Елліна Юрченко

Важливою складовою відкриття ринку с/г земель є захист та гарантування прав як власників земель, так і землекористувачів. Перш за все, землекористувачі зацікавлені у непорушності їх прав користування землями на строк дії договорів оренди, суборенди, емфітевзису, а також можливості придбати ті землі, які вони обробляють та в які вкладають фінансові ресурси.

Землі с/г призначення в Україні характеризуються високою подрібненістю на невеликі ділянки, що пов’язано з паюванням земель із середнім розміром паю в 4 га. Як результат, в межах одного масиву земель с/г призначення можуть знаходитись десятки окремих земельних ділянок, які перебувають у власності десятків громадян і користуванні декількох фермерів.

Приклади Японії, Кореї і Тайваню демонструють, що вдалі земельні реформи були поштовхом для індустріального розвитку країн. Натомість зволікання із проведенням земельної реформи в країнах Південно-Східної Азії стримує їхнє економічне процвітання. Які уроки з цього варто винести Україні, розглянемо на прикладах цих країн.

Дослідження питання ринку землі в інших країнах є актуальним в умовах завершення земельної реформи в Україні. Особливо цінним їхній досвід є для визначення оптимальної для України моделі ринку землі та недопущення проблем, що мали місце в цих країнах. Проте стала поширеною практика, коли противники земельної реформи маніпулюють думкою громадськості та надають викривлену інформацію про обіг земель в інших країнах.

Відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення протягом останніх 20 років залишається одним із найбільш гострих та заполітизованих питань. І наразі тема земельної реформи обросла численними міфами про небезпеки та ризики, через що країна з року в рік ніяк не може зняти мораторій на продаж земель сільгосппризначення, постійно пролонгуючи його.