Експорт української агропродукції через порти Балтії буде конкурентоспроможним лише після їхньої інтеграції в європейську транспортну інфраструктуру.
Про це розповів голова правління АТ «Укрзалізниця» Євген Лященко в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
«Порти Балтії дійсно мають великий незадіяний потенціал. Та ж Клайпеда може перевалювати до 10 млн т на рік. Якщо ми кажемо про загальні можливості портів країн Балтії, то це 20 млн т на рік. Але всі морські порти Балтії в контексті підвезення вантажів залізницею були задіяні через білорусь по колії 1520 мм. Щоб доїхати до Клайпеди зараз, потрібно перевантажитись на кордоні Україна-Польща, а потім на кордоні Польща-Литва. Це два перевантаження», — пояснює Лященко.
За його словами, доставка зернового вантажу до Клайпеди вийде орієнтовно на 50% дорожчою, ніж до польського Гданська. І в кілька разів дорожчою, якщо порівнювати з ціною транзиту через українські глибоководні порти.
Розв'язанню питання економічної доцільності експорту української агропродукції через Клайпеду допомогла б стратегія приєднання балтійських портів до європейської залізничної інфраструктури.
«Системне вирішення питання тісно пов'язане зі стратегією приєднання балтійських портів до європейської залізничної інфраструктури. Багато років реалізується проєкт Rail Baltica, але він стосувався лише пасажирського руху й не передбачав з’єднання з портами, зокрема, з портом Клайпеда. Останнім часом ми порушуємо перед литовською стороною питання саме в контексті вантажних перевезень. Вони зацікавлені реалізовувати ці проєкти у партнерстві з Україною», — зазначає очільник УЗ.
Лященко додав, що реалізація такого проєкту цілком можлива в межах програми «Шляхи солідарності», що фінансується через Європейський фонд поєднання (CEF).

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

НАТО направить до Чорного моря додаткові морські патрульні літаки, радарні системи та безпілотники.

За оперативними даними самої Укрзалізниці на 7 жовтня 2026 року, у напрямку прикордонних переходів перебувало 19 273 вагони. Середньодобова передача через кордон становила лише 1 752 вагони за планової максимальної можливості 3 482.

Компанія Dragon Capital прогнозує 2 роки падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України.

Фрахтові ставки на перевезення костерами з українських дунайських портів зросли через збільшення часу очікування проходження Сулінського каналу. Після закриття через негоду 26 вересня канал відновив роботу 3 жовтня, однак наразі лише для суден, що прямують на вихід.

Країни Балтії ретельніше контролюватимуть походження транзитного зерна з метою протидії торгівлі українською подукціїєю, викраденою росією з тимчасово окупованих територій.

Латвія та Литва збираються найближчим часом розглянути заборону транзиту російського зерна через свої порти.