Плюс 99% до урожайності: як аграрію та пасічнику синхронізуватися задля прибутку

22 квітня 2025, 05:57 1190

Питання вимирання бджолосімей залишається актуальним в Україні. І хоча пасічники та агровиробники здебільшого віднаходять спільні точки дотику, їхня взаємодія різниться поглядами на результат. Як наслідок — виникнення спірних ситуацій.

У Європейській Бізнес Асоціації називають кілька основних причин смертності бджіл: 

  • зміна клімату як глобальне і поки невідворотне явище, яке впливає на всі живі організми; 
  • хвороби, зокрема варроатоз, але це не єдине захворювання бджіл; 
  • ослаблення колоній після зимування, наприклад, через неналежне харчування; 
  • синдром руйнування колоній, коли з незрозумілих причин робочі медоносні бджоли покидають вулик;
  • отруєння бджіл ЗЗР.

За даними Держпродспоживслужби, кількість загиблих бджолосімей торік склала 1048, зокрема через отруєння пестицидами — 8, у той час як 2018 року ця кількість сягала 12 800, а вже 2020 року — 473.

propData.content.image
Віктор Погорілий, керівник агрохімічного напрямку ЄБА

Насамперед рівень смертності бджіл знизився завдяки щорічній інформаційній кампанії, спрямованій на налагодження ефективної взаємодії аграрій – пасічник, яку проводить Мінагрополітики разом із Держпродспоживслужбою та асоціаціями.

За його словами, учасники аграрного ринку почали усвідомлювати, що є прості правила співіснування фермерів і бджолярів, відповідальне дотримання яких є запорукою безпеки для довкілля та високого врожаю.

Йдеться насамперед про неухильне виконання інструкції із застосування ЗЗР і вчасне інформування про їх внесення з боку аграріїв та ізоляцію бджіл у вуликах або вивезення пасіки в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями під час застосування конкретних ЗЗР, — з боку бджолярів.

propData.content.image
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України

Втім, незважаючи на вимоги чинного законодавства, не всі бджолярі реєструють свої пасіки, що призводить до конфліктів із аграріями у випадку загибелі бджіл. Також не всі аграрії дотримуються регламентів застосування ЗЗР, що у підсумку призводить до такого ж сумного результату.

У цьому контексті важливо і виробникам, і бджолярам мати налагоджений якісний канал комунікації. Перед стартом агровиробничого сезону Мінагрополітики запустило платформу «єБджільництво», що має звести кількість отруєнь до мінімуму.

Система є безкоштовною і доступна для всіх суб’єктів господарювання. Вона також інтегрована з Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, які дозволені до використання в Україні, а також із Реєстром паспортів пасік. Варто зауважити, що станом на 31 березня 2025 року в ДАР зареєстрували свої пасіки всього 537 як фізичних, так і юридичних осіб, проте їхня кількість збільшується.

Окрім того, що в автоматичному режимі у системі пасічник і фермер мають змогу слідкувати один за одним, чітко розуміти, на яких полях і що саме вирощується, коли вносяться ЗЗР і які саме, є і нові можливості. Серед таких Тарас Висоцький виділяє взаємовигідну синхронізацію: агровиробник може подати заявку на пошук бджоляра для розміщення пасіки або ж обрати зі списку бджоляра, який уже запропонував відповідні послуги. Так само і бджолярі можуть встановити геопозицію пасіки, надіслати відгук на заявку від аграрія, завчасно слідкувати за оповіщеннями.

Співвласник пасічного господарства «Конюшина» (релоковане з Луганщини на Черкащину 2014 року) Олексій Конюша сподівається, що сервіс сприятиме більш точному інформуванню. За його словами, на сьогодні пасічники вчасно отримують від місцевої влади інформацію про обробіток полів у певні дати по громаді. Однак громада велика, тому закладають у середньому п’ять діб, і точне поле та час його обробітку незрозуміле, відтак пасічнику доводиться видивлятись трактор самому або телефонувати агроному й дізнаватись точний час і місце.

propData.content.image
Олексій Конюша, співвласник пасічного господарства «Конюшина»

На п’ять діб жоден пасічник не в змозі закрити бджіл, вони загинуть від задухи. Ідея сервісу «єБджільництво» хороша, адже надаватиметься інформація про обробіток у межах моєї пасіки, що зручно. Поки сервіс набирає обертів, хотілося б, щоб місцева влада була зацікавлена в тому, щоб зберегти бджолу, й інформувала не загально по громаді, а конкретно по населених пунктах.

Загалом у сучасних умовах ізолювати комах від впливу пестицидів із сусідніх полів неможливо, адже бджоли літають за нектаром до 5 км, інколи навіть далі, додає власник господарства з Сумщини, яке має в обробітку понад 120 га та займається бджільництвом і вирощуванням медоносних культур, Леонід Єгошин.

Він закликає дотримуватися простих правил для налагодження комунікації.

  • Пасічнику необхідно зареєструвати пасіку.
  • Агровиробнику від місцевої влади слід отримати інформацію про місце розташування пасік навколо його полів у радіусі 6 км.
  • Використовувати на культурах у період їх цвітіння пестициди, безпечні для бджіл.
  • За використання шкідливих для бджіл препаратів проінформувати пасічника не менш ніж за три доби про заплановані обробітки полів.
  • Усі обробки пестицидами реєструвати в органах місцевої влади (назва препаратів, запланований час внесення тощо).

Пасічник і агроном — вічні союзники, проте з кардинально різними поглядами на результат, оскільки кожен дивиться на ситуацію через призму власних «підопічних», додає агроном ТОВ «Грінора Фрут» (обробляє 930 га на Вінниччині, 110 га з яких під яблунями, 100 га — під вишнею) Марія Кисляченко.

propData.content.image
Марія Кисляченко, агроном ТОВ «Грінора Фрут»

Якщо агроному потрібна бджола для запилення, то пасічнику квітка — для нектару. І кожен із них пріоритетно обирає добробут саме тієї цінності, про яку турбується. Втім, яка б не була діяльність, завжди варто грамотно аналізувати причинно-наслідкові зв'язки, а не керуватись припущеннями. Агроном і пасічник у цьому плані не мусять конкурувати, адже благополуччя запилювачів — безпосередній результат урожайності.

Власник господарства з селекції та розведення бджіл Леонід Єгошин із власного досвіду підтверджує, що врожайність товарного соняшнику залежить до 40% від запилення бджолами, бобових і трав — на 80%, фруктово-ягідних насаджень — від 80 до 99,9%.

У аграрному відомстві деталізують: на абрикосі — це плюс 50-78% до урожайності, на вишні, черешні — 60-70%, на персику, нектарині, смородині — до 70%, на яблуні — 20-60%, на груші — вдвічі. Щодо сільгоспкультур, то це плюс 40-60% на соняшнику, 20-30% — на ріпаку, 25-45% — на гречці, 15-35% — на гірчиці й до 30% — на коріандрі.

Вигода очевидна, тому і спостерігається поступове покращення комунікації між агровиробниками та пасічниками, зокрема й завдяки їхнім саморегулюючим ініціативам, які запроваджують внутрішні стандарти взаємодії. Та потрави до мінімуму ще не зведені. Олексій Конюша згадує 2022 рік, коли бджола постраждала через посів протруєної кукурудзи, адже літала через поле, де проходила посівна, до ріпаку. Після цієї ситуації пасічник під час сівби зернової групи вивозить вулики до лісу, оскільки пилюка, яка піднімається під час сівби, несеться на квітучі сади. І хоча мору комах він уникнув, на сезон бджолосім’ї випали, а це — мінус 8 тис. грн прибутку з однієї сім’ї за сезон.

Водночас Леонід Єгошин, роблячи приблизні підрахунки за середніми цінами на бджолину продукцію, вказує, що у разі отруєння бджіл пасічник втрачає як мінімум бджолосім'ю (до 2 500 грн). Крім того, він втрачає неотриманий дохід, який ця бджолосім'я йому могла би принести, а це від 30 до 80 кг меду (~2000-5000 грн), до 6 кг квіткового пилку (~2000 грн).

propData.content.image
Леонід Єгошин, власник господарства з селекції та розведення бджіл

Крім того, пасічник втрачає віск, прополіс, маточне молочко, які бджолина сім'я могла би йому принести (виробити). Таким чином пасічник за загибелі однієї бджолиної родини втрачає від 6 500 до 11 000 грн.

Не менш важливим у цій всій історії є використання деякими виробниками фальсифікованих ЗЗР. Віктор Погорілий вказує, що частка фальсифікату ЗЗР є доволі високою та стабільною — на рівні 20-25%. В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що використання такої продукції становить небезпеку не лише для того, хто її застосовує, але й для навколишнього середовища та потенційних споживачів обробленої сільськогосподарської продукції.

propData.content.image
Ганна Каширіна, координатор комітету захисту рослин та насіння УКАБ

Фальсифіковані ЗЗР – це суміш неперевірених небезпечних речовин невідомого походження, яка може мати не лише короткострокові негативні наслідки для довкілля та здоров’я людини, а й продовжувати завдавати шкоди в довгостроковій перспективі залежно від терміну розпаду таких невідомих речовин і ступеня ураження здоров’я людини.

У міжнародній технологічній компанії Syngenta усвідомлюють, що збереження й покращення біорізноманіття та підтримка здоров'я бджіл — ключові компоненти сталого сільського господарства. І якісна синхронізація основних учасників ринку в цьому напрямі дійсно важлива.

Саме тому компанія в Україні активно впроваджує програми із захисту біорізноманіття, зокрема із фокусом на здоров'я бджіл та інших корисних комах, а також проводить навчання для агровиробників щодо відповідального застосування засобів захисту рослин.

propData.content.image
Олександр Зозуля, керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента»

Наш досвід показує, що тісна співпраця між аграріями, пасічниками та виробниками ЗЗР сприяє збереженню природних екосистем, а це своєю чергою забезпечує стабільність урожаїв і підвищує якість сільськогосподарської продукції. Ми прагнемо досягти балансу між ефективним сільгоспвиробництвом і захистом довкілля.

Лише покупка у офіційних дистриб’юторів або на сайтах виробників ЗЗР є гарантією безпечності препарату. Не менш важливо дотримуватися й інструкції виробника щодо безпечного застосування, адже вона є результатом державних випробувань і враховує всі ґрунтово-кліматичні особливості та умови застосування, які є запорукою безпечного та якісного врожаю.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua