Якщо Україна хоче зайняти достатню частку ринку агропродукції у Африці, насамперед потрібно зосередитися на Танзанії. У цій країні сприятливий інвестиційний клімат, прозора політика для розвитку бізнесу, чітко окреслені процедури для створення і реєстрації іноземного агробізнесу та прозорі процеси придбання землі, а законодавча база дозволяє гарантувати надійність контрактів.
Про це розповів представник Export promotion zone Tanzania Давид Бісвілов під час конференції «Африка для агроекспортерів: шляхи відновлення втрачених ринків».
«Для інвесторів, зокрема і з України, передбачається звільнення від мита, тобто нульове мито на імпорт сировини та готову продукцію, також є широкий діапазон зниження податкових пільг, зменшення корпоративного податку на перші 5 років виробництва. Тобто діють дуже сприятливі програми для підтримки інвестицій», — розповідає Давид Бісвілов.
За його словами, у Танзанії навіть створений спеціальний Центр підтримки інвестицій, де великий акцент робиться на сільському господарстві — це допомога в отриманні різного роду дозволів, ліцензій, погоджень, підтримка в процесах сертифікації, пояснення законодавчих моментів. Всі ці послуги можна отримати онлайн.
«Для українських підприємств є багато можливостей у Танзанії. Ми підтримуємо сільськогосподарський напрям, і насамперед нас цікавить пшениця. Ми імпортуємо понад 900 тис. т пшениці на рік, і уряд країни прагне скоротити імпорт, щоб збільшити продовольчу безпеку та забезпечити наявність і доступність пшеничної продукції на місцевому ринку», — зазначає Давид Бісвілов.
Він додав, що в Танзанії також є високий попит на рослинні олії, і це найбільша категорія товарів, яка імпортується до країни.
«Наша мета — залучити інвестиції у виробництво соняшникової та соєвої олії, щоб збільшити виробництво всередині країни щонайменше на 1 млн т на рік. Станом на сьогодні імпорт харчової олії складає близько 320 тис. т на рік», — зауважив Давид Бісвілов.
Також у Танзанії планують збільшити регіональну частку виробництва кормів для тваринництва на основі соєвої продукції.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Інвестиції в альтернативні білки можуть забезпечити економіці Європейського Союзу додаткові €111 млрд щороку до 2040 року, якщо цей напрям стане одним із пріоритетів розвитку.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

В Україні упродовж другого кварталу поточного року було зареєстровано 8080 нових компаній. Це в 11 разів більше, ніж кількість компаній, які у цей час припинили свою діяльність (741 компанія).

Повні вимоги до маркування харчових продуктів і кормів знову діятимуть в Україні з 1 жовтня 2026 року.

Ринок сої в Україні займає стабільну позицію. Приблизно 2 млн га засіяно цією культурою поточного сезону. Погодні умови в різних регіонах змінюються: центральна, північна та західна частини країни, які вважаються соєвими поясами, мають доволі помірні посівні площі. Сівба була пізньою через затяжну зиму. Про врожай говорити ще зарано.

Олійноекстракційні заводи Kernel за підсумками 2026 ФР (завершився 30 червня 2026 року) переробили майже 3,2 млн т культур, що на 8% менше аналогічного показника попереднього сезону.

Загальний обсяг імпорту сільськогосподарської продукції до Танзанії на рік складає майже $2 млрд. Водночас обсяги зернових та овочів упали за останні п’ять років з $1 млрд до $500 млн. Олії рослинного та тваринного походження — $450 млн на рік.