Крім можливості реалізувати свій проєкт у господарстві AgriLab Farming, студент отримав 50 тис. грн на особистий розвиток.
Чому обрав сільське господарство, що потрібно для розвитку сучасного агронома та з чого варто починати свою кар’єру в агро — Максим Ковальчук розповів під час прямого ефіру в Instagram AgroPortal.ua.
Максиме, існує думка, що в аграрний університет йдуть за наполяганням батьків або ж за залишковим принципом — більше нікуди не пройшов. У тебе як? Усвідомлене рішення чи випадковий збіг обставин?
Максим Ковальчук: В 16 років у мене не було чіткого бачення свого майбутнього — я погано орієнтувався в існуючих сферах діяльності та не розумів, яких спеціалістів не вистачає на ринку.
Сам я родом із Хмельниччини. Коли живеш у селі, автоматично стаєш пов’язаним із сільським господарством. Тому мною було прийняте ось таке не дуже хитре рішення вступити до аграрного університету. Крім агро, я нічого іншого не розглядав, всюди подавав документи на агрономію. В кінцевому підсумку пішов навчатися в НУБіП України.
Наразі я єдиний член своєї сім’ї, який вирішив пов’язати своє життя з агро. Сьогодні це мій усвідомлений вибір, і батьки мене в цьому підтримують.
Ким ти себе бачиш через 5-10 років: у команді провідної агрокомпанії чи власником фермерського господарства?
Максим Ковальчук: Для початку хочу попрацювати в структурі, щоб зрозуміти, як побудовані всі процеси, та набратися досвіду. Створювати своє господарство поки не планую, але я не виключаю цей варіант. Ніколи не знаєш, що тебе чекає завтра (посміхається).
Які, на твою думку, три основні переваги роботи в сфері сільського господарства?
Максим Ковальчук: Агро активно розвивається. Тут простіше працевлаштуватися, ніж у будь-якій іншій сфері. Вакансій багато як у регіонах, так і в столиці. А ще, це не монотонна робота, твої дії майже не повторюються, і ти щодня відкриваєш для себе щось нове.
Незважаючи на те, що ти ще навчаєшся, вже маєш практичний досвід роботи на підприємствах. Якою була твоя перша робота в агро? Та чи пам’ятаєш, на що витратив першу зарплату?
Максим Ковальчук: В агрономів дуже багато практики. Починаючи з 2-го курсу ми їздили в різні господарства як за регіональною приналежністю, так і за матеріально-технічною базою. Тому порівняти мені є з чим.
Першою серйозною роботою для мене була посада помічника агронома в компанії «Агро-Регіон». Це був цікавий і прикладний досвід. Тут було багато точного землеробства та інноваційних штук. Але головне — це робота в команді. Я не просто спостерігав за процесом чи виконував чиїсь вказівки, а проговорював і рекомендував свої варіанти вирішення проблем.
Щодо заробітної плати, то для мене це не було якоюсь мотивацією. Адже стажування в компанії було не про гроші, а про навчання.
Звідки ти черпаєш нові знання?
Максим Ковальчук: Інформацію шукаю переважно в інтернеті: читаю профільні видання, зокрема AgroPortal.ua, моніторю наукові огляди та публікації від фермерів-практиків. Щодо паперового варіанту, то зараз важко знайти актуальні книги. Вони, звісно, є, але в інтернеті це все можна швидше знайти.
Дивлюся також YouTube-канали, такі як AgriLab та Агросфера, переважно тоді, коли потрібно знайти відповідь на запитання, яке мене цікавить.
Багато хто з мого курсу їздив за кордон на практичне стажування: до Данії на свиноферму, до Нідерландів на квіти, до Німеччини чи Польщі на полуницю. Але мені такий досвід чомусь не був цікавим. Я не задумувався про такі поїздки навіть заради фінансової вигоди. Вважаю, що і в Україні можна класно підтягнути свої скіли.
Нещодавно ти став переможцем всеукраїнського конкурсу «Здоров’я поля», який проводило онлайн-видання AgroPortal.ua спільно з компанією AgriLab. Як гадаєш, чому переміг саме твій проєкт?
Максим Ковальчук: Зараз на ринку добрив відбувається неприємна тенденція — приміром, ціна на аміачну селітру зросла на 80%. Добрива свою ефективність не змінили, а господарства мають витрачати удвічі більше коштів на їх придбання. Мій проєкт пропонує модернізувати азотні та фосфорні добрива шляхом капсулювання, що дасть змогу підвищити їхню ефективність до 30%.
N.B. На Чернігівщині реалізують проєкт із оздоровлення поля
Крім можливості реалізувати свій проєкт у команді компанії AgriLab, ти отримав грантові 50 тис. грн на особистий розвиток. Ти їх уже витратив, чи вони лежать до кращих часів?
Максим Ковальчук: Ще не витратив. Дуже хочу підтягнути свою іноземну мову — відчуваю, що є прогалини, особливо, коли читаю іноземні ресурси з агрономії. Тому планую піти на курси, але це вже після захисту магістерської роботи. Зараз маю дуже насичений в плані університетського навчання графік.
Чому ти вирішив узяти участь у конкурсі й чим корисні подібні ініціативи?
Максим Ковальчук: «Здоров’я поля» — це популярний конкурс, я про нього багато чув, перед тим як вирішив узяти участь. У багатьох студентів є свої ідеї та певні напрацювання, але немає виходу на реалізацію. Проєкт дає можливість бути почутим.
Тема добрив — це питання, яке мене цікавило давно. Подаючи свій проєкт на конкурс, я лише підчитав трохи інформації, щоб економічно обґрунтувати свою ідею.
Коли розпочинаєш реалізовувати свій проєкт? Які його етапи та на який кінцевий результат розраховуєш?
Максим Ковальчук: З командою AgriLab маємо зустрітися до кінця листопада і обговорити початковий етап. Хочу почути, як нашу спільну роботу бачать у компанії. На мою думку, спершу потрібно закласти дослід із добривами на збіднених ґрунтах і побачити, яку це дає нам ефективність у плані економіки.
Твоя порада: що потрібно робити, щоб реалізувати себе ще під час навчання в університеті?
Максим Ковальчук: Навчатися і пробувати. Зараз є багато можливостей, де можна себе показати. Головне — не боятися це робити.
Варто бути націленим на кінцевий результат і робити все так, щоб після закінчення університету не ти обирав, куди йти працювати, а щоб компанії самі запрошували до себе на роботу.
Дякую за розмову та успіху тобі в реалізації проєкту!
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

На Полтавщині школярів навчають керувати трактором за допомогою VR-тренажерів

23 липня відбудеться практичний вебінар для українських виробників сиру, присвячений підготовці до одного з найпрестижніших сирних конкурсів світу — World Cheese Awards 2026.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Всеукраїнський конкурс «СИЛА АГРОЗМІН» проводиться вже вдруге. За умовами конкурсу з 40 відібраних претендентів Експертною радою було обрано 12 фіналістів — по 3 з кожної з чотирьох номінацій.

Департамент агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА проводить анкетування підприємств агропромислового комплексу та харчової промисловості щодо потреби у кадрах.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) запускають новий формат взаємодії між державою, освітою та наукою для підготовки фахівців до міжнародних проєктів.

Провідні експерти галузі зберуться на конференції «Прибуткове поле», щоб розібрати головний виклик сезону: як зберегти рентабельність за кліматичних гойдалок.

У Києві 19 лютого відбудеться конференція «Прибуткове поле», присвячена розумному живленню, регенеративному та точному землеробству. Захід об’єднає агровиробників, агрономів, керівників господарств і партнерів ринку навколо практичних рішень, що базуються на реальних даних з українських полів.

Аграрії зараз – як у казці. У тій, де «наліво підеш – коня втратиш. Направо підеш – себе загубиш». Саме так виглядає теперішня ситуація з добривами та іншими ресурсами. Який шлях обирають агровиробники?

Погіршення характеристик ґрунту аграрії відчувають одразу за економічними показниками, коли починають отримувати менші прибутки.