зразки знеособлені, що також є однією з вимог до акредитованих лабораторій. 

Результати дослідження вносяться у спеціальне лабораторне програмне забезпечення, фіксуються і усі етапи роботи зі зразком. Затверджений протокол замовник може отримати як в електронному вигляді, так і в паперовому.

Якщо говорити про внутрішніх замовників, алгоритм такий самий чи інший? 

Олеся Таран: Єдина відмінність — розуміння механізму взаємодії з Лабораторним центром. Наші внутрішні замовники вже працюють на постійній основі з нами, тому досить швидко і чітко формують свої запити щодо лабораторних досліджень (які показники потрібні, як проби відібрати та куди доставити). 

Дякую за розмову.

Контакти менеджера по роботі з замовниками Лабораторного центру МХП:

Ломачинська Світлана, e-mail: [email protected]; моб. тел.: +38 (050) 4498744, 0443893510.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua