Україно-польський проєкт AmoHive на Київщині запустив ІТ-пасіку — 10 експериментальних вуликів із поліпропілену, оснащених сонячними панелями та сенсорами.
Про це говориться у повідомленні проєкту USAID «Економічна підтримка України» у Facebook.
У травні ці вулики заселили бджолиними родинами трьох порід — українська степова, карпатка, карніка. Зараз на пасіці спостерігають над тим, як поводяться бджоли. Інформація з датчиків передається на сервер, а звідти на телефон. Через застосунок у телефоні можна перевірити температуру у вулику, вологу, вагу в реальному часі, кількість назбираного меду, а також є функція GPS-навігатора.
Над створенням такого вулика працювала команда фахівців з України та Польщі. Патент на свій винахід оформили в Україні.
Про готовність до співпраці вже заявили викладачі та аспіранти Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Кажуть, що готові долучитися до досліджень, запропонували ідеї, які ще показники можна додати до датчиків у вулику.
«Це цікава інноваційна ідея, яка дозволить у майбутньому розробити кілька курсів — для школярів, студентів закладів професійної та вищої освіти», — вважає старша менеджерка з розвитку трудового потенціалу проєкту USAID Сніжана Леу-Севериненко.

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Український агробізнес довгий час розвивався завдяки кільком сильним перевагам: доступній землі, трудовому ресурсу та вигідному розташуванню на перетині міжнародних ринків збуту. Саме ці фактори багато років забезпечували динамічне зростання галузі.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.

Єдину державну платформу сільськогосподарських знань та інновацій AKIS (Agricultural Knowledge and Innovation System) запущено в Україні.