Ні для кого не секрет, що разом з мінливими умовами ведення бізнесу, низкою постанов регуляторних органів щодо різних валютних обмежень, зростанням податкового навантаження і нестабільною ситуацією як на політичному, так і на економічному терені нашої країни, багато холдингів, зокрема агропромислових, структурувалися та продовжують організовувати свій бізнес через найпопулярніші Destinations — податкові юрисдикції.
На сьогоднішній день недостатньо мати тисячі гектарів високоякісного чорноземного ґрунту, ресурс якого не безмежний. Нескінченно інвестувати в збільшення парку транспортних засобів. У якийсь час потрібно зробити крок назад і поглянути на свої непродуктивні спроби інвестувати і думати, як працювати ефективніше і заробити більше грошей.
Сьогодні багато хто вважає великі аграрні компанії якщо не найбільшим злом, то, принаймні, однією з головних проблем аграрного сектора, навіть незважаючи на роль останніх у технологічному, економічному, торговельному розвитку нашої країни. Самі по собі агрохолдинги не є унікальним винаходом українців.
Кабінет міністрів України в частині земельної реформи, прописаної в програмі дій уряду, пропонує відкрити ринок землі в два етапи — з 2017 року розпочати торгівлю державними землями сільськогосподарського призначення, а з 2019 року дозволити громадянам торгувати своєю землею.
Чи зможе Держпродспоживслужба подолати виклики природи, чи ситуація набере обертів як з африканською чумою свиней, що розрослася по всій Україні?
Пасічник є фундатором успіху аграрія та еколога. Саме так. Розвиток села та аграрного бізнесу залежить від розвитку бджільництва. Адже бджільництво — це насамперед запилення, екологія. А бджола є біоіндикатором довкілля.
Парламентський комітет з питань податкової та митної політики на своєму засіданні ухвалив 22 голосами рішення підтримати у першому читанні законопроект №3851-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, зокрема сільгосптоваровиробників».
Не вперше в пресі та серед фахівців обговорюється питання перерозподілу земельних повноважень між державою та органами місцевого самоврядування. Проблема дійсно важлива, оскільки зачіпає як інтереси людей на місцях, так і широкі кола громадян на національному рівні.
У 2015 році бізнес щосили намагався отримати ще трохи «контрольних канікул». Але гучні заяви з міністерських крісел про необхідність захистити сферу господарювання від перевірок залишилися лише текстом на сторінках видань.
На початку березня цього року був учасником зустрічі провідних аграріїв України та голів профільних аграрних асоціацій, ініціатором якої виступив голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. Розмова проходила без участі преси і була максимально відвертою. Кожен учасник висловився з приводу ситуації у сфері оподаткування АПК після 1 січня 2016 року.
В Україні 4 березня 2016 року стартував швейцарсько-український проект «Створення системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у циклі виробництва та збуту молочний продуктів». Метою проекту є підтримка створення та впровадження в Україні сучасної системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у молочному ланцюгу доданої вартості.
Тема експорту української аграрної продукції та продуктів харчування до країн Європейського Союзу загалом, та набуття чинності Угодою про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ) між ЄС та Україною зокрема, посідає останнім часом доволі помітне місце в інформаційному просторі України.
Кожен додатковий долар, інвестований державою в сільськогосподарські наукові дослідження та дорадництво в США, генерує додаткові 32 долари національного багатства.
Люди, які досліджують питання гендерної рівності, здебільшого вважають, що значнішою є роль аграрного сектору в економіці країни, то вищою в країні є гендерна асиметричність соціально-економічних відносин. Чи підтверджується ця гіпотеза в умовах України?
IT-технології вже давно ефективно інтегруються у всі сфери економіки, агропромисловий комплекс — яскравий тому приклад.
Криза «реформаторів» в уряді очевидна. Але цього, на жаль, поки що не можна сказати про «експертне середовище». Воно, як і раніше, чекає на свою зоряну годину, яка, на його думку, ще не настала...
Тотальна корупція і «кумівство» у вищих ешелонах влади, держорганах, медичних установах, школах, дитячих садках були роками нормою, а тому стали звичними для українців.
Точне землеробство перебуває в полі зору сільгоспвиробників по всьому світу останні років так 20. Як і в кожній справі, ця технологія вже «обжилася» і консерваторами, які переконують, що це просто дорогі непотрібні наукоподібні прилади, які викачують кошти з аграріїв, і новаторами, які доводять протилежне: за правильного використання технологія швидко окуповується за рахунок економії матеріально-технічних ресурсів.
Засоби масової інформації сьогодні активно обговорюють засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, а саме — звіт Мінагропроду в контексті звіту Уряду за 2015 рік.
Проблему обігу ГМО-продукції обговорюють не один десяток років, розділивши суспільство на дві протиборчі сторони: тих, хто вважає, що її можна вирощувати, і їхніх противників.