У Міністерстві економіки сьогодні вважають бізнес найбільшим акціонером економіки України і зізнаються, що без нього не було б можливості наповнювати державний бюджет, сплачувати заробітні плати ЗСУ та закупати озброєння. Адже вся макрофінансова допомога, отримана від міжнародних партнерів, спрямовується на покриття соціальних видатків.
«Тому нам критично важливо, щоб український бізнес тримався, працював, і навіть після завершення війни ми маємо бути максимально готовими до всіх труднощів, з якими можемо стикнутися», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко під час зустрічі Європейської Бізнес Асоціації.
Як повідомила Юлія Свириденко, ЄС планує надати Україні $50 млрд в першу чергу на покриття бюджетного дефіциту і на початок відновлення.
«Нам ця сума критично мала, адже покриття бюджетного дефіциту цього року складає $38 млрд. Європейська комісія розглядає можливість збільшити допомогу і шукає партнерів, щоб профінансувати проєкти в Україні, але для цього Україна має виконати «домашню роботу» і подати на розгляд ЄС 4-річний план розвитку економіки країни», — зазначає Юлія Свириденко.
Він має бути розроблений разом із бізнесом та із залученням регіонів, щоб визначити сектори для інвестування, дізнатися, чи є для реалізації нових проєктів людський ресурс, та чи готовий бізнес співпрацювати.
В Мінекономіки відзначають, що вже з наступного тижня формуватимуться робочі групи для роботи над стратегією, та звертаються до бізнесу і профільних асоціацій долучатися до роботи. До кінця жовтня вже має бути напрацьований документ та запропонований на розгляд ЄС.
У економічній стратегії повинні бути вказані основні сектори, які мають найбільші переваги для української економіки та зможуть стати локомотивом відновлення. А також слід вказати, який обсяг інвестицій обрані галузі здатні вибрати за чотири роки.
Як відзначила Юлія Свириденко, у початковому драфті економічної стратегії виокремлені наступні галузі: енергетика, транспорт, агропереробка, ІТ, «зелена» металургія.
За даними Мінекономіки, сьогодні більшість фінансування, яке видається за програмою «5-7-9%», надходить до аграрного сектору. Його частка займає понад 55%.
У профільному відомстві вважають, що більше коштів мають спрямовуватись на бізнес, який розвиває переробку та виробництво продуктів з доданою вартістю. І наразі Мінекономіки веде перемовини з Мінфіном, та готуються зміни до постанови, щоб переформатувати програму, змістити акцент і дати можливість компаніям з інших галузей бути долученими до цієї програми.
У Мінекономіки також повідомили, що розпочинається новий етап грантів на переробку. Є перспектива для тих компаній, які займаються виробництвом, щоб отримати додаткові ресурси від держави саме на цей напрям.
Юлія Свириденко також підняла питання розмінування, яке вкрай важливе насамперед для аграріїв: «Наше завдання — створити ринок у цій сфері та дати можливість приватним операторам швидше отримати сертифікацію й швидше виходити на ринок. Це дозволить дати можливість розмежувати функції та сфокусувати роботу державних інституцій на розмінуванні критичної інфраструктури, надати можливість приватним операторам розміновувати сільськогосподарські землі та лісові масиви».
За словами Юлії Свириденко, вже за тиждень на сайті Мінекономіки буде запущено трекінг, і подавати документи на бронювання можна буде в електронному вигляді.
За даними відомства, наразі загалом по Україні вже заброньовано понад 500 тисяч військовозобов’язаних, і понад 4 тисячі підприємств визначено критично важливими. Це без урахування тих, які визначають обласні військові адміністрації.
Сьогодні триває спільна робота Мінцифри, Міноборони, Генштабу над створенням єдиного реєстру критично важливих підприємств, адміністратором якого буде Мінекономіки.
«Також попередньо планується запустити послугу, коли підприємство створюватиме власний кабінет, забивати спеціальності та дані працівників, і автоматично з Пенсійного фонду підтягуватиметься вся інформація і автоматично, якщо немає обмежень, буде видаватися електронне бронювання за Q-кодом. На все це потрібно 3 місяці», — зазначають у Мінекономіки.
Юлія Свириденко впевнена, що в умовах припинення роботи зернового коридору європейські партнери будуть допомагати пришвидшувати експорт наземними шляхами.
Щодо заборон з боку окремих країн ЄС, які діють нині на аграрну продукцію, вона зазначила: «Президент і уряд стоять на позиції, що 15 вересня — це остаточна і кінцева дата, після якої не може бути жодних продовжень тих обмежень, які існували щодо України. У разі продовження можемо розглядати якісь дзеркальні міри, які б не дуже хотілося впроваджувати».
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Десять фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine пройшли індивідуальні менторські консультації з профільними експертами.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Світове виробництво яловичини у 2026 році скоротиться на 2% у річному вимірі, що призведе до подальшого скорочення пропозиції та підтримуватиме ринкові ціни.

Обсяг капітальних інвестицій за січень-червень 2026 р. становив 307,9 млрд грн. Це на 9,9% більше проти аналогічного періоду 2025 р.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував дві компанії на загальну суму 4,72 млн грн за антиконкурентні узгоджені дії під час торгів із закупівлі послуг з розмінування сільськогосподарських земель.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

Щоб підтримати аграрний сектор в умовах заблокованих чорноморських портів, урядом прийняті три рішення: переглянуто мінімальні експортні ціни, змінені умови фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» на обігові цілі та прийнято рішення про надання державних гарантій на портфельній основі.

Національний банк України (НБУ) дозволив банкам не визнавати дефолт боржників у разі короткострокової (до одного року) реструктуризації заборгованості через фінансові труднощі, спричинені війною, а також пом’якшив вимоги до врахування аграрної продукції як застави.