5 міфів про ринок землі, або Не такий страшний вовк, як його малюють

Однак статистика говорить сама за себе — Україна залишилась останньою країною в Європі (крім Білорусі), де повністю відсутній відкритий ринок сільгоспземель. Таких країн у світі ще кілька — Білорусь, Китай, Північна Корея, Куба, Венесуела, Таджикистан, Конго. В той час, коли ми тільки обговорюємо, чи можна дозволити українцям вільно розпоряджатися своєю землею, весь світ вже давно дав відповідь на це питання.

Останні заяви прем’єр-міністра України про відкриття ринку землі з 1 жовтня 2020 року збурили з новою силою дебати в суспільстві. Тож давайте розбиратись з основними міфами, які заполонили український інформаційний простір.

Міф №1. Відкриття ринку землі суперечить Конституції

Найпершим аргументом противників ринку землі є те, що його відкриття суперечить Конституції України, і його доля повинна бути вирішена на всеукраїнському референдумі.

В законопроєктах про обіг земель передбачено, що ринок земель с/г призначення відкриється лише після проведення та встановлення результатів всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення. А це означає, що мораторій на продаж земель, який вже діє 18 років, буде продовжено ще на тривалий період для розробки та прийняття закону про всеукраїнський референдум, збору підписів 3 мільйонів (!) громадян України, призначення референдуму та встановлення його результатів.

Зважаючи на зазначене, видається абсурдним вирішення питання права власності на землю на всеукраїнському референдумі, оскільки Конституцією України вже гарантується право власників вільно розпоряджатись своєю землею. Виходячи з цього, є недоречним вирішення всіма громадянами питання розпорядження землями за їхніх власників. Тобто, під лозунгами щодо необхідності вирішення долі ринку землі на всеукраїнському референдумі ховаються маніпуляції осіб, які не бажають відкривати ринок землі та хочуть залишити дію мораторію, тим самим обмежують права власників на вільне розпорядження землями. Так, в 2018 році Європейський суд з прав людини у справі «Зеленчук та Цицюра проти України» виніс рішення, що мораторій на відчуження земель порушує права людини, а також виніс пропозицію уряду України вжити необхідних заходів щодо скасування заборони на відчуження сільгоспземель.

Міф №2. Всю землю скуплять іноземці

Страх про те, що землі с/г призначення скуплять іноземці, в тому числі резиденти Росії, не має зовсім ніяких підстав та є оманою громадян, адже в урядовому законопроєкті про обіг земель № 2178 іноземці не включені до переліку суб’єктів права власності на землі с/г призначення. Так, в зазначеному законопроєкті вказано, що іноземці можуть успадковувати земельні ділянки, але вони зобов’язані їх відчужити протягом 1 року з дня набуття права власності. Наразі в чинному законодавстві вже закріплене таке положення, а також зазначено, що землі с/г призначення не можуть передаватись у власність іноземцям.        

Також цим законопроєктом передбачається новий вид санкцій, який може застосовуватись щодо окремих іноземних держав та їх резидентів, а саме: заборона на набуття у власність земельних ділянок. Зокрема, такий вид санкцій передбачається для того, щоб громадяни та юридичні особи Росії не набували у власність землі с/г призначення на території України.

Міф №3. Вся земля опиниться в руках кількох «сімей»

Одним із упереджень людей є те, що землю скуплять агрохолдинги, які наразі мають великі масиви землі в своєму обробітку. Проте це не так, адже в новому урядовому законопроєкті про обіг земель №2178 максимальна площа с/г земель у власності визначена на рівні 15% сільськогосподарських земель в області та 0,5% в Україні.

Встановлені обмеження щодо набуття у власність до 15% території с/г земель в області запобігатимуть їх концентрації в руках 2-3 агрохолдингів та сприятимуть появі нових суб’єктів агробізнесу або збільшенню площ оброблюваних земельних масивів малими та середніми фермерами.

Наразі в Україні лише 5 компаній мають в обробітку площі зверх межі в 0,5% сільськогосподарських земель. Тому обмеження площі земель, які можуть перебувати у власності пов’язаних осіб, сприяє перерозподілу сільськогосподарських угідь та надає можливості решті суб’єктам збільшити площі оброблюваних земель.

Міф №4. Зникнуть робочі місця в селі

Люди на селі побоюються, що із запуском ринку землі вони втратять свої робочі місця у зв’язку з тим, що агрохолдинги, які скуплять землю, використовують менше робочої сили, ніж малі та середні фермери. Проте, за умови відкритого ринку землі, власники земельних ділянок на селі зможуть продати їх та отримати кошти, які потенційно можуть бути інвестовані у сільський розвиток та підприємницьку діяльність, а саме: відкриття магазинів, кафе, готелів, надання сервісних послуг тощо. А як наслідок, це сприятиме самозайнятості осіб та створенню додаткових робочих місць.

Також при відкритому ринку земля може використовуватись власниками як предмет застави, що надасть можливості залучати додаткові кошти власниками земель та підвищить рівень їхньої мотивації до праці на своїй землі та виробництва с/г продукції. Тобто ринок землі сприятиме розвитку малого та середнього фермерства, і знову ж таки, створенню нових робочих місць.

Міф №5. Настане продовольча криза

Знову ж повертаємось до іноземців, які «скуплять землю», — люди переконані, що вони будуть вирощувати на цих територіях продукцію, яка буде вивозитись із України, що в результаті спричинить продовольчий дефіцит. Ці побоювання є безпідставними, оскільки питання продовольчої безпеки залежить не від прав на землю та їхніх суб’єктів, а від митної політики щодо експорту та імпорту сільськогосподарської продукції.

За результатами 2018 року агропродовольчий експорт України склав $18,6 млрд, що майже в 4 рази перевищує імпорт зазначеної продукції ($5,1 млрд). Таким чином Україна виступає нетто-експортером агропродовольчої продукції, і цей статус зберігається вже більш як 10 років.

Наразі існує купа міфів щодо наслідків відкриття ринку землі, але, як бачимо, всі вони побудовані на маніпуляції та є безпідставними. Варто пам’ятати, що продовження дії мораторію є вигідним тим, хто працює в тіні, та особам, які незаконно розпоряджались державними та комунальними землями, а також деяким політикам.

Елліна Юрченко, експерт із земельних питань УКАБ