Агробізнес потребує нових фінінструментів. Серед них – електронні аграрні розписки

31 липня 2023, 05:49 8355

Питання доступності кредитування для аграріїв нині постає як ніколи гостро, адже за погіршення оборотності робочого капіталу та низького рівня рентабельності необхідно додатково інвестувати в альтернативну логістику та відновлювати пошкоджену виробничу інфраструктуру.

Наявні інструменти на кшталт програми пільгового кредитування «5-7-9%», банківські кредити, програми кредитування від міжнародних донорів задовольняють частину потреб аграріїв, але не вирішують проблему повністю, зазначає спеціаліст з фінансового сектору Проєкту «Розвиток доступу сільського господарства України до ринків капіталу» Кирило Мухамедзянов.

propData.content.image
Кирило Мухамедзянов, спеціаліст з фінансового сектору Проєкту «Розвиток доступу сільського господарства України до ринків капіталу»

Для задоволення найбільш нагальної потреби вітчизняного аграрного сектору потрібні нові інструменти, котрі дозволять залучати фінансування не тільки від українських кредиторів, а й також від міжнародних.

Запровадити новий фінансовий інструмент, що розширить коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство України, покликаний проєкт Закону №9266 «Про електронні аграрні розписки», який 13 липня було прийнято в першому читанні. Він, акцентують в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», має зробити процедуру кредитування більш доступною та легкою.

propData.content.image
Марія Ревенко, заступник генерального директора УКАБ з адвокації

Законопроєктом пропонується, що електронні аграрні розписки будуть запроваджені як неемісійні цінні папери. Важливо, що традиційні паперові розписки не скасовуються та існуватимуть паралельно. Тобто буде можливість вибору.

Про те, що і у період війни аграрні розписки користуються попитом серед аграріїв, свідчить статистика. В УКАБ додають: від початку впровадження інструменту аграрних розписок було оформлено 7712 на загальну суму приблизно $1,2 млрд. За період війни було видано 1068 аграрних розписок на суму приблизно $248 млн, з яких 368 – товарні аграрні розписки на суму $86 млн та 700 – фінансові аграрні розписки на суму $162 млн.

Різні типи аграрних розписок дозволяють залучати більше кредиторів до роботи за аграрними розписками. Очевидно, що трейдери більше зацікавлені у виконанні аграрних розписок сільгосппродукцією, а фінансові установи – грошима.

Про динамічно зростаючий інтерес до механізму аграрних розписок говорять і в Європейській Бізнес Асоціації. Тут також вбачають передумови, що механізм запровадження електронних аграрних розписок стане більш простим і швидким порівняно з традиційним, адже ключові операції здійснюватимуться онлайн.

propData.content.image
Ірина Душник, виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур ЄБА

Запровадження електронних аграрних розписок поряд із традиційними паперовими концептуально підтримується агробізнесом, який потребує фінансування і має стати основним бенефіціаром цього законодавчого нововведення.

Водночас експерти компаній-членів AmCham Ukraine (Американська торговельна палата в Україні) додають, що, окрім «створення нового інструменту у формі електронного неемісійного цінного паперу задля збільшення його надійності та здешевлення вартості оформлення», важливими є зміни до законодавства у частині «автоматичної верифікації даних сільгоспвиробника, що знижує ризики людської помилки», а також «покращеного виконання для забезпечення погашення кредиту в разі дефолту агровиробника».

Говорячи також про кредиторів, у «Делойт» додають, що, окрім «посилення захисту прав кредиторів через можливість стягнення заборгованості за електронною аграрною розпискою у безспірному порядку на підставі спеціальної виписки з Реєстру електронних аграрних розписок шляхом звернення стягнення на інше майно боржника», вони отримають й інший бенефіт: маючи у портфелі електронні аграрні розписки, їхній банк-власник зможе продати інвесторам облігації, забезпечені такими розписками, тобто здійснити «сек’юритизацію».

propData.content.image
Ярослав Серпутько, директор департаменту аудиту, керівник галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства «Делойт» в Україні

Для банку це цікаво, оскільки депозити здебільшого залучаються на дуже короткі строки – 1, 3 або 6 місяців, а от облігації переважно розміщуються на рік і більше. Таким чином, банк зможе отримати «довгий» фінансовий ресурс та покращити нормативи ліквідності.

Електронні аграрні розписки також зацікавлять інвесторів, адже створюють новий клас активів, який є зрозумілим та простим в управлінні в операціях на ринках капіталу, додає Кирило Мухамедзянов. За його словами, іноземні інвестори можуть інвестувати в електронні аграрні розписки через кореспондентські відносини з Центральним депозитарієм цінних паперів.

Що ж стосується здешевлення вартості оформлення, попередні підрахунки Проєкту «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу», який впроваджується IFC у партнерстві з Державним секретаріатом з економічних питань Швейцарії (SECO), свідчать, що трансакційні витрати на випуск, торгівлю, закриття електронної аграрної розписки мають бути значно нижчими, ніж за існуючої системи. Проте у проєкті не беруться надати більш точну оцінку.

Зрозуміти, на скільки менше доведеться заплатити аграрію, можна з огляду на те, що нині вартість нотаріального посвідчення традиційного паперового інструменту досягає 0,5% від загальної вартості аграрної розписки, або понад 30 тис. грн у середньому за видачу однієї розписки.

Ярослав Серпутько, директор департаменту аудиту, керівник галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства «Делойт» в Україні

Агровиробники зможуть також суттєво заощадити свій час, самостійно здійснювати операції з аграрними розписками в Реєстрі аграрних розписок через онлайн-доступ за допомогою електронного цифрового підпису та без обов’язкового нотаріального посвідчення.

Важливо також, що додатково законопроєкт розширює предмет застави для агровиробників – окрім майбутнього врожаю, передбачає можливість застави живих тварин і продуктів тваринного походження, продуктів рослинного походження, а також продуктів їх первинної переробки.

Один з ініціаторів законопроєкту, народний депутат Ярослав Железняк не виключає, що доопрацьований законопроєкт повернеться до сесійної зали на розгляд у другому читанні та в цілому вже восени. За його словами, доопрацювання потребують технічні моменти, які не змінюють принципів та ключових особливостей.

Такі прогнози втішають самих агровиробників, адже на проведення осінньо-польових робіт в умовах зупинки роботи зернового коридору, обмежень на українську продукцію на західних кордонах та здорожчання собівартості кошти вкрай необхідні.

Генеральний директор аграрної компанії ІМК (120 тис. га) Алекс Ліссітса наголошує, що в українських аграріїв величезні проблеми з ліквідністю, адже на фінансовий стан більшості компаній напряму впливають зниження закупівельних цін на основні види продукції як зернових, так і олійних культур, суттєве підвищення собівартості, насамперед за рахунок підвищення ціни на мінеральні добрива, та проблеми зі збутом.

propData.content.image
Алекс Ліссітса, гендиректор аграрної компанії ІМК

Аграрні розписки мають непогану традицію в Україні. Електронні аграрні розписки можуть стати одним із інструментів залучення українським аграрієм необхідних фінансових ресурсів або ж через трейдерів, або ж через основних постачальників засобів виробництва, таких як ЗЗР і насіння. Хотілося б, щоб цей законопроєкт був щонайшвидше прийнятий і втілений у життя, та скористатися інструментом вже для проведення осінньо-польових робіт.

Та не лише великі виробники говорять про складнощі з фінансуванням. Директор СТОВ «Нива» (Вінницька обл., 3 тис. га) Сергій Царюк до сьогодні обходився власними оборотними коштами, але дедалі складніше це робити, тому вивчав різні інструменти, зокрема й аграрні розписки. За його словами, електронні аграрні розписки як швидкий доступ до фінансових та товарних ресурсів вкрай важливий для тих виробників, які не мають фінансової подушки.

Малі та середні агропідприємства є цільовим сегментом для аграрних розписок, вважає Ярослав Серпутько. За його словами, для розуміння рівня зацікавленості банків у кредитуванні малого та середнього аграрного бізнесу достатньо подивитися на структуру банківського кредитного портфеля в межах програми «5-7-9%» у 2023 році: кредити аграрним підприємствам становили понад 50%, а в абсолютному значенні – майже 22 млрд грн станом на середину червня.

Щодо перспектив суттєвого нарощення кредитування завдяки впровадженню електронних аграрних розписок у «Делойт» прогноз поки що стриманий.

propData.content.image
Ярослав Серпутько, директор департаменту аудиту, керівник галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства «Делойт» в Україні

Цей інструмент, імовірніше, заміщуватиме кредити з іншим типом застави або без неї, а не додаватиме загальних обсягів кредитування. Допоки війна не завершена, обсяги кредитування радше залежатимуть від програм підтримки з боку держави чи міжнародних інституцій. Однак потім є всі перспективи, що електронні аграрні розписки додаватимуть щороку декілька відсотків до приросту залучених аграріями кредитів.

Водночас Марія Ревенко підсумовує, що у довгостроковій перспективі аграрні розписки забезпечать зростання економіки країни, оскільки аграрний сектор все ж є її рушієм, а доступ до фінансування агросектору може підвищити його продуктивність і прибутковість, покращуючи якість матеріалів та засобів виробництва.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua