Неймовірні села України 2022. Покровське, Дніпропетровська область
Місце неймовірних сіл в українському туризмі після війни
12 червня 2022, 07:00 2603
Джерело фото: Турінформ Закарпаття
Відпочинок під час війни — чергова тема для дискусій. З одного боку, подорожувати, коли в країні тривають бойові дії, не зовсім етично, але з іншого — кожен робить свою справу для збереження та відновлення країни.
Туризм — саме та галузь, яка швидко відновлюється. Одна гривня, принесена туристом, робить 10-15 оборотів у галузі, а це хороший стимул для розвитку локальної економіки.
Яким буде український туризм після війни, та яке місце в ньому займуть неймовірні села України? Про це під час прямого ефіру в Instagram розповів засновник туристично-інформаційного центру «Турінформ Закарпаття» та амбасадор конкурсу «Неймовірні села України 2022» Олександр Коваль.
Закарпаття прийняло близько 500 тисяч переселенців
У класичному розумінні індустрія туризму з початком війни змінилася. Власне, як і природа появи клієнта. У березні 90% від розміщених людей складали переселенці. Їх складно назвати туристами. Це візитери, які проживали та харчувалися в регіоні, та мета їхнього приїзду була зовсім інша.
Зараз ми з колегами вивчаємо досвід країн, в яких була війна, для того, щоб зрозуміти, як працює туризм в умовах воєнного стану. Також досліджуємо, скільки і якого внутрішньогоресурсу регіону було використано. Ми хочемо зафіксувати цей досвід і прописати власні алгоритми дій для країн під час війни
Наша область була ще й транзитною — люди, які їхали за кордон, могли проживати на Закарпатті до 3 днів. Загалом за час війни наш регіон прийняв близько 500 тис. людей. Це колосальна цифра, враховуючи, що до війни сектор розміщення оцінюється близько в 50 тис. ліжкомісць. Це в 10 разів більша кількість, тому однозначно індустрією був розроблений величезний обсяг робіт.
Березень був піковим у волонтерській діяльності регіону. Внутрішніх переселенців, які не мали коштів, органи місцевого самоврядування розселяли у школах і садочках, а люди з грошима самі пропонували оплачувати надані їм послуги.
Ціни на проживання зросли до 10%. І це плата не за послугу як таку, а за ресурси — зросла вартість за опалення та електрику. Багато хто приїздив із котами чи собаками, і якщо тварини жили 2-3 місяці, необхідно було закладати кошти на реставрацію помешкання.
Були ситуації, коли люди наживалися, здаючи квартиру чи кімнату «за всі гроші світу», але ОДА досить оперативно реагувала на такі випадки.З середини травня готелі почали «відпочивати» від надмірної кількості переселенців. Станом на сьогодні завантаженість ліжкомісць складає близько 30%. У людей є проблеми з доїздом у наш регіон через високу ціну на паливо, а в деяких регіонах — і через його відсутність.
Більшість переселенців — це люди, які ніколи не виїжджали за межі своєї області. Для них це не тільки стрес, але й новий досвід. Ми відслідковували гугл-запити візитерів — у топі були «закарпатська мова», «смішні слова по-закарпатськи» тощо. Це своєрідний елемент пізнання та культурного обміну
Після війни зміниться позиціонування туризму
Держагентство розвитку туризму розпочало роботу над забезпеченням туристичних місць бомбосховищами. Вже є напрацьовані рекомендації, але вони стосуються об’єктів, що будуються. У нашому регіоні під час повітряної тривоги ми рекомендуємо людям спускатися в підвальні або напівпідвальні приміщення, ховатися в глухі коридори. Шкода, що люди часто нехтують такою пересторогою.
Закарпаття входить до провідних туристичних регіонів України, тому туризм ми швидко відновимо. Але вже сьогодні порушено багато логістичних та продовольчих ланцюгів, що однозначно вплине на собівартість відпочинку.
Зміниться туристичне позиціонування кожного регіону. Сьогодні в межах туризму ми не говоримо, що Закарпаття — це гуцульські танці й співи. Це місце відновлення сил, покращення здоров’я та відпочинку
Конкурс «Неймовірні села України» як шанс самоідентифікації
Українські села різні, в цьому їхня цікавість і сила. Це як в їжі — є слоу-фуд, а є фаст-фуд. Так і тут. Ми приїжджаємо в мегаполіси, де шумно і все стандартизовано, а в селі навпаки — тихо та унікально.
Кожне село має прописати для себе 10 аргументів, чому саме до них варто їхати. Це можуть бути легенди, архітектура, елементи розпису чи сільські садиби, тобто та ідентичність, яка лежить на поверхні.
Цікавим є розвиток села через крафтових виробників. Люди захоплюються виробником, розповідають про нього та його продукт і таким чином роблять село, в якому він працює, відомим. Якщо у селі є річка, сезонне цвітіння кущів, ліси — люди можуть двічі-тричі на рік його відвідувати. Час працює на розвиток цих територій.
Поради крафтовим виробникам:
- бути унікальними, відрізнятися від інших;
- не гнатися за кількістю. Приміром, навчитися робити три види сиру чи два види ковбаси. Якщо буде смак, буде покупець;
- проводити дегустації, щоб краще зрозуміти свого покупця та завоювати його довіру;
- не чекати швидкого заробітку, тут працюють люди на цінностях;
- комунікація дає 70% від заявленої ціни виробника.
Конкурс «Неймовірні села України» — це можливість сформувати свою ідентичність,створити привабливість села та емоцію, яку можна передавати іншим.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua
