Український аграрний експорт потрапив у ситуацію, коли вплив кількох несприятливих факторів загрожує падінням внутрішніх цін на зерно, якщо порівняти зі світовими цінами, та паралельним здорожчанням логістики.
Про це заявив експерт логістики, член Комітету з логістики ЄБА Юрій Щуклін.
Першим чинником падіння внутрішніх цін на зерно стає ризикованість причорноморської логістики через ракетні обстріли портів та погрози рф, зазначає експерт. Трейдери, які вирішать провозити товар цим шляхом, обовʼязково закладуть у свою маржу ризики знищення товару ракетами. До портів поїде менше зерна.
«Виробника поставлять в умови, що він відправлятиме зерно без передоплати і одержуватиме гроші лише тоді, коли зерно виїде за межі Чорного моря», — прогнозує Щуклін, пояснюючи, що зерно купуватиметься задешево, мотивуючи це надвисокими ризиками.
Водночас чинником здорожчання логістики стає відсутність альтернативного каналу транспортування українського зерна.
«Чим більше шляхів експорту, тим дешевша логістика на кожному шляху, бо вони конкурують, і навпаки. Логістичний ланцюжок — це вартість вагона, перевалки, тобто кілька складових. І кожна із них дорожчає, якщо цей шлях єдиний», — додав експерт.
Щуклін наголошує, що без дешевої логістики через європейські кордони є ризик остаточно вбити в аграрія будь-яке бажання вирощувати продукцію.
«Потрібно зробити логістику через країни ЄС такою ефективною, щоб путін втратив сенс гатити ракетами по наших портах. Як зробити цю ціну дешевшою? Та просто треба прибрати зайві витрати та усунути усіх, хто спекулює на війні, з обох боків кордону», — заявив Юрій Щуклін.
Він зазначив, що Єврокомісії пропонували технологію та систему планування залізничних перевезень, яка виключить необґрунтовані витрати, корупційну складову.
«На жаль, чиновникам ані з нашої, ані з європейської сторони це виявилося нецікаво. Атланти, на яких тримається український аграрний сектор, мають усвідомити, що ніхто не зацікавлений по обидва боки кордону в їхніх успіхах та прибутках. Якщо вони бажають зберегти бізнес, вони мають запитати: хто і що заважає впровадити сучасні принципи логістики, відповідальне планування, за допомогою яких ми відкриємо Європу і зробимо логістику дешевше?» — ставить питання експерт.
І відповідає, що потрібно відкривати кордони, потрібно скасувати ембарго. І система прозорого відповідального планування, як калькулятор, надасть аргументи математичні тим, хто закривав кордони — щоб вони передумали це робити та відкрили. Чим більше в України буде шляхів експорту, тим дешевшою буде логістика на всіх шляхах.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Уряд Бразилії заявив, що може запровадити дзеркальні заходи проти Європейського Союзу, якщо переговори щодо скасування обмежень на імпорт продукції тваринного походження з південноамериканської країни не дадуть «задовільного результату».

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

Європейський Союз від сьогодні, 3 вересня, призупиняє імпорт м'яса з Бразилії, яка не змогла підтвердити дотримання норм щодо використання антибіотиків.

За січень – вересень 2025 року падіння аграрного виробництва склало 14%, зокрема в рослинництві — 16,4%. На цьому тлі «Укрзалізниця» поводиться з аграріями так, ніби це не вантажна база, котру треба плекати та берегти, а ресурс, котрий треба «обскубувати» за будь-яких умов.

Наразі, в поточних умовах, будь-яка статистика та прогнози щодо врожаю і вартості перевезень зерна на 2025-26 маркетинговий рік не є релевантними.