Наприклад, експорт пшениці впав на 40% порівняно з попереднім місяцем і вдвічі — порівняно з груднем 2023 року, ячменю — на 22%, що теж вдвічі менше, ніж 2023 року. Скоротились також відвантаження соняшникової олії.
Режим експортного забезпечення: ситуація вирівнюється, але «сірі» гравці не відступають
04 лютого 2025, 05:50 902
Впровадження режиму експортного забезпечення для сільськогосподарської продукції з 1 грудня 2024 року не обійшлося без сюрпризів.
Учасники ринку згадують, що були певні затримки з відвантаженням і відправленням суден, навіть уже завантажених.
За інформацією «УкрАгроКонсалт», на початку грудня, після введення нового режиму експортного забезпечення, більшість великих експортерів стикнулись із проблемою лімітів на реєстрацію експортних накладних. Як результат — грудневі відвантаження агропродукції суттєво скоротились.
Єлизавета Малишко, експерт зернового ринку «УкрАгроКонсалт»
Водночас у Міністерстві аграрної політики та продовольства України підбивають підсумки календарного 2024 року, вказуючи, що загальний експорт продукції аграрного сектору становив $24,7 млрд. Це на 8,9% більше, ніж у 2023 році.
Зокрема, експорт становив:
- зернових культур — $9,4 млрд (на 13,4% більше показника 2023 року);
- олійних культур – $3,4 млрд (на 20,4% більше показника 2023 року);
- рослинної олії – $5,7 млрд (на 1,9% більше показника 2023 року);
- меду натурального – $167 млн (на 37,5% більше показника 2023 року).
Підведення підсумків експорту аграрної продукції за січень поточного року Мінагрополітики планує у першій декаді лютого.
Віталій Коваль, міністр аграрної політики України
Мінагрополітики було ініційовано та проведено спільні зустрічі представників бізнесу з представниками Державної податкової служби та Державної митної служби, на яких було розглянуто питання запровадження режиму експортного забезпечення, зокрема проблемних питань аграрних підприємств під час запровадження нових правил експорту.
Засновниця та партнер Trend&Hedge Club Катерина Конащук додає, що пригальмовування більше відчулось у період переналаштування. Втім, за її словами, ситуація не була критичною, особливо для тих, хто готувався до цього. Натомість ліцензування було значно більшим викликом для новачків, однак ланцюжок ризикованих постачальників може й зараз принести несподівані неприємності навіть глобалам.
Учасники ринку, опитані AgroPortal.ua, додають, що в цьому плані змін не відбулося, і маленькі гравці не пішли з ринку на користь великих компаній.
Але й «сірий» ринок знайшов шляхи адаптації. Пропозиції купівлі збіжжя за кеш для фермерів, за опитуваннями Trend&Hedge Club, не зменшились.
Податкова також зафіксувала спроби обходу режиму експортного забезпечення у перший місяць роботи.
Серед типових спроб обійти режим експортного забезпечення, на які вказує ДПС:
- реєстрація коштом сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з імпорту продуктів харчування;
- реєстрація коштом сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з придбання на внутрішньому ринку основних засобів, які не мають жодного стосунку до операцій з сільгосптоварами;
- підміна номенклатури, яка не відповідає коду УКТ ЗЕД у податковій накладній;
- відсутність будь-якого походження та навіть відкритих рахунків у банках;
- реєстрація продукції за відсутності її придбання, виробництва та історії операцій з сільгосппродукцією;
- 12 суб'єктів господарської діяльності, перебуваючи в ризиках ще з 2020-2023 років, також протестували цю систему.
Нагадаємо, що нові правила експортного забезпечення затвердили саме з метою розв'язання проблеми з експортом сільгосппродукції невстановленого походження, через що бюджет втрачав податкові надходження та валютний виторг, щоб експортувати могли лише платники ПДВ, а всі ланцюги постачання перевіряти до вивезення продукції.
У січні ситуація покращилась, оскільки з 2025 року відкрились нові ліміти реєстрації. В «УкрАгроКонсалт» очікують на зростання експорту пшениці. Але, додає Єлизавета Малишко, темпи експорту, вочевидь, зростуть незначно, оскільки тепер вступає в силу сезонний фактор: слід враховувати, що експортний потенціал цього року на 20% нижчий, ніж попереднього сезону.
Загалом тут вважають, що ринок поступово пристосувався до нової системи, технічні нюанси потроху вирішуються, і вплив цього фактору буде згасати.
Катерина Конащук підтверджує, що трейдери призвичаїлись працювати «через склад», тобто мати певний запас збіжжя, аби перекрити той ПДВ для експорту, що фермери не одразу реєструють. А природа самого ПДВ уже не обов'язково має бути зерновою, тож використання, наприклад, логістичного ПДВ додає більшої гнучкості.
Катерина Конащук, засновниця та партнер Trend&Hedge Club
Експортери, які не мали експортної історії, нараховують 14% на спецрахунок і тільки тоді мають право на те, щоб отримати зареєстровану податкову накладну. Лише після повернення валютної виручки, коли банк знімає з валютного контролю і відсилає повідомлення податковій — тоді лише відбувається повернення 14%. За фактом 0%, але на них виходиш лише через нарахування 14%, а потім — повернення. Тож за таких умов має бути певний позитив повернення валютної виручки до України.
Основна відмінність після адаптації до нових умов, за словами експертки, — збільшення роботи операційного адміністрування експортерів. Залежно від ступеню автоматизації процесів у компанії, витрати на це варіюються, а завдяки ціновій конкуренції стимулюють до більшої ефективності. І все одно, хоч мінімально, але збільшують витрати. У Trend&Hedge Club сподіваються, що виведення грошей з країни через зерно все-таки цими змінами прикрили, але заплатив за це знову виробник.
Катерина Конащук, засновниця та партнер Trend&Hedge Club
Поки ще не все сталося, як гадалося, і сірий ринок, як сірий вовк, до лісу не втік. Але щодо повернення валютної виручки до країни – сподіваємось, спрацювало.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
