Ринок зерна

Уряд Румунії продовжив обов'язкову вимогу ліцензування для української продукції до 31 грудня 2025 року для захисту місцевих фермерів.

росія може втратити стратегічний коридор для вивезення викраденого українського зерна.

Експорт м'якої пшениці з ЄС з початку сезону 2024/25 в липні 2024 року досяг 19,93 млн т до 22 червня 2025 року, що на 35% менше, ніж роком раніше.

Україна має намір звернутися до Європейського Союзу з проханням запровадити санкції проти компаній із Бангладеш, які імпортують пшеницю з тимчасово окупованих росією територій.

Уряд Молдови 24 червня ухвалив рішення продовжити до 31 грудня 2025 року режим ліцензування імпорту пшениці, кукурудзи та соняшнику.

Ринок зерна зараз працює, зважаючи на ризики, особливо щодо України, адже ніхто не гарантує, що постачання в жовтні – листопаді будуть здійснені вчасно. Тому якщо є зерно з Бразилії чи США, то краще не ризикувати і купити продукцію в цих країн.

Експортери української пшениці шукають нові ринки збуту через скасування Євросоюзом «торговельного безвізу» з 6 червня.

Міжнародний трейдер Al Dahra (ОАЕ) уклав ексклюзивну угоду з дочірньою компанією Getreide AG Ukraine про створення ланцюга постачання українського зерна.

Єгипет зібрав пшеницю з 98% запланованих площ (1,26 млн га). Урожай оцінюється у 10 млн т, а до держрезерву вже закуплено 3,2 млн т зернової.

Відмова Китаю від американської кукурудзи приносить користь іншим азійським покупцям, оскільки дешевші американські постачання перетікають на ширший ринок, посилюючи конкуренцію за зерно, що використовується в кормах для тварин і біопаливі.

Окупанти щороку вивозять з українських територій близько 5 млн т агропродукції.

Європейський парламент (ЄП) підвищив митні збори та тарифи для імпорту сільськогосподарської продукції, а також карбаміду та азотних добрив із росії та білорусі до Європейського Союзу.

У Києві 29–30 травня відбудеться щорічна міжнародна конференція Grain Ukraine 2025 для лідерів аграрного ринку. Цьогорічна тема «У пошуках нової маржинальності» присвячена трансформаціям, яких вимагає нова зернова економіка у часи війни, кліматичних змін, нових регуляторних правил ЄС і торгових викликів.

Імпорт сої до Китаю у квітні поточного року становив 6,08 млн т, що стало найнижчим показником із 2015 року.

Світова аграрна карта зазнає трансформацій, і український агросектор — в епіцентрі цих змін. Кліматична криза, війна, нові регуляторні вимоги ЄС, торгові обмеження — саме ці виклики сьогодні формують нову реальність, у якій агробізнес змушений заново шукати маржинальність.

Світові ф'ючерси на пшеницю опустилися до найнижчого рівня з липня 2024 року.

У Туреччині прогнозують зменшення врожаю пшениці та ячменю у 2025/26 МР унаслідок посушливої осені та зими, а також очікуваної сухої весни.

В Україні зростають погодні ризики, які вже негативно впливають на стан озимої пшениці.

Виробництво пшениці у 2025 році становитиме 795 млн т, що відповідає рівню минулого року.

На українському ринку кукурудзи спостерігається ціновий дисбаланс.