Уже близько 15 років фермер із Полтавщини Володимир Ярошенко зосереджений на вирощуванні полби. Раніше мав близко 10 га під цією зерновою культурою, однак зараз залишилося 20 соток — суто для збереження генофонду.
«Для мене це більше хобі, ніж бізнес. Я вирощую різні культури, а полбу — як збереження традицій і автентичності. Насправді вирощування легке. Сію навесні зазвичай стерньовою сівалкою, попередники — просо або гречка», — розповідає AgroPortal.ua Володимир Ярошенко.
Серед переваг полби він називає низькі витрати на логістику та зберігання, стійкість до хвороб і уражень. А з недоліків — невисокі врожаї та низьку натуру зерна. Урожайність складає 4 ц/га.
Урожай фермер нікуди не збуває, залишає для власного використання. Іноді пригощає друзів, а зараз часто — військових. Володимир активно займається волонтерською діяльністю, зокрема його полба часто зʼявляється на столах захисників, які називають її «смачною пшеницею».
«Цей пшеничний сорт має унікальний смак. Особливо я раджу спробувати кутю з полби. Мій син Ярослав перейняв цю культуру від мене й зараз теж вирощує її», — розповідає Володимир Ярошенко.
Фермер зазначає, що часто полбу обирають люди з цукровим діабетом, адже з такого борошна можна спекти хліб з низьким вмістом глютену. Сам процес нескладний: для того, щоб перемолоти полбу в домашніх умовах, достатньо вміти користуватися кавомолкою.
Крім полби, господарство Володимира Ярошенка просуває свій власний продукт — лляну кашу «Ляняшка». Минулого року Володимир отримав патент на спосіб отримання каші швидкого приготування з насіння льону. А цьогоріч фермеру вдалося зареєструвати власну торговельну марку.
Аналогів лляній продукції такого типу немає. Попередньо Володимир Ярошенко читав наукові дослідження та особисті історії людей, котрі користувалися льоном у форматі оздоровлення. Детально вивчивши цю тему, аграрій вирішив увійти в нішу з власною продукцією, яку, до речі, теж активно постачає військовим на фронт.
Унікальність «Ляняшки» полягає в багатофункціональності. До прикладу, споживачі можуть отримати як кашу, так і кисіль, йогурт і навіть чай з одного пакету. Задоволені клієнти часто надсилають Володимиру Ярошенку світлини, де частуються стравами, приготованими на основі «Ляняшки».
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

На Полтавщині школярів навчають керувати трактором за допомогою VR-тренажерів

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

У Румунії різко зросла кількість аграрних компаній, які опинилися на межі банкрутства. Основними причинами називають перебої з постачанням українського зерна, високі ціни на енергоносії та добрива, а також тривалі посухи.

У фермерського господарства «Вікторія 2025» (Запорізька область) є склади для зберігання зерна, але це дуже небезпечно через постійні атаки ворожих дронів, які цілять, зокрема, і по складах агропродукції.

У Лондоні відкриють першу у світі громадську сауну, яка працюватиме на біогазі, отриманому з харчових відходів місцевих жителів. Проєкт є частиною екологічної ініціативи із розвитку міського фермерства та циркулярної економіки.

Фермерське господарство ТОВ СП «Алекс» із Миколаївщини розвиває повний цикл виробництва льону — від вирощування до переробки готової продукції. Після кількох складних сезонів, позначених посухою та навалою шкідників, підприємство зробило ставку на нішеві культури та створення продукції з доданою вартістю.

На Сумщині триває збиральна кампанія ранніх зернових, зернобобових та олійних культур. Станом на 23 липня аграрії вже обмолотили 15% запланованих площ, а також розпочали збирання гороху.

Аграрії вже готуються до посівної і завчасно закуповують усі необхідні матеріально-технічні ресурси для весняних робіт, зокрема й насіннєвий матеріал. Дедалі частіше перед купівлею партії насіння сільгоспвиробники звертаються до відповідних органів для перевірки сертифіката або замовляють лабораторне дослідження, щоб упевнитися, що придбане — не підробка.