«Канали транзиту через Європу, про які так багато говорять чиновники, в молочному експорті до цього часу майже не працюють. Можуть трохи заробляти хіба що компанії з правом експорту в країни ЄС».
Молочники зазвичай з нетерпінням чекають приходу справжньої весни, коли збільшується пропозиція молока, падають закупівельні ціни, зростає споживання, з’являється можливість заробітку на експорті. Але так було у минулі роки.
Про це заявив директор «Інфагро» Василь Вінтоняк.
Він зазначив, що попри війну виробники і переробники молока вже працюють з кожним тижнем значно активніше.
«Пропозиція сировини зростає, випуск молокопродуктів збільшується. Про активність свідчить також зростання цін на молоко. З врахуванням поставки до заводу вони вже піднялись до довоєнного рівня. Значить виробники молока мають можливість продавати свою продукцію навіть при суттєвому збільшенні собівартості. Але і виробники молокопродуктів також піднімають ціни, що в даний час не найкраще явище», — додає експерт.
Вінтоняк припускає, що хтось розраховував заробити на експорті, бо світові ціни рекордно високі. Але поки що для багатьох це примарне бажання, бо логістики нормальної немає і досі.
«Канали транзиту через Європу, про які так багато говорять чиновники, в молочному експорті до цього часу майже не працюють. Можуть трохи заробляти хіба що компанії з правом експорту в країни ЄС».
Але перспектива суттєвого покращення становища молочних експортерів, на думку експрта, все таки є.
«З одного боку напрацьовується механізм логістики через румунські порти, обіцяють організувати поїзди з контейнерами з Польщі. Транспортники також працюють над схемою поставок через ліцензійні склади в Польщі і можливо в Литві. Але всі ці схеми експорту суттєво дорожчі за звичну раніше логістику через наші порти в Чорному морі», — констатує Василь Вінтоняк.
Раніше непоганою альтернативою реалізації молочних продуктів були держзакупівлі. Зараз активність цього процесу значно послабилась, суттєво зменшились обсяги закупівель, пропонуються нижчі ціни, немає оперативних розрахунків. Така ситуація знову спричинила зниження цін внутрішнього ринку на низку молочних товарів. Тому відновлення експорту в даний час стає ще більш актуальним для виробників, вважає він.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Майновий комплекс молокопереробного заводу у місті Буринь Конотопського району Сумської області виставили на продаж за $1,7 млн.

Європейська комісія (DG AGRI) оприлюднила обсяги виданих ліцензій на постачання окремих (квотованих) видів молокопродуктів на листопад 2026 року в межах наявних квот (TRQs), переглянутих у жовтні 2025 року.

Ситуація на ринку вершкового масла України погіршується — надлишки продукції залишаються значними, а виробництво суттєво не скорочується.

Загальний індекс Global Dairy Trade (GDT) на черговому аукціоні зріс на 2,5% і склав $4,02 тис./т. Це найбільше зростання з березня.

Висхідний ціновий тренд зберігається на українському молочному ринку.

Українська молочна галузь зберігає виробничий потенціал і готова повноцінно інтегруватися до європейського ринку, попри надзвичайно складні умови війни.

Стрімке зростання світових цін дозволило українським виробникам сухого знежиреного молока (СЗМ) отримати можливість наростити прибутки.

Попри війну, експорт молочних продуктів з України зростає, демонструючи навіть більші обсяги, ніж до 2022 року. Зростання експорту очікується і цьогоріч, адже збільшується пропозиція сировини на переробку.

В Україні спостерігається скорочення внутрішнього споживання молочних продуктів. Це пов’язано з багатьма факторами, зокрема — зі зменшенням сировини для переробки. Попит впав, і малі та середні підприємства не витримують конкуренції з великими гравцями ринку. Можливо, єдиним фактором підтримки середнього молочного бізнесу в Україні є розвиток галузі на зовнішньому ринку.

Експорт сиру з України цього року більший, ніж 2021-го, однак це тимчасово.