Віялові відключення світла не впливають на якість українських крафтових сирів, але вимагають від виробників більшої винахідливості та гнучкості. Про це кажуть власники та власниці сироварень із різних куточків України. Генератори, ліхтарики та свічки — сучасний арсенал для створення сирів.
Є факт, що грає крафтярам на руку. Багато корів та кіз зараз у «декретній відпустці», і молока менше, ніж в інші пори року, пише «Бізнес Мережа Сільських Жінок».
Сімейне молочне господарство «Марківчанка» релокувало свій бізнес із Донеччини і зараз виробляє молочну продукцію, зокрема й крафтові сири, з власної сировини на Полтавщині.
«Рятує генератор. Якщо прийшов час доїння або потрібно сепарувати молоко, вмикаємо бензиновий помічник. А вже годування чи будівництво, які не потребують електрики, — з ліхтариками на лобі. Сир варимо на газових плитах у світлі години, яких катастрофічно не вистачає. Технологію виробництва витримуємо, тому якість сиру залишається на рівні», — каже Олена Кіріченко.
Сироварня-ферма «Зелений Гай», що на Дніпропетровщині, на два тижні призупинила виробництво, оскільки світла майже не було, але зараз процес уже запустили.
«Наше професійне обладнання працює від електромережі, тому вмикаємо генератори для пастеризації молока та інших процесів. Але молока закуповуємо менше, пропорційно зменшився й обсяг сиру, що виробляємо. За рахунок роботи генераторів собівартість продукції, а з нею і ціна на сири трохи зросли», — пояснює Євгенія Молчанова.
Кооператив «Карпатські ґазди» зі Львівщини замінив електричні плити на газові, тому сироваріння продовжував, поки було молоко.
«А зараз кози вагітні, сировини через природні причини деякий час не буде. Звичайно, без світла додалося багато ручної праці. За 1,5-2 години технологічного процесу руки елементарно втомлювалися. Якщо було потрібно, то працювали вночі, при свічках. Витримуємо сири за кімнатної температури, а вона взимку задовільна, потім — у напівпідвальному приміщенні. Проблема з миттям форм: коли немає світла — через годину зникає і вода», — ділиться Катерина Тарасенко.
Дефіцит електрики — новий виклик для малого аграрного бізнесу України. Складно, але виробники та виробниці не зупиняються, працюють. І навіть жартують, що тепер український крафтовий сир створюють у романтичній атмосфері — при свічках.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Артур Опаленик із Закарпаття близько семи років тому вирішив зайнятися виробництвом квасу. На сьогоднішній день його Bubble Art випускає квас, мохіто та лимонади, а сезонні обсяги сягають близько 100 тонн.

Десять фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine пройшли індивідуальні менторські консультації з профільними експертами.

Власниця сімейної козиної ферми та сироварні в селі Сливине Миколаївської області Світлана Молчанова автоматизувала виробництво крафтових сирів і планує збільшення виробництва та розширення асортименту сирів завдяки гранту, отриманому навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.

Українські виробники сиру вже досягли високого рівня якості. За якістю та смаком ремісничі сири вже можуть достойно конкурувати, а подекуди навіть перевершують європейські.

Пристрасть до натуральної їжі та глибока повага до сировини — це головні орієнтири в роботі сироварні Soldattorpets Mejeri у Швеції. Ферма працює за принципами сталого виробництва. За словами її власників, цей підхід поєднує водночас економічний та екологічний складники, адже бізнес має бути життєздатним фінансово, але водночас працювати в гармонії з довкіллям.

Створення Virtuoso by Lukachivka починалося зі 120 тварин. На старті власники закладали правильну генетику стада та максимально орієнтувалися на європейські стандарти. Сьогодні поголів’я ферми налічує близько 200 кіз.

У планах компанії «Мукко» на найближчі 4 роки — збільшити обсяги переробки до 100 т молока на добу, наростити кількість поголів'я дійних корів до 2 тисяч та дійних кіз до 3 тисяч, розширити земельний банк до 5 тис. га та стати найбільшим виробником сиру рикота в Україні.