Плюс 99% до урожайності: як аграрію та пасічнику синхронізуватися задля прибутку

За даними Держпродспоживслужби, кількість загиблих бджолосімей торік склала 1048, зокрема через отруєння пестицидами — 8, у той час як 2018 року ця кількість сягала 12 800, а вже 2020 року — 473.

За його словами, учасники аграрного ринку почали усвідомлювати, що є прості правила співіснування фермерів і бджолярів, відповідальне дотримання яких є запорукою безпеки для довкілля та високого врожаю.

Йдеться насамперед про неухильне виконання інструкції із застосування ЗЗР і вчасне інформування про їх внесення з боку аграріїв та ізоляцію бджіл у вуликах або вивезення пасіки в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями під час застосування конкретних ЗЗР, — з боку бджолярів.

У цьому контексті важливо і виробникам, і бджолярам мати налагоджений якісний канал комунікації. Перед стартом агровиробничого сезону Мінагрополітики запустило платформу «єБджільництво», що має звести кількість отруєнь до мінімуму.

Система є безкоштовною і доступна для всіх суб’єктів господарювання. Вона також інтегрована з Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, які дозволені до використання в Україні, а також із Реєстром паспортів пасік. Варто зауважити, що станом на 31 березня 2025 року в ДАР зареєстрували свої пасіки всього 537 як фізичних, так і юридичних осіб, проте їхня кількість збільшується.

Окрім того, що в автоматичному режимі у системі пасічник і фермер мають змогу слідкувати один за одним, чітко розуміти, на яких полях і що саме вирощується, коли вносяться ЗЗР і які саме, є і нові можливості. Серед таких Тарас Висоцький виділяє взаємовигідну синхронізацію: агровиробник може подати заявку на пошук бджоляра для розміщення пасіки або ж обрати зі списку бджоляра, який уже запропонував відповідні послуги. Так само і бджолярі можуть встановити геопозицію пасіки, надіслати відгук на заявку від аграрія, завчасно слідкувати за оповіщеннями.

Співвласник пасічного господарства «Конюшина» (релоковане з Луганщини на Черкащину 2014 року) Олексій Конюша сподівається, що сервіс сприятиме більш точному інформуванню. За його словами, на сьогодні пасічники вчасно отримують від місцевої влади інформацію про обробіток полів у певні дати по громаді. Однак громада велика, тому закладають у середньому п’ять діб, і точне поле та час його обробітку незрозуміле, відтак пасічнику доводиться видивлятись трактор самому або телефонувати агроному й дізнаватись точний час і місце.

Загалом у сучасних умовах ізолювати комах від впливу пестицидів із сусідніх полів неможливо, адже бджоли літають за нектаром до 5 км, інколи навіть далі, додає власник господарства з Сумщини, яке має в обробітку понад 120 га та займається бджільництвом і вирощуванням медоносних культур, Леонід Єгошин.

Він закликає дотримуватися простих правил для налагодження комунікації.

• Пасічнику необхідно зареєструвати пасіку.
• Агровиробнику від місцевої влади слід отримати інформацію про місце розташування пасік навколо його полів у радіусі 6 км.
• Використовувати на культурах у період їх цвітіння пестициди, безпечні для бджіл.
• За використання шкідливих для бджіл препаратів проінформувати пасічника не менш ніж за три доби про заплановані обробітки полів.
• Усі обробки пестицидами реєструвати в органах місцевої влади (назва препаратів, запланований час внесення тощо).

Пасічник і агроном — вічні союзники, проте з кардинально різними поглядами на результат, оскільки кожен дивиться на ситуацію через призму власних «підопічних», додає агроном ТОВ «Грінора Фрут» (обробляє 930 га на Вінниччині, 110 га з яких під яблунями, 100 га — під вишнею) Марія Кисляченко.

Власник господарства з селекції та розведення бджіл Леонід Єгошин із власного досвіду підтверджує, що врожайність товарного соняшнику залежить до 40% від запилення бджолами, бобових і трав — на 80%, фруктово-ягідних насаджень — від 80 до 99,9%.

У аграрному відомстві деталізують: на абрикосі — це плюс 50-78% до урожайності, на вишні, черешні — 60-70%, на персику, нектарині, смородині — до 70%, на яблуні — 20-60%, на груші — вдвічі. Щодо сільгоспкультур, то це плюс 40-60% на соняшнику, 20-30% — на ріпаку, 25-45% — на гречці, 15-35% — на гірчиці й до 30% — на коріандрі.

Вигода очевидна, тому і спостерігається поступове покращення комунікації між агровиробниками та пасічниками, зокрема й завдяки їхнім саморегулюючим ініціативам, які запроваджують внутрішні стандарти взаємодії. Та потрави до мінімуму ще не зведені. Олексій Конюша згадує 2022 рік, коли бджола постраждала через посів протруєної кукурудзи, адже літала через поле, де проходила посівна, до ріпаку. Після цієї ситуації пасічник під час сівби зернової групи вивозить вулики до лісу, оскільки пилюка, яка піднімається під час сівби, несеться на квітучі сади. І хоча мору комах він уникнув, на сезон бджолосім’ї випали, а це — мінус 8 тис. грн прибутку з однієї сім’ї за сезон.

Водночас Леонід Єгошин, роблячи приблизні підрахунки за середніми цінами на бджолину продукцію, вказує, що у разі отруєння бджіл пасічник втрачає як мінімум бджолосім'ю (до 2 500 грн). Крім того, він втрачає неотриманий дохід, який ця бджолосім'я йому могла би принести, а це від 30 до 80 кг меду (~2000-5000 грн), до 6 кг квіткового пилку (~2000 грн).

Не менш важливим у цій всій історії є використання деякими виробниками фальсифікованих ЗЗР. Віктор Погорілий вказує, що частка фальсифікату ЗЗР є доволі високою та стабільною — на рівні 20-25%. В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що використання такої продукції становить небезпеку не лише для того, хто її застосовує, але й для навколишнього середовища та потенційних споживачів обробленої сільськогосподарської продукції.

У міжнародній технологічній компанії Syngenta усвідомлюють, що збереження й покращення біорізноманіття та підтримка здоров'я бджіл — ключові компоненти сталого сільського господарства. І якісна синхронізація основних учасників ринку в цьому напрямі дійсно важлива.

Саме тому компанія в Україні активно впроваджує програми із захисту біорізноманіття, зокрема із фокусом на здоров'я бджіл та інших корисних комах, а також проводить навчання для агровиробників щодо відповідального застосування засобів захисту рослин.

Лише покупка у офіційних дистриб’юторів або на сайтах виробників ЗЗР є гарантією безпечності препарату. Не менш важливо дотримуватися й інструкції виробника щодо безпечного застосування, адже вона є результатом державних випробувань і враховує всі ґрунтово-кліматичні особливості та умови застосування, які є запорукою безпечного та якісного врожаю.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua