Ритейл під кулями. Як Україна тримає продовольчий фронт

До війни, скільки б про неї не говорили, не можна бути готовим. Тому в перші дні логістика ритейлу «лягла»: брак робочої сили, знищена інфраструктура, перебої з постачанням палива тощо. На додаток окупанти знищували самі магазини та склади. Лише під Броварами було зруйновано найбільший в Європі склад замороженої продукції Fozzi Group. У тому ж районі знищили овочесховище та ковбасний цех.

В областях, де не велися активні бойові дії, теж фіксувалися тимчасові перебої з продовольством. Тут волонтери масово закуповували продукти харчування для доставки їх у більш постраждалі регіони, що призвело до зникнення товарів з полиць магазинів. Місцеві підприємства харчової промисловості змістили акценти, формуючи партії гуманітарної допомоги. Кременчуцький та Глобинський м’ясокомбінати лише 2 березня відправили по 5 т ковбасної продукції на Київщину, Харківщину та Сумщину, а Уманський тепличний комбінат безкоштовно роздав волонтерам томати та огірки, вирощені в теплицях підприємства.

Місцеві виробники свідомо йшли у мінус, щоб вирівняти ситуацію. Зокрема, виробник органічної продукції «Дунайський аграрій» Роман Дяжук з Одещини говорить, що в середині березня у магазинах не вистачало яєць загалом, не говорячи вже про органічні. 

«Ми віддавали наші органічні яйця собі в мінус тільки для того, щоб зберегти продовольчу безпеку. Наприклад, продуктова мережа «Таврія В» зробила націнку на наші яйця у розмірі 8%. Органічне яйце — 3,84 грн, а неорганічне — 3,30 грн. В довоєнний час ми його віддавали в районі 5 грн», — коментує виробник.

Також «Дунайський аграрій» домовилися з однією місцевою мережею про збут батату 2 категорії, який розраховували віддати на переробку, але вирішили передати на маркети за 15 грн/кг. Це дешевше, ніж картопля, яка по 25 грн, і набагато корисніше.

У цілому, щоб полиці не виглядали порожніми, продовольчі мережі закривали частину магазинів, залишаючи «опорні». У Асоціації ритейлерів України порахували, що більше ніж за місяць війни закрилося близько 17% від загальної кількості міні- та супермаркетів в Україні.

Уже в передвеликодні дні полиці супермаркетів забезпечені не лише соціальними товарами, а повернувся майже весь асортимент. Цьому посприяла постанова уряду, згідно з якою дозволено продавати імпортні продукти без маркування українською мовою. Або ж у разі закриття потужностей внаслідок бойових дій використовувати залишки упаковки за призначенням на інших потужностях, які виробляють аналогічні харчові продукти.

Власні прямі імпортні поставки продуктів харчування та товарів першої необхідності з Польщі, країн Балтії та Туреччини запустила мережа «АТБ». Таке рішення компанія прийняла з урахуванням недостатньої кількості відповідних пропозицій від українських виробників на внутрішньому ринку, що обумовлено воєнними діями та знаходженням їх на окупованих територіях. 

«Власний імпорт компанії не має жодного стосунку до гуманітарних поставок відповідних організацій та волонтерських рухів», — акцентує ритейлер «АТБ».

В «Aшан Україна» наголошують на наявності значної потреби в м'ясних та рибних консервах, велику партію яких очікують найближчим часом з інших країн Європи.

У свою чергу виробник овочів та консервації ТМ «Стодола» Ян Островський нарікає, що деякі торговельні мережі з початку війни так і не розрахувались із ним за минулі періоди, і зараз недостатньо обігових коштів, щоб забезпечити посівну. Його господарство розташоване на території Миколаївської області, тому фермер не може отримати кредити.

«У мирний час частина імпортної продукції завозилася з маркуванням мовою країни виробництва, і вже в Україні це маркування приводилося у відповідність до вимог закону про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», — пояснює директор Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов.

Тобто де-факто українці купують ту ж продукцію, але в іншій упаковці. Хоча, як помічено у маркетах, придивляються пильно. Тут варто зауважити, що будь-хто має право звернутися до продавця з вимогою надати інформацію українською мовою про харчовий продукт, маркування якого її не містить. Сама партія, якщо вона завезена легально, має супроводжуватися перекладом українською мовою.

Окрім великих торговельних мереж, прямий імпорт за спрощеними процедурами розпочали деякі міжнародні виробники, потужності яких в Україні були зупинені внаслідок бойових дій. Вони завозять продукцію, що була виготовлена на інших їхніх заводах за кордоном. Таким шляхом пішла PepsiCo, за нею планує піти і компанія Coca-Cola. Таким чином планують діяти і компанії нехарчового сегменту, зокрема тютюнова компанія Philip Morris International, виробничий центр якої у Харківській області тимчасово припинив роботу. 

Саме тому компанія найближчим часом завозитиме в Україну свою продукцію в упаковці європейських країн. Водночас, як повідомляють у PMI, вся імпортована продукція матиме українські марки акцизного податку, а також міститиме надруковану максимальну роздрібну ціну та дату виробництва.

«Це надзвичайний захід. Ми сподіваємося, що зможемо відновити виробництво в Україні, щойно це буде безпечним для наших працівників. Ми прагнемо забезпечити уряд необхідними податковими надходженнями від імпорту продукції, з якого сплачуватимуться відповідні податки та мита», — зазначає генеральний директор компанії «Філіп Морріс Україна» Максим Барабаш.

Відрізнити легальну тютюнову продукцію від контрабанди дуже просто за трьома основними ознаками: наявність акцизної марки (може бути світло-зеленого, блакитного або помаранчево-зеленого кольору), максимальної роздрібної ціни і дати виробництва  (не раніше 1 квітня 2022 року), зазначених на пачці.

Як бачимо, лібералізація імпортних операцій з боку держави і налагодження прямого імпорту з боку великих підприємств і торговельних мереж дали свої результати. Українці не відчувають дефіциту товарів, а відтак, перемога на продовольчому фронті — за нами.

Світлана Яценко, AgroPortal.ua