На початку 2022 року фермер Олександр Орєхін змушений був покинути аграрний бізнес у Дніпрорудному Запорізької області, де багато років займався органічним землеробством. Він переїхав на Дніпропетровщину та почав відроджувати давню родинну справу — заснував борошномельне підприємство, яке назвав на честь розкуркуленого прадіда — «Млин Донченко». Зараз планує зайнятися і рослинництвом, щоб мати власну сировину для виробництва борошна.
Сьогодні в обробітку господарство має 60 га, проте в процесі релокація на Київщину, де планується оренда та сертифікація нових земельних ділянок. Там вирощуватиметься суто органічна пшениця мʼяких сортів. За словами власника та керівника ТОВ «Млин Донченко» Олександра Орєхіна, виробництво фокусується на органічному напрямі з метою екологічного збереження ґрунту без використання хімії.
«Наразі ми співпрацюємо з декількома органічними виробниками по всій країні та періодично купуємо в них сировину за потреби. Ринок постійно змінюється, тож неможливо все вирощувати та зберігати на складі», — зазначає власник підприємства.
Серед новинок — безглютенове та ще декілька сортів корисного борошна, однак основною залишається продукція з пшениці, жита та спельти (стародавня пшениця). Асортимент містить і нішеві сорти борошна від перевірених постачальників сировини.
«Вітамінізоване борошно — категорично ні, адже наша продукція вирощена без хімічних обробок чи добавок», — ділиться Олександр Орєхін.
Серед викликів для борошномельних підприємств основними є недостатня кількість спеціалістів через повномасштабне вторгнення. Як розповів фермер, «Млин Донченко» був змушений вчитися на своїх помилках та самостійно опановувати усі технологічні процеси з різних джерел. Фінансова нестабільність тягне за собою закриття багатьох виробництв та їх функціонування «на межі закриття». Платіжна спроможність значно знизилася у воєнних реаліях.
Попри це, підприємство займається благодійністю та планує виходити на міжнародний ринок.
За ініціативою власника було здійснено акції постачання хлібної продукції на фронт для військовослужбовців. «Млин Донченко» безкоштовно надіслав борошно людям, котрі займаються випіканням хліба для ЗСУ, зокрема зусилля було сконцентровано з дніпровським партнером — пекарнею «Артізан». Основними напрямками благодійної діяльності стали Запоріжжя та Донеччина.
«Ми відносно молоде підприємство, тому вихід у торгові мережі розглядаємо у майбутньому, наразі не співпрацюємо з ними. Розширятимемося до експорту. У червні 2024 року я відвідав Берлін, де домовився експортувати наше борошно до місцевої пекарні, котра виробляє близько 5 тисяч хлібин за ніч. Проте розпочнемо експортувати лише після запуску італійського млина — нещодавнього придбання. Його ми запускаємо згідно з італійськими та французькими технологіями, фахівців у цьому напрямі знайти складно», — поділився найближчими планами Олександр Орєхін.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

У Києві відбулася Baking Awards GALA 2026, під час якої вдруге відзначили найсильніші реалізовані проєкти української хлібопекарської галузі. Цього року на премію подали 82 проєкти у шести категоріях — майже у 2,5 раза більше, ніж торік.

Родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин (із кам’яними жорнами) на Житомирщині в селі Заболоть Радомишльської громади та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 11 вересня складає 4,26 млн т, що на 18% менше за показник минулого сезону.

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

В Україні 2025 року зросла кількість органічних операторів та площі земель, зайнятих під органічне сільське господарство.

Європейська комісія пропонує продовжити дозвіл на використання неорганічних білкових кормів у виробництві органічної продукції тваринництва ще на 10 років — до 31 грудня 2036 року.

Україна у першому кварталі 2026 року експортувала понад 40 тис. т органічної продукції.