Джерело фото: Турінформ Закарпаття
Туризм — саме та галузь, яка швидко відновлюється. Одна гривня, принесена туристом, робить 10-15 оборотів у галузі, а це хороший стимул для розвитку локальної економіки.
Яким буде український туризм після війни, та яке місце в ньому займуть неймовірні села України? Про це під час прямого ефіру в Instagram розповів засновник туристично-інформаційного центру «Турінформ Закарпаття» та амбасадор конкурсу «Неймовірні села України 2022» Олександр Коваль.
Наша область була ще й транзитною — люди, які їхали за кордон, могли проживати на Закарпатті до 3 днів. Загалом за час війни наш регіон прийняв близько 500 тис. людей. Це колосальна цифра, враховуючи, що до війни сектор розміщення оцінюється близько в 50 тис. ліжкомісць. Це в 10 разів більша кількість, тому однозначно індустрією був розроблений величезний обсяг робіт.
Березень був піковим у волонтерській діяльності регіону. Внутрішніх переселенців, які не мали коштів, органи місцевого самоврядування розселяли у школах і садочках, а люди з грошима самі пропонували оплачувати надані їм послуги.
Ціни на проживання зросли до 10%. І це плата не за послугу як таку, а за ресурси — зросла вартість за опалення та електрику. Багато хто приїздив із котами чи собаками, і якщо тварини жили 2-3 місяці, необхідно було закладати кошти на реставрацію помешкання.
Були ситуації, коли люди наживалися, здаючи квартиру чи кімнату «за всі гроші світу», але ОДА досить оперативно реагувала на такі випадки.З середини травня готелі почали «відпочивати» від надмірної кількості переселенців. Станом на сьогодні завантаженість ліжкомісць складає близько 30%. У людей є проблеми з доїздом у наш регіон через високу ціну на паливо, а в деяких регіонах — і через його відсутність.
Більшість переселенців — це люди, які ніколи не виїжджали за межі своєї області. Для них це не тільки стрес, але й новий досвід. Ми відслідковували гугл-запити візитерів — у топі були «закарпатська мова», «смішні слова по-закарпатськи» тощо. Це своєрідний елемент пізнання та культурного обміну
Держагентство розвитку туризму розпочало роботу над забезпеченням туристичних місць бомбосховищами. Вже є напрацьовані рекомендації, але вони стосуються об’єктів, що будуються. У нашому регіоні під час повітряної тривоги ми рекомендуємо людям спускатися в підвальні або напівпідвальні приміщення, ховатися в глухі коридори. Шкода, що люди часто нехтують такою пересторогою.
Закарпаття входить до провідних туристичних регіонів України, тому туризм ми швидко відновимо. Але вже сьогодні порушено багато логістичних та продовольчих ланцюгів, що однозначно вплине на собівартість відпочинку.
Українські села різні, в цьому їхня цікавість і сила. Це як в їжі — є слоу-фуд, а є фаст-фуд. Так і тут. Ми приїжджаємо в мегаполіси, де шумно і все стандартизовано, а в селі навпаки — тихо та унікально.
Кожне село має прописати для себе 10 аргументів, чому саме до них варто їхати. Це можуть бути легенди, архітектура, елементи розпису чи сільські садиби, тобто та ідентичність, яка лежить на поверхні.
Конкурс «Неймовірні села України» — це можливість сформувати свою ідентичність,створити привабливість села та емоцію, яку можна передавати іншим.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Учасники освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine завершили навчальну програму та отримали сертифікати.

Ремісничий хліб в Україні перестає бути нішевим захопленням і поступово перетворюється на окремий сегмент малого бізнесу. За останні роки зросла кількість домашніх пекарів, мікропекарень і виробництв, які запускають лінійки хліба на заквасці.

Власниця сімейної козиної ферми та сироварні в селі Сливине Миколаївської області Світлана Молчанова автоматизувала виробництво крафтових сирів і планує збільшення виробництва та розширення асортименту сирів завдяки гранту, отриманому навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.

Петриківська селищна громада на Дніпропетровщині оголосила пошук житлових будинків для придбання з метою забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Вартість одного будинку має становити до 500 тис. грн.

Житель села Почапки Рівненської області Андрій створив квіткове поле, на якому нині росте близько 40 тис. цибулин лілій та лаванда. Проєкт, що розпочався з десяти цибулин, за 15 років перетворився на популярну туристичну локацію, яку відвідують люди з різних регіонів України.

На Вінниччині презентували гастрономічний путівник «Смак Поділля», до якого увійшли 38 автентичних страв, зібраних у громадах регіону. Видання покликане зберегти кулінарну спадщину Поділля та популяризувати місцеві гастрономічні традиції.

Державне агентство розвитку туризму України (ДАРТ) спільно з експертами визначило п’ять українських сіл і селищ, що представлятимуть Україну у міжнародній ініціативі UN Tourism (туристична агенція ООН) — The Best Tourism Villages 2026.

Коли в Україні говорять про агробізнес, зазвичай уявляють зернові, сади, ягідництво чи тепличні овочі. Однак фермерство давно виходить за межі звичних напрямів, а нішеві культури дедалі частіше стають не лише бізнесом, а й точкою тяжіння для туристів. Один із таких прикладів — ферма Peonita у селищі Глибока поблизу Чернівців, яку сьогодні називають найбільшим в Україні відкритим для відвідувачів полем півоній.

16 травня у селі Кваси на Закарпатті відбулося традиційне гуцульське обрядове дійство — «Гуцульська міра», яке символізує початок полонинського сезону.