Олійна міць України: світові перспективи

Згідно з презентацією гендиректора компанії «УкрАгроКонсалт» Сергія Феофілова, представленою в ході IV Міжнародної Конференції «Black Sea Oil Trade 2016», вони зрівнялися в цьому році з посівом пшениці і склали понад 6 млн га. Офіційна статистика ці цифри не підтверджує.

Кому і як реалізовувати соняшникову олію в умовах кризи на сировинних ринках і над чим ще потрібно попрацювати українським переробникам?

За оцінками «УкрАгроКонсалту», 2015/2016 МР Україна завершила з рекордним експортом соняшникової олії на рівні 4,5 млн т. Не дивлячись на те, що географія експорту включає і так понад 100 країн, українцям вдалося додатково відкрити ще 15 ринків, переважно це країни Африки та Близького Сходу. Попит у світі на соняшникову олію є, тому в майбутньому сезоні експерти очікують нових рекордів від України.

Представник компанії LMC International Джозеф Фейертаг в ході «Black Sea Oil Trade 2016» заявив, що бачить конкурентні переваги соняшникової олії над пальмовою, зважаючи на падіння цін на останню через зниження вартості нафти. Маркос Рубін (Agroconsult, Бразилія) порадив компаніям, що вирощують соняшник також звернути увагу на уповільнення зростання виробництва сої в Латинській Америці. Зараз на обсяги вирощування сої в Бразилії й Аргентині істотно впливають урагани Ель-Ніньо і Ла-Нінья, що визначають ступінь посушливості ґрунтів у той чи інший рік.

Особливий інтерес серед доповідачів викликає презентація Суміта Гупта (McDonald and Pelz, Індія) про ринок Південної та Південно-Східної Азії. Як відомо, Індія та Китай залишаються найбільшими споживачами української соняшникової олії. Для вітчизняних експортерів цей напрямок продажів є ключовим з огляду на прихильність місцевих жителів до вегетаріанської кухні та зростаючого населення в цих регіонах. «Індія завжди буде імпортером соняшникової олії, так як ми споживаємо в більшості своїй рослинну, а не тваринну їжу», — сказав експерт.

У той же час, на думку Сергія Феофілова, незважаючи на хорошу маржу та попит на українське масло, незабаром вітчизняні переробники можуть зіткнутися з декількома проблемами на внутрішньому ринку. Йдеться про посилення конкуренції за сировину. За оцінками «УкрАгроКонсалту», потужності з переробки зараз досягли майже 17 млн т, а в 2020/2021 МР можуть становити 20 млн т. Рано чи пізно Україна прийде до регулювання сівозміни соняшнику, що ще більше ускладнить ситуацію і призведе до зростання закупівельних цін.

Вирішити проблеми в галузі експерт пропонує не за допомогою нарощування обсягів виробництва, а шляхом позиціонування соняшникової олії як продукту преміум-класу. Феофілов вважає, що потрібно рекламувати її переваги перед іншими рослинними оліями. Такі якості, як високий вміст вітаміну Е, відсутність ГМО та інші характеристики могли б сприяти підвищенню інтересу й стабільного зростання цін на неї. Експерт олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Юлія Гаркавенко вважає, що Україна має всі можливості стати домінуючим постачальником у світі не тільки соняшникової олії, а й рідкого/сухого не-ГМ лецитину з соняшнику.

Світовий ринок лецитину нарощує ємність і ця тенденція триватиме до 2020 р. Якщо раніше основними споживачами цієї продукції були європейські країни, то в даний час обсяги продажів динамічно зростають і в країни Азії. За оцінками Йенcа Хайзер (LECICO, Німеччина), глобальний попит на лецитин становить 400 тис. т в рік (по 100 тис. т — Європа та Північна Америка, 150 тис. т — Азія, 50 тис. т — Південна Америка). На світовому ринку в 2016 р. переважає соєвий лецитин (300 тис. т з геномодифікованої і 50 тис. з немодифікованої сої), присутній також лецитин з соняшнику (30 тис.) і ріпаку (20 тис.) т. Зараз Україна виробляє лецитин з не-ГМ сировини — соняшнику. Українським операторам гріх не скористатися шансом стати ключовим експортером не-ГМ лецитину.

Катерина Золотаренко, AgroPortal.ua