Експорт української агропродукції через порти Балтії буде конкурентоспроможним лише після їхньої інтеграції в європейську транспортну інфраструктуру.
Про це розповів голова правління АТ «Укрзалізниця» Євген Лященко в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
«Порти Балтії дійсно мають великий незадіяний потенціал. Та ж Клайпеда може перевалювати до 10 млн т на рік. Якщо ми кажемо про загальні можливості портів країн Балтії, то це 20 млн т на рік. Але всі морські порти Балтії в контексті підвезення вантажів залізницею були задіяні через білорусь по колії 1520 мм. Щоб доїхати до Клайпеди зараз, потрібно перевантажитись на кордоні Україна-Польща, а потім на кордоні Польща-Литва. Це два перевантаження», — пояснює Лященко.
За його словами, доставка зернового вантажу до Клайпеди вийде орієнтовно на 50% дорожчою, ніж до польського Гданська. І в кілька разів дорожчою, якщо порівнювати з ціною транзиту через українські глибоководні порти.
Розв'язанню питання економічної доцільності експорту української агропродукції через Клайпеду допомогла б стратегія приєднання балтійських портів до європейської залізничної інфраструктури.
«Системне вирішення питання тісно пов'язане зі стратегією приєднання балтійських портів до європейської залізничної інфраструктури. Багато років реалізується проєкт Rail Baltica, але він стосувався лише пасажирського руху й не передбачав з’єднання з портами, зокрема, з портом Клайпеда. Останнім часом ми порушуємо перед литовською стороною питання саме в контексті вантажних перевезень. Вони зацікавлені реалізовувати ці проєкти у партнерстві з Україною», — зазначає очільник УЗ.
Лященко додав, що реалізація такого проєкту цілком можлива в межах програми «Шляхи солідарності», що фінансується через Європейський фонд поєднання (CEF).

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Парламент Молдови 4 вересня ухвалив у другому читанні законопроєкт про ліцензування імпорту зернових та олійних культур.

Ситуація із зерновим експортом у Чорноморському регіоні перейшла в нову фазу, коли ризики виконання контрактів стають важливішими за ціну та якість зерна.

Україна домовляється з Польщею про збільшення залізничного транзиту та розраховує наростити обсяги експорту через польські порти до близько 6,5 млн т.

Повноцінної альтернативи морським шляхам через порти Великої Одеси для забезпечення експортного потенціалу України наразі немає. Водночас держава працює над створенням умов для розвитку приватного флоту та безпечної роботи бізнесу.

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Латвія та Литва збираються найближчим часом розглянути заборону транзиту російського зерна через свої порти.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 4 вересня складає 3,9 млн т, що на 14% менше за показник минулого сезону.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Україна та Литва обговорили практичну співпрацю у відновленні та розвитку морських портів, зокрема модернізацію інфраструктури та залучення інвестицій.