Ефективний контроль лускокрилих шкідників кукурудзи. На ринку з'явилося нове рішення

18 червня 2024, 05:47 1157

Кукурудза посідає провідне місце серед найважливіших зернових культур. Тільки 2023 року обсяг її світового виробництва становив близько 1,2 млрд т. Водночас Україні торік, попри складну політичну та логістичну ситуацію, вдалося експортувати зерна на суму більше $5 млрд, що продовжує залишати кукурудзу основною культурою для вирощування.

Про те, що кукурудза і надалі буде вважатися провідною культурою, свідчить і площа посівів. 2024 року, згідно з даними аналітиків ринку, посівні площі під кукурудзою становили 3,9 млн га, що виглядає значно оптимістичніше раніше озвучених прогнозів Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Яким же чином можна збільшити частку валового врожаю кукурудзи та отримати якісний урожай для збільшення прибутку від культури?

Насичення в сівозміні кукурудзи в попередні роки та мінімізація інтегрованого захисту призводять до збільшення втрат насамперед від шкідників. За різними даними, втрати урожаю від шкідників можуть становити від 12 до 25%.

Крім лускокрилих, на посівах кукурудзи може шкодити карантинний шкідник діабротика — західний кукурудзяний жук. Найбільшої шкоди посівам кукурудзи завдає личинка діабротики, яка пошкоджує кореневу систему рослини, тим самим зменшуючи потенціал її розвитку, а інколи і провокуючи її загибель. 2023 року для контролю личинки діабротики компанія FMC презентувала на ринку України ексклюзивну технологію 3RIVE 3D з інсектицидом Брігейд™ (біфентрин, 192 г/л). Препарат поєднує високу ефективність і тривалу дію проти личинки діабротики (до 90 днів) та має високий контроль ефективності захисту від ґрунтових шкідників.

Загалом на кукурудзі налічується близько 190 видів шкідливих комах. Одними з найбільш поширених на кукурудзі є шкідники ряду Лускокрилих, а саме стебловий метелик, бавовникова совка та лучний метелик.

Названо регіон, у якому посіяли найбільше кукурудзи

Стебловий кукурудзяний метелик (Ostrinia nubilalis)

В Україні зона значної шкідливості від стеблового кукурудзяного метелика охоплює лісостепову і північ степової зони, найбільше шкодить у західному Лісостепу. Зимують гусениці шкідника в стеблах пошкоджених рослин, у середині травня – на початку червня заляльковуються.

Літ метеликів, як правило, збігається в часі з початком викидання волотей кукурудзою. Самки відкладають яйця, розміщуючи їх купками по 15-20 штук, з нижнього боку листка; стадія яйця триває від 3 до 14 діб. Гусениці розселяються по рослині й у захищених місцях (у пазухах листка, під обгортками качана тощо) вгризаються всередину стебла, де живляться. Закінчивши живлення, вони залишаються в пошкодженому стеблі на зимівлю. На півдні частина гусениць першого покоління відразу заляльковується, і в серпні – вересні розвивається друге покоління.

Підгризені волоті часто зламуються. Найбільш небезпечними є пошкодження стебел нижче качанів і самих качанів.

ЕПШ стеблового метелика для кукурудзи становить: у фазі 6-8 листків і після викидання волоті три кладки яєць на 100 рослин та/чи 1-2 гусениці на одну рослину або через два тижні після максимуму льоту метеликів — 7 кладок яєць на 1 м² або 5 кладок яєць на 10 рослин.

Бавовникова совка (Helicoverpa armigera)

Небезпечним шкідником кукурудзи є також і бавовникова совка. Її літ відбувається в два періоди: 1-й період: фаза 6-8 і до 12 листків кукурудзи; 2-й період: цвітіння — молочна стиглість, що зазвичай співпадає з третьою декадою липня – другою декадою серпня.

Шкодить кукурудзі бавовникова совка під час двох періодів декількома поколіннями.

Відкладання яєць для зони Лісостепу в другий період відбувається з І по ІІ декаду серпня, а відродження гусені — з ІІ декади серпня до кінця І декади вересня.

Для півдня України (Миколаїв, Херсон, Запоріжжя) розвиток шкідника може відбуватися на 1-2 тижні раніше.

У деяких регіонах Полісся (Чернігівська область) літ стеблового метелика та бавовникової совки може взагалі не відбуватися.

Найбільша шкідливість гусениць бавовникової совки відзначається під час наливу зерна на верхівці качана. Пошкоджені совкою рослини уражаються більшою мірою грибними захворюваннями: пухирчастою сажкою і фузаріозом качанів.

Чисельність бавовникової совки і стеблового метелика схильна певною мірою до циклічних коливань: спалахи їх масового розмноження зазвичай тривають кілька років і відбуваються з періодом в 7-10 років. Водночас циклічність у розвитку кількості стеблового метелика обернено пропорційна до чисельності бавовникової совки. Збільшення на посівах кукурудзи першого шкідника призводить до зменшення другого шкідника, і, навпаки, зменшення чисельності популяції першого виду лускокрилих зумовлює збільшення чисельності популяції другого виду комах.

Кукурудзяне ралі: чи зіграє лотерейний квиток

Лучний метелик (Margaritia sticticalis L.)

Поширений повсюдно, але більшої шкоди завдає у Лісостепу і на півночі степової зони. В Україні розвивається два покоління і одне факультативне, на півдні за оптимальних умов буває три покоління.

Зимують діапаузні гусениці останнього покоління в коконах. Навесні при прогріванні ґрунту на глибині залягання коконів до 12°С вони заляльковуються, а на початку травня за середньодобової температури повітря 15-17°С починається виліт метеликів. Літ їх триває 1-2 місяці залежно від метеорологічних умов. Метелики активні з настанням присмерків до півночі й перед сходом сонця. Вдень вони сидять під листками рослин. Активно летять на світло в теплі ночі, а за високої температури, особливо під час грози, їхня рухливість різко зростає, і вони здатні мігрувати на значні відстані.

Гусениці після виплодження живляться з нижнього боку молодих листочків, вигризаючи тканини і не пошкоджуючи верхньої шкірочки, а потім грубо обгризають листки, обплітаючи їх павутинням; наприкінці живлення вони можуть пошкоджувати черешки, соковиті пагони і плоди. Закінчивши живлення, гусениці заглиблюються у поверхневий шар ґрунту, де сплітають вертикальний кокон і в ньому заляльковуються.

Метелики другого покоління літають наприкінці червня – у липні. За сприятливих погодних умов вони відкладають яйця, у липні – серпні розвиваються гусениці, які зимують.

Проти першого покоління хімічну обробку (обприскування) проводять за виявлення гусениць другого віку в кількості понад 10 екз/м² на кукурудзі. Проти другого покоління посіви обприскують за щільності гусениць 20 екз/м² на інших культурах.

Моніторинг льоту шкідників

Для моніторингу льоту варто використовувати комплексний підхід. Зручними інструментом моніторингу льоту шкідників є використання моніторингових пасток. Компанія FMC пропонує своїм клієнтам доступ до моніторингової системи Arc™ farm intelligence, яка дозволяє фермерам у режимі реального часу отримувати інформацію про заселення посівів шкідниками, а також прогнози щодо їхньої популяції. Крім цього, обов’язковими є польові огляди полів для виявлення яйцекладки та пошкодження рослин гусеницями.

Одним із дієвих інструментів моніторингу льоту шкідника є підрахунок суми ефективних температур (СЕТ).

Сума ефективних температур — це сума середніх добових температур повітря, зменшених на величину біологічного мінімуму. Для використання середньодобових значень температури повітря підрахунок сум активних та ефективних температур ведеться шляхом додавання за певний період середньодобових температур, що вище біологічного мінімуму. Водночас, якщо середня за добу температура повітря нижче біологічного мінімуму температури розвитку рослин, то в суму вона не входить.

Сума ефективних температур повітря за цей же період підраховується за формулою:

Σ tеф = (tсер – В) ∙ n
де Σ tеф — сума ефективних температур повітря за період,
tсер — середня за період активна температура повітря,
В — біологічний мінімум,
n — кількість днів у періоді.

Біологічний мінімум для визначення СЕТ для стеблового та лучного метелика, бавовникової совки є однаковим та становить 10°C.

Спостереження льоту для стеблового метелика починають з періоду заляльковування, продовжують моніторинг під час безпосереднього льоту метеликів та відкладання яєць.

Літ метеликів починається за СЕТ 350°C. За СЕТ 520°C вилітає 50% популяції, за СЕТ 600°C — 75%.

Перша кладка яєць спостерігається за за СЕТ 380°C, а інтенсивне відкладання яєць — за 430°C.

Початок льоту ж бавовникової совки починається за СЕТ 230°C. За СЕТ 270°C інтенсивність льоту становить 75%, а за 550°C починається літ першого покоління шкідника. Активна яйцекладка відбувається за СЕТ 330°C.

Загалом тривалість розвитку одного покоління становить 50-70 діб за суми ефективних температур 640-780°С.

Масовий літ лучного метелика відбувається за СЕТ 150-200°C, а перше покоління з’являється за СЕТ 450°C.

Що покаже бункер. Як погода, логістика та ціни впливатимуть на цьогорічний урожай

Контроль шкідників на полі

Для зменшення популяції шкідників науковці радять використовувати дискування та глибоку оранку. Знищення бур’янів та своєчасне збирання кукурудзи на максимально низькому зрізі також є ефективним способом контролю комах на полі.

Але найбільш дієвим методом контролю лускокрилих шкідників є контроль інсектицидами. Компанія FMC в своєму портфоліо має досить широкий спектр продуктів для боротьби з даними шкідниками, зокрема продукти на основі молекули Rynaxypyr® (хлорантраніліпрол). Дана молекула — це перша і найпотужніша діюча речовина з групи антраніламідів. У світі й на українському ринку дана діюча речовина більш відома як препарат Кораген®.

Останніми роками, крім традиційного наземного обприскування, аграрії почали використовувати й інший спосіб обробітку культур — аеровнесення, або ж внесення дронами.

Так, за даними сервісної компанії AGRONIX, у 2022-2023 роках саме дронами було оброблено 2,3 млн га. Серед найбільш популярних обробок — інсектицидний обробіток кукурудзи (близько 300 тис га), десикація та фунгіцидний захист соняшнику.

Чому ж усе більше аграріїв використовують саме даний метод обробітку культур?

Використання дронів дозволяє обробляти окремі поля, де виявлено шкідника та хворобу в швидкі терміни завдяки легкості у транспортуванні обладнання.
За використання наземних обприскувачів від 3-7% урожаю втрачається внаслідок витоптування, а використання дронів дозволяє зберегти цей урожай.
Можливість обробітку відразу після опадів.
Економія водних ресурсів. Аеровнесення економить до 90% води.
Для обробки можна замовляти сервісну компанію та не витрачати свій час і ресурс для побудови власного технічного відділу.

Джерело фото: AGRONIX

За словами СЕО сервісної компанії AGRONIX Миколи Черняка, ринок розвитку дронів почався 2021 року з десикації соняшнику, і з того часу став активно розвиватися відповідно від потреб та можливостей дронів. Так, 2024 року парк українських дронів складає приблизно 1000 шт. обладнань, продовжуючи активно рости та розвиватися. Наразі активними користувачами даної технології є холдинги. За словами Миколи Черняка, 10 з топ-100 найбільших холдингів України вже активно використовують застосування дронами — чи то користуючись послугами внесення, чи то створивши власний технічний парк.

Микола Черняк, СЕО сервісної компанії AGRONIX

Дрони стали невід’ємною частиною агро, продовжуючи рости та розвиватися. Звісно, збільшення ринку дронів завдячує зростанню потреб аграріїв. Наприклад, потреба у обробці кукурудзи дронами зумовлена висотою самої кукурудзи (2,5-4 м) під час льоту метелика, що унеможливлює використання причіпних обприскувачів.

Але є і лімітуючі фактори, наприклад, відсутність зареєстрованих препаратів та, як наслідок, рекомендацій із застосування продуктів авіавнесенням, яких на ринку до останнього часу представлено не було.

Кожне поле — як відбиток пальця, або Чому українські аграрії лишаються драйверами ринку інновацій

2024 року компанія FMC планує представити ринку перший інсектицид для обробки кукурудзи, який матиме реєстрацію саме для внесення дронами.

Препарат Вантакор™ (д.р. 600 г/л хлорантраніліпролу) є потужним модернізованим препаратом на основі молекули Rynaxypyr®, що має унікальну висококонцентровану формуляцію, яка призначена для використання зменшених норм робочого розчину для контролю основних шкідників ряду Лускокрилих, тому ідеально підходить для використання за ультрамалооб’ємного застосування.

Інші переваги інсектициду Вантакор™:

Унікальна препаративна форма демонструє відмінні властивості користування, змішування стійкості до змивання опадами, підсилення трансламінарної дії в мінливих умовах навколишнього середовища. Вантакор™ не знижує своєї ефективності навіть за наявності опадів, що випали через дві години після застосування.
Вантакор™ має підтверджену хімічну стабільність у бакових сумішах у широкому діапазоні погодних умов та температур — як низьких, так і підвищених(4-30°C), pH (5-7-9) і часу (до 72 годин у баковій суміші після приготування).
Продукт має мінімальний вплив на ссавців та екотоксикологічний вплив, відмінну безпечність для комах-запилювачів (бджоли, джмелі) та корисну ентомофауну, наприклад, сонечко та золотоочки.

Дослідження FMC в Україні щодо застосування Вантакор™ за ультрамалооб’ємного внесення продемонстрували ефективність навіть за застосування норм робочого розчину у 8 л/га. За такої норми робочого розчину рівень пошкодження рослин порівняно з ушкодженими рослинами не перевищував рівня ЕПШ (менше 10% уражених гусеницями рослин проти 40% на менших нормах виливу води). Тому для досягнення ефективності під час використання інсектициду за внесення дронами рекомендується використовувати не менше ніж 8 л/га робочого розчину, а під час використання Вантакору™ за наземного обробітку достатньо 100 л/га робочого розчину. Водночас варто пам’ятати, що збільшення норм робочого розчину підвищує рівень покриття поверхні рослини.

Найбільшу ефективність препарат зможе надати під час його застосування в період від початку масового льоту шкідника до початку відродження личинок. Оптимальним строком застосування є період масового відкладання яєць шкідником.

Максимальна чисельність гусениць останніми роки спостерігається на рівні качана, тож критично важливим є покриття робочим розчином верхнього та середнього ярусу рослин.