Український аграрний експорт потрапив у ситуацію, коли вплив кількох несприятливих факторів загрожує падінням внутрішніх цін на зерно, якщо порівняти зі світовими цінами, та паралельним здорожчанням логістики.
Про це заявив експерт логістики, член Комітету з логістики ЄБА Юрій Щуклін.
Першим чинником падіння внутрішніх цін на зерно стає ризикованість причорноморської логістики через ракетні обстріли портів та погрози рф, зазначає експерт. Трейдери, які вирішать провозити товар цим шляхом, обовʼязково закладуть у свою маржу ризики знищення товару ракетами. До портів поїде менше зерна.
«Виробника поставлять в умови, що він відправлятиме зерно без передоплати і одержуватиме гроші лише тоді, коли зерно виїде за межі Чорного моря», — прогнозує Щуклін, пояснюючи, що зерно купуватиметься задешево, мотивуючи це надвисокими ризиками.
Водночас чинником здорожчання логістики стає відсутність альтернативного каналу транспортування українського зерна.
«Чим більше шляхів експорту, тим дешевша логістика на кожному шляху, бо вони конкурують, і навпаки. Логістичний ланцюжок — це вартість вагона, перевалки, тобто кілька складових. І кожна із них дорожчає, якщо цей шлях єдиний», — додав експерт.
Щуклін наголошує, що без дешевої логістики через європейські кордони є ризик остаточно вбити в аграрія будь-яке бажання вирощувати продукцію.
«Потрібно зробити логістику через країни ЄС такою ефективною, щоб путін втратив сенс гатити ракетами по наших портах. Як зробити цю ціну дешевшою? Та просто треба прибрати зайві витрати та усунути усіх, хто спекулює на війні, з обох боків кордону», — заявив Юрій Щуклін.
Він зазначив, що Єврокомісії пропонували технологію та систему планування залізничних перевезень, яка виключить необґрунтовані витрати, корупційну складову.
«На жаль, чиновникам ані з нашої, ані з європейської сторони це виявилося нецікаво. Атланти, на яких тримається український аграрний сектор, мають усвідомити, що ніхто не зацікавлений по обидва боки кордону в їхніх успіхах та прибутках. Якщо вони бажають зберегти бізнес, вони мають запитати: хто і що заважає впровадити сучасні принципи логістики, відповідальне планування, за допомогою яких ми відкриємо Європу і зробимо логістику дешевше?» — ставить питання експерт.
І відповідає, що потрібно відкривати кордони, потрібно скасувати ембарго. І система прозорого відповідального планування, як калькулятор, надасть аргументи математичні тим, хто закривав кордони — щоб вони передумали це робити та відкрили. Чим більше в України буде шляхів експорту, тим дешевшою буде логістика на всіх шляхах.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Понад 20,7 тис. вантажних вагонів перебувало на підходах до залізничних переходів на західному кордоні України станом на 23 жовтня.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Складна ситуація на фрахтовому ринку дунайських портів України продовжує погіршуватися.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан закликав українських підприємців використовувати молдовську залізницю для експорту товарів до Румунії.

Україна з початку 2026 року погодила доступ своєї агропродукції за 29 новими експортними напрямками у 13 країнах і Європейському Союзі.

За оперативними даними самої Укрзалізниці на 7 жовтня 2026 року, у напрямку прикордонних переходів перебувало 19 273 вагони. Середньодобова передача через кордон становила лише 1 752 вагони за планової максимальної можливості 3 482.

За січень – вересень 2025 року падіння аграрного виробництва склало 14%, зокрема в рослинництві — 16,4%. На цьому тлі «Укрзалізниця» поводиться з аграріями так, ніби це не вантажна база, котру треба плекати та берегти, а ресурс, котрий треба «обскубувати» за будь-яких умов.