Не тримати яйця в одному кошику. Чи працює це правило з експортом зерна

Port Gdańsk є найбільшим морським портом у Польщі, другим за величиною на Балтійському морі та посідає 8-ме місце серед європейських портів. Він виконує роль хабу в доставці вантажів до інших портів світу. Також у порту Гданськ знаходиться найбільший термінал на Балтійському морі — Boltic Hub, який може обслуговувати найбільші судна в світі. 

У 2022 році обсяг перевантажень порту склав 68,2 млн т, цьогоріч планують збільшити цей показник до 80 млн т. Але найбільшу частку у вантажоперевезеннях займають не зернові вантажі, а нафтопродукти та вугілля. 

За словами представників адміністрації, останніми роками в порт вкладено близько 900 млн злотих, і плануються нові інвестиційні проєкти. Мають фінансування з ЄС, тож найближчим часом на модернізацію планують залучити 600 млн злотих. У планах до 2025 року розширити територію порту на 40 га.

Про три головних інвестиції говорять і в Port Gdynia. Насамперед уже цьогоріч планують поглиблення портового басейну до 16 м, будівництво зовнішнього порту, орієнтованого на збільшення контейнерних перевезень, та завершення будівництва станції Гдиня-Порт, що передбачає прокладання 115 км нових залізничних шляхів.

«Наші термінали зацікавлені у перевалці зернових вантажів, адже ми є портом №1 на Балтійському морі з перевалки зерна. Минулого року було перевантажено 4,7 млн т зернових, здебільшого це пшениця, кукурудза та соєвий шрот. А вже за 9 місяців цього року маємо 5 млн т», — зазначив начальник комерційного відділу адміністрації порту Гдиня Якуб Кошара під час Agro&Food Security Forum. 

Зерновий термінал Mondry в порту Гдиня для збільшення перевалки до 1 млн т планує розвивати ще одну пристань та проводити поглиблення басейну. Інвестиції в покращення інфраструктури заплановані на рівні 4 млн євро.

Наразі він обробляє 6-7 тис. т експортних вантажів на добу та приймає близько 300 одиниць авто на добу.

Найбільший зерновий термінал у Польщі Hes Gdynia має приміщення для зберігання збіжжя на 55 тис. т і ще два склади загальним обсягом 100 тис. т для соєвого шроту.

«Наша нова інвестиція — складське приміщення для зерна обсягом 64 тис. т, яке складатиметься з чотирьох частин по 16 тис. т кожна. Плануємо завершити будівництво складу наприкінці 2024 року», — розповіла представниця Hes Gdynia Дорота Роїк.

Тож у польських портах намагаються вирішити питання з потужностями для зберігання, оскільки термінали не резинові, а зернові потрібно зберігати або ж мати таке планування, щоб поїзд приходив відразу до судна і завантажувався. 

А поки цих потужностей немає, поляки пропонують розглянути як варіант річку Одер, якою можна відправляти баржами зернові в порти Західної Європи.

Тим часом порт Клайпеда (Литва) пропонує Україні для експорту зерна свої потужності. За словами фінансового директора адміністрації Клайпедського державного морського порту Мартінаса Армонайтіса, транзитом можна пропустити 10 млн т, а зараз порт відвантажує 4 млн т, тобто є ще можливість завантажити на 60%. Важливим також є той факт, що порт отримав кошти від ЄС на поглиблення басейну до 15,5 м, тобто може приймати великі судна.

До того ж уже є домовленість між трьома країнами про перенесення ветеринарної та фітосанітарної інспекції транзитних вантажів з українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда. Мартінас Армонайтіс розповів, що ця перевірочна процедура вже погоджена, але поки ще не працює.

«Навантаження, яке створює українське зерно, слід розділити між портами, і не потрібно тримати всі яйця в одному кошику», — підсумував Мартінас Армонайтіс.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua