Підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення створить додатковий фінансовий тягар для бізнесу та знизить конкурентоспроможність залізничної логістики.
Про це заявила Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) у зверненні до прем’єр-міністра України з проханням не допустити індексації «Укрзалізницею» (УЗ) тарифів на 37%.
Фахівці зазначають, що востаннє перед цим УЗ підвищувала тарифи на вантажні перевезення у червні 2022 року, внаслідок чого вартість транспортування вугілля, руди та вапняку зросла на 140%, металу — на 70%, зернових — на 65%.
Компанії-члени комітету з логістики ЄБА занепокоєні наслідками підвищення тарифів для бізнесу. Висока вартість логістики залишається одним зі стримуючих факторів для експорту. За оцінками експертів асоціації, внаслідок російської військової агресії логістичні витрати значно зросли, в певних галузях — до 40% від собівартості продукції. Вкупі зі складною ситуацією в енергетиці та дефіцитом персоналу зростання вартості логістики значно збільшує витрати українського бізнесу й погіршує конкурентоспроможність українських товарів на міжнародних ринках.
«Варто зазначити, що навіть поточні тарифи перевищують спроможності учасників ринку, через що підприємства змушені скорочувати виробництво або переходити на перевезення автотранспортом. Це призводить до руйнування доріг і зростання мільярдних витрат з бюджету на їхній ремонт», — пояснюють фахівці.
До того ж через втрату конкурентоспроможності залізничної логістики УЗ втрачає доходи. Згідно з фінансовою звітністю компанії у відкритому доступі, за 9 місяців 2024 року компанія отримала прибуток у 1,6 млрд грн, тоді як за аналогічний період 2023 року прибуток становив 8,2 млрд грн. На думку бізнесу, ситуація з фінансовими показниками УЗ демонструє необхідність термінового перегляду її витратної політики.
«Основні фінансові проблеми УЗ не пов’язані з вантажними перевезеннями (які, за інформацією компаній-членів асоціації, були рентабельними на рівні 27% у 2023 році), а є наслідком ситуації з пасажирськими перевезеннями. За даними бізнесу, за підсумками 2024 року збитки від пасажирських перевезень можуть досягти 20 млрд грн. В умовах війни покриття цих витрат з державного бюджету є нереальним, втім їх можна зменшити завдяки оптимізації витрат і вдосконаленню системи оплати за приміські перевезення», — додають аналітики.
Оптимізація витрат, підвищення операційної ефективності та залучення клієнтів на залізницю через конкурентоспроможну тарифну політику можуть значно покращити її фінансовий стан. На думку експертів асоціації, замість підвищення тарифів, яке посилить фінансовий тиск на бізнес і призведе до скорочення обсягів перевезень, важливо зосередитися на підтримці експорту.
«Недопущення зростання логістичних витрат дозволить утримати вантажі на залізниці, зберегти валютні надходження до бюджету та сприятиме економічній стабільності», — підкреслюють у ЄБА.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

За оперативними даними самої Укрзалізниці на 7 жовтня 2026 року, у напрямку прикордонних переходів перебувало 19 273 вагони. Середньодобова передача через кордон становила лише 1 752 вагони за планової максимальної можливості 3 482.

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

Український бізнес стурбований поширеною в публічному просторі інформацією щодо можливих змін до чинного порядку бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств.