Уже близько 15 років фермер із Полтавщини Володимир Ярошенко зосереджений на вирощуванні полби. Раніше мав близко 10 га під цією зерновою культурою, однак зараз залишилося 20 соток — суто для збереження генофонду.
«Для мене це більше хобі, ніж бізнес. Я вирощую різні культури, а полбу — як збереження традицій і автентичності. Насправді вирощування легке. Сію навесні зазвичай стерньовою сівалкою, попередники — просо або гречка», — розповідає AgroPortal.ua Володимир Ярошенко.
Серед переваг полби він називає низькі витрати на логістику та зберігання, стійкість до хвороб і уражень. А з недоліків — невисокі врожаї та низьку натуру зерна. Урожайність складає 4 ц/га.
Урожай фермер нікуди не збуває, залишає для власного використання. Іноді пригощає друзів, а зараз часто — військових. Володимир активно займається волонтерською діяльністю, зокрема його полба часто зʼявляється на столах захисників, які називають її «смачною пшеницею».
«Цей пшеничний сорт має унікальний смак. Особливо я раджу спробувати кутю з полби. Мій син Ярослав перейняв цю культуру від мене й зараз теж вирощує її», — розповідає Володимир Ярошенко.
Фермер зазначає, що часто полбу обирають люди з цукровим діабетом, адже з такого борошна можна спекти хліб з низьким вмістом глютену. Сам процес нескладний: для того, щоб перемолоти полбу в домашніх умовах, достатньо вміти користуватися кавомолкою.
Крім полби, господарство Володимира Ярошенка просуває свій власний продукт — лляну кашу «Ляняшка». Минулого року Володимир отримав патент на спосіб отримання каші швидкого приготування з насіння льону. А цьогоріч фермеру вдалося зареєструвати власну торговельну марку.
Аналогів лляній продукції такого типу немає. Попередньо Володимир Ярошенко читав наукові дослідження та особисті історії людей, котрі користувалися льоном у форматі оздоровлення. Детально вивчивши цю тему, аграрій вирішив увійти в нішу з власною продукцією, яку, до речі, теж активно постачає військовим на фронт.
Унікальність «Ляняшки» полягає в багатофункціональності. До прикладу, споживачі можуть отримати як кашу, так і кисіль, йогурт і навіть чай з одного пакету. Задоволені клієнти часто надсилають Володимиру Ярошенку світлини, де частуються стравами, приготованими на основі «Ляняшки».
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

У ФГ «Моя земля 2015» на Полтавщині повністю відмовилися від вирощування сої після двох років експериментів із культурою. Навіть за врожайності 2,3–2,7 т/га її вирощування не забезпечувало прибутку.

Понад 120 прямих ефірів із фермерами, крафтовими виробниками та експертами агросфери провела команда AgroPortal.ua з 2021 року в межах соціального проєкту «Інстафермери» (#інстафермери).

Крафтове виробництво «Двір індички» з Полтавщини придбало професійне обладнання для облаштування м’ясопереробного цеху.

Осіння посівна кампанія в Україні пройшла в умовах критичного дефіциту оборотних коштів. Відбулося скорочення посівів на користь менш витратних весняних культур. Втім ситуація з весняною сівбою може стати більш критичною, якщо експорт повноцінно не відновиться.

Україна у жовтні 2026 року експортувала 3,05 млн т агропродукції — на 0,6% більше, ніж у вересні.

В умовах ускладненого експорту зернових та олійних Україні варто розглянути можливість збільшення виробництва комбінованих комбікормів для тваринництва. В Україні наразі обсяги виробництва становлять 6,5 млн т, тоді як у світі виробляється 1,44 млрд т комбікормів.

Ціна на пшеницю цього сезону впала приблизно вдвічі. За нинішньої вартості зерна збитки від вирощування культури у ФГ «Моя земля 2015» на Полтавщині сягають $400–500/га.

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Казахстан у 2026/27 маркетинговому році може стати найбільшим виробником олійного льону у світі. Водночас підвищення мит ЄС на російський льон змінює структуру європейського імпорту на користь Казахстану та інших постачальників.

Аграрії вже готуються до посівної і завчасно закуповують усі необхідні матеріально-технічні ресурси для весняних робіт, зокрема й насіннєвий матеріал. Дедалі частіше перед купівлею партії насіння сільгоспвиробники звертаються до відповідних органів для перевірки сертифіката або замовляють лабораторне дослідження, щоб упевнитися, що придбане — не підробка.