Продовження земельної реформи — це наш індикатор цивілізаційного вибору, руху в напрямку європейської спільноти та реформ

УКАБ підтримує важливість прискорення реформ навіть у період турбулентності задля стабільної роботи економіки, залучення додаткових фінансових ресурсів, підвищення інвестиційної привабливості як на міжнародному, так і на внутрішньому ринках. 

Розвиток ринку землі — це не тільки можливість залучення додаткових коштів, а й перспектива використання більш дорогого активу для отримання дешевших фінансових ресурсів, які господарства зможуть використовувати з метою реалізації інвестиційних проєктів та збільшення доданої вартості своєї продукції.

Не варто забувати про ОСГ землі, які свого часу були надані відповідно до Конституції кожному громадянину в обсязі до 2 га для ведення особистого господарства (загалом 5 млн га), котрі можна реалізовувати без жодних обмежень. Частина людей могла скористатися своїм правом на розпорядження землею, коли ж 25 млн га земель у людей на селі залишилися «закріпаченими», тобто позбавлені права використовувати землю за своїм бажанням. Тож ми маємо суттєвий дисбаланс, котрий урівноважує земельна реформа.

До того ж, наразі визначення того, чи є актуальною реформа, відбувається досить просто — варто лише подивитися план Ukraine Facility, який необхідний для отримання допомоги від ЄС. Й однією з вимог цього плану є прозоре функціонування ринку землі. Тож продовження земельної реформи — це наш цивілізаційний вибір та індикатор того, що ми рухаємося в напрямку європейських реформ, маємо можливість вкладати кошти в зрошування, садівництво, виноградарство тощо. 

Крім цього, для процесу євроінтеграції є необхідною і прозорість, коли ж ще нещодавно заборона на продаж землі юридичним особам породжувала маніпуляції та додаткові витрати, котрі покупець мав би заплатити продавцю, а натомість страждав продавець, який недоотримував вигоду, бо потрібно було придумувати додаткові схеми й платити за ці маніпуляції додаткові гроші. 

Вихід юридичних осіб на ринок землі — це легалізація та «відбілювання» ринку, встановлення чітких правил гри та статуса кво. Ми матимемо простір, де всі транзакції є прозорими, зрозумілими, юридична особа повністю несе прописані й встановлені витрати в «білу», наповнення до бюджету також збільшуються завдяки тому, що не занижується вартість землі й не шукаються обхідні шляхи. 

До того ж чим прозоріший ринок, тим більше надходжень до місцевих та державного бюджетів.

Водночас українська земля залишається українською, бо ж у законі є обмеження щодо іноземного капіталу. А кожен власник самостійно вирішуватиме щодо продажу чи купівлі, адже, як і будь-який ринок, ринок землі саморегулюється попитом та пропозицією, низька ціна буде стримувати продажі. 

Впровадження другого етапу ринку землі є логічним та зрозумілим кроком у загальній системі реформи, котрий має потенціал для підвищення продуктивності сільського господарства, сприятиме розвитку переробної промисловості та диверсифікації агросектору і, як наслідок, зростанню експортного потенціалу України та створенню як нових робочих місць, так і нової продукції з більшою доданою вартістю. В цьому рішенні набагато більше можливостей, ніж загроз. 

Натомість уже скоро аграрну громадськість може сколихнути інше серйозне нововведення — скасування спрощеної системи оподаткування для сільгосптоваровиробників, які закладені в «Національну стратегію доходів та зборів України». Це потенційно загрозливе рішення стосуватиметься усіх форм власності, й наслідком може стати зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів. Для аграріїв планується запровадження фіксованого податку, в післявоєнний час скасування спрощеної системи оподаткування, що призведе до втрати українськими фермерами конкурентоспроможності порівняно з фермерами інших країн, котрі не мають аналогічних умов або ж навіть отримують суттєві дотації від своїх країн. 

Олег Хоменко, генеральний директор УКАБ