Зона вільної торгівлі України з ЄС відкрила вітчизняним виробникам двері до європейського споживача. Щоправда, обмеживши безмитне ввезення квотами. Як отримати дозволи на експорт і хто вже встиг це зробити?
Україна має унікальні чорноземи, але середня врожайність на них залишається нижчою, ніж в інших європейських країнах з менш родючими ґрунтами. Через мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який продовжувався кілька разів протягом останніх 15 років, значний потенціал зростання пропадає даремно.
Уже кілька днів поспіль свинарі охоплені панікою у зв'язку зі зниженням закупівельної ціни на свинину, що відбулося в перших числах лютого.
Текст блогу «Феномен українських проблем і чому аграрні компанії можуть зіграти визначальну роль у виправленні ситуації» публікуємо нижче мовою оригіналу.
Спочатку два риторичні запитання. 1. Чи може український аграрій довіряти уряду, який порушує своє письмове публічне зобов'язання за 6 днів до початку нового календарного року? 2. Чи може уряд у 2016 році розраховувати на українського аграрія, якому створюють усі умови для занепаду с/г виробництва?
Протягом багатьох років агропромисловий комплекс функціонує у своєрідному замкненому колі: насіння різного походження вдосталь, але сільгосптоваровиробники скаржаться на брак саме якісного посівного матеріалу.
Відкликання Олексія Павленка з посади міністра аграрної політики та продовольства України стало домінуючою темою останніх кілька днів. У п'ятницю він таки написав заяву про звільнення. Як події розвиватимуться далі, вирішать під куполом на Грушевського.
Що буде, якщо агротехнології розробляються в кабінетах без урахування даних про особливості конкретного поля? Усе просто — рослинництво стає не рентабельним і ризиковим, при цьому такі «планувальники» списують свої невдачі на погану погоду. Як цього уникнути?
Від міністра аграрної політики та продовольства, депутатів і фермерів постійно можна почути, що якби в нас була підтримка така, як в Європі, то ось ми б зажили, а так доводиться вигадувати свій велосипед.
В Україні на сьогоднішній день молочна продуктивність корів становить у середньому 4-5 тис. кг молока на корову на рік і 600-700 г середньодобового приросту молодняка на відгодівлі. Але генетичний потенціал молочної худоби в нашій країні дає змогу підвищити продуктивність ВРХ — за умови застосування сучасних технологій у годівлі та утриманні.
Аграрна галузь України продовжує стрімке зростання. Щодня до нас звертаються керівники підприємств із питаннями, що стосуються регулювання правовідносин.
Питання проведення приватизації державних підприємств перебуває під особливим контролем Міністерства аграрної політики та продовольства України, адже навіть у руїни вмілий господар зможе вдихнути нове життя.
Використання ГМ-організмів — тема для об'єктивної, аргументованої дискусії, в результаті якої необхідно знайти правильне рішення, оформивши його у відповідний законопроєкт.
Напередодні нового року Верховна Рада таки ухвалила так звані «компромісні» зміни до Податкового кодексу України. За відповідне рішення проголосували 251 народний обранець. Ці зміни були зареєстровані як «Законопроєкт № 3688».
Завершився 2015-й. Час підбивати підсумки: яким був рік для парламенту, аграріїв і себе особисто?
Молоко – дуже важлива складова нашого раціону. Дитячі каші на молоці, кефіри, йогурти, молоко з чаєм, кавою чи просто так… Чого ми хочемо від цього продукту? Насамперед, корисності, безпеки та смаку. Але який із видів молока відповідає всім цим параметрам?
Рішення парламенту щодо переформатування спецрежиму ПДВ негативно вплине на роботу аграрної галузі, особливо на тих, хто виробляє молоко, м'ясо, овочі та фрукти. А саме ця продукція йде на внутрішній ринок.
Радіючи разом з усіма представниками українського молочного сектору останнім новинам із Брюсселя, я б дуже хотіла у своїй останній у цьому році колонці звернутися до наших молокопереробних підприємств із дружньою порадою та поділитися знаннями.
Нові технології в аграрному бізнесі забезпечують контроль над активами, підвищення ефективності та стійке зростання у середньостроковій та довгостроковій перспективі. Як правильно підходити до впровадження «розумних» технологій, із чого краще починати і як їх використовувати? Спробуємо розібратися в цьому.
Мед сумнівної якості може потрапити на український ринок уже з 1 січня 2016 року. Це призведе до початку знищення українського бджільництва. Чому? Через повну відсутність системної роботи з приведення українського бджільництва до європейських вимог, згідно з Угодою про асоціацію між ЄС та Україною.