Україна цього року відзначає 30 років від Дня проголошення незалежності. Багато заходів присвячені аналізу, що відбулося позитивного/негативного за цей час. Я подивився на всі роки незалежності крізь призму агрополітичних рішень, які були прийняті протягом цього часу.

Бий свого, щоб чужі боялися. Так можна охарактеризувати новий механізм сплати податків, прописаний і оприлюднений у законопроєкті № 5600. Що викликає особливу стурбованість?

Уже зовсім скоро — через три місяці — українські інвестори отримають доступ до української землі. Це історичне, довгоочікуване, і безумовно, правильне рішення.

Відродити українське село, вдихнути в нього нове життя. Ця нещодавня заява керівних органів держави наштовхнула мене проаналізувати, скільки за останні 30 років подібних словоблудств в Україні було, і чому до сьогодні ми лише говоримо і, на жаль, дуже мало втілюємо в життя.

Що спадає на думку, коли в країні є потужний агробізнес, але немає профільного міністерства? А ще ця країна — Нідерланди. Ні, ні — дозвіл на вільний обіг марихуани тут ні до чого. Це був експеримент уряду країни, а не передноворічне drugs-паті. Завданням-максимум було з’ясувати, що буде, якщо аграрне міністерство перетворити на один із департаментів Міністерства економіки. Нідерландців вистачило на два роки. Наслідки відсутності органу, який має впроваджувати централізовану аграрну політику, не забарилися.

Є дуже популярний один «новорічний» графічний мем. Під пісеньку «Свято наближається» (здається, трохи саркастичну) замість звичної фури з написом Coca-Cola виїжджає така ж вантажівка, тільки з написом Pfizer. Це назва компанії, яка першою заявила про успішне випробування вакцини проти СOVID-19. І справді — саме цей, ще досі нездоланний людським генієм вірус став для нас символом нинішнього року. Тому вакцина від нього — це справді свято. Але у аграріїв таких вірусів декілька. Вони не передаються повітряно-крапельним шляхом — але небезпеки несуть не менше, ніж уханьська загроза.

Україна реально відома на весь світ своїми парканами. Але мова йде не про витончені дизайнерські паркани навколо затишних будинків, а про паркани в головах. Про ті самі бар’єри, які не дозволяють нам усім рухатися вперед.

«Споживач хоче їсти яловичий стейк із корови, яка ніколи не була забита», — так під час Зеленого Тижня афористично описала споживацькі настрої Юлія Кльокнер, федеральний міністр продовольства та сільського господарства Німеччини. Вочевидь, пані міністр мала на увазі те, що саме споживацькі уподобання впливають на розвиток сучасної аграрної політики в різних її аспектах — від захисту тварин та довкілля до здоров’я людини.

В Україні термін «аграрна політика» можна почути часто і на різних рівнях: у дискусіях між політиками, у навчальних закладах, у розмовах фахівців агропродовольчого ринку, серед простого українського народу.

В Україні кожен новий уряд намагається сформувати власну стратегічну програму таким чином, щоб, насамперед, розвивати громади та піднімати українське село. Плюс до цього, кожен уряд активно хоче сприяти розвитку малого та середнього бізнесу. Та це все застопорюється.

Трохи більше 2,5 місяців тому Україна отримала новий уряд на чолі з Денисом Шмигалем. Оскільки його ніхто толком не знав, відповідно, не було й особливих очікувань. Проте глибоко в душі всі сподівалися, що курс на створення кращих умов для ведення бізнесу та залучення інвестицій в національну економіку буде продовжено. Та, на жаль, останні місяці не виправдали жодних сподівань.

Ти працюєш в агропродовольчому секторі?! На сьогодні це запитання не звучить з ганебним забарвленням з вуст молодого покоління до своїх же однолітків. Давно минули ті часи, коли соромно було бути зайнятим в агросфері. Сектор стає дедалі популярнішим, показуючи як свою фінансову стабільність, так і інноваційність.

Жоден із секторів економіки у світі не стоїть сьогодні перед такими фундаментальними викликами, як стоїть агропродовольчий сектор. І питання не стільки про роль сільського господарства як галузі світової економіки, скільки про те, яким чином поєднати в майбутньому такі важливі напрямки для всього людства, як харчування здоровими продуктами, збереження екології, гальмування змін клімату, розвиток сільських територій, взаємовигідна міжнародна торгівля тощо.

Найбільший у світі виробник макаронних виробів, італійська компанія Barilla ще 10 років тому задумалася, яким чином достукатися до своїх споживачів, враховуючи ті кризи, які виникають у результаті зміни клімату.

Поки в Україні збирають заполітизований земельний пазл та дискутують про дотації, світ крокує далеко попереду. Мова йде про харчові трансформації, які, хочемо ми того чи ні, за кілька десятиліть прийдуть і в Україну.

Той, хто думав, що після торішнього колапсу на ринку цукру і тотального падіння світових цін на нього, ситуація зміниться на краще, буде сильно розчарований. Ціни продовжують падати.

Якість навчання — головний маркер, яким керуються роботодавці при виборі майбутніх працівників. Такий висновок зробили в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» в результаті формування Рейтингу закладів вищої освіти (ЗВО) України.

Центральна виборча комісія нещодавно зареєструвала список кандидатів у народні депутати на дострокові парламентські вибори 21 липня 2019 року. Проглянувши його*, багато з вас може здивуватися, побачивши моє прізвище, яке важко сплутати з чиїмось іншим, в списку партії під номером 15.

Перебуваючи в аграрних навчальних закладах нашої держави та спілкуючись зі студентами та викладачами, часто доводиться чути промови про нестачу коштів на базові речі типу ремонту приміщень та опалення взимку, не говорячи вже про кошти на науку. Також всі жаліються на від'їзд кращих студентів за кордон, забюрократизовану політику Міносвіти тощо.