Борошномельні підприємства України з початком війни скоротили виробництво, але дуже скоро поновили роботу з максимальним навантаженням, забезпечуючи не тільки поточні потреби, але й створюючи стратегічні запаси.
Про це розповіла аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич.
Вона зазначила, що експорт борошна у 2022 р. скоротився до 79 тис. т (-25% від 2021 р.). Основною причиною зниження обсягів експорту стала блокада морських портів, яка спричинила пошук нових альтернативних шляхів збуту. З початку 2022/23 МР було експортовано 80 тис. т, причому 36,6 тис. т з них — до країн ЄС, що в 437 разів більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
Експорт у віддалених напрямках відстає від показників попередніх років через те, що морські контейнерні перевезення наразі відбуваються лише через малі порти на Дунаї, тобто зібрати велику партію достатньо важко, пояснює експерт. Тому експорт українського борошна в країни Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Африки у великих обсягах знову може розпочатися тільки після поновлення повноцінної роботи всіх українських портів.
«Наразі вирішується подальша доля спеціального митного режиму для української агропродукції до ЄС і в разі його продовження можна очікувати як мінімум стабілізації борошняного потоку до Європи. Вже той факт, що українське борошно зараз споживається в країнах ЄС тисячами тонн, свідчить про те, що його якість задовольняє європейські стандарти. Тому навіть після поновлення імпортних обмежень у майбутньому певна частина європейських покупців може продовжити купувати борошно з України, питання буде тільки в ціні. В цьому випадку певну вигоду матимуть переробники з прикордонних областей, для яких логістична складова буде не такою високою», — зазначає експерт.
Крім того, на думку Маринич, можна очікувати, що продовження збуту до ЄС стимулюватиме подальший розвиток зернопереробної галузі в Україні та покращення якості готової продукції.