«Тимчасові коридори» у Чорному морі, які дозволяють цивільним суднам безпечно пройти від Босфору до портів Великої Одеси територіальними водами країн-партнерів України, почали працювати. Однак залишаються певні ризики.
Про це заявив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов.
«Я
впевнений, що «тимчасові коридори» можуть і будуть працювати, але у цій схемі
існують інші ризики. Зокрема, щоб завантажити судно в портах Великої Одеси
потрібно щонайменше два-три дні. Якщо у цей час інфраструктура портів знову
зазнає ударів від ворожих атак, є ризик пошкодження суден й вантажів. Й хоч
Україна запровадила механізм компенсації втрат, я не впевнений, що багато
судновласників готові йти «тимчасовими коридорами», — пояснив він.
Тому, на думку експерта, було б доцільним, аби міжнародна спільнота детальніше пропрацювала
механізми убезпечення суден в «тимчасових коридорах», наприклад, надала воєнний
супровід цивільним суднам. Кораблі НАТО будуть здатні реагувати на загрози, в
тому числі на ракетні атаки по портовій інфраструктурі. А бойове чергування
літаків F-16, які моментально бачать й реагують на ракети, апріорі розв’яже
питання безпеки у Чорноморському регіоні.
«Впевнений,
що міжнародна спільнота знайде важелі впливу на росію, що дозволить відкрити
вільне судноплавство в Чорному морі, адже воно не належить рф і їх претензії не
корелюються з позицією, яку має Туреччина та інші країни НАТО у цьому регіоні.
Консультації та переговори тривають і з Китаєм – покупцем номер один
українського зерна в рамках «зернової угоди», — додав Горбачьов.
І висловив упевненість
утому, що блокування акваторії Чорного моря є тимчасовим й
міжнародна спільнота відкриє його для судноплавства. За прогнозами УЗА, Україна має
експортувати близько 48 млн тонн зерна у цьому році й навіть без повноцінної
роботи «зернового коридору» такі обсяги реально вивезти за кордон.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Підвищення тарифів на залізничні перевезення сьогодні є одним із найболючіших питань для аграрного бізнесу. В умовах, коли морська логістика працює з постійними ризиками, саме залізниця стала одним із ключових маршрутів експорту. Тому будь-яке подорожчання перевезень автоматично збільшує собівартість українського зерна.

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Тривають перемовини між АТ «Укрзалізниця» та ДП «Залізниця Молдови» (Calea Ferată din Moldova, CFM) щодо надання знижки на перевезення українських вантажів територією сусідньої країни. Наразі йдеться про зменшення тарифів на транзит на 50%.

Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2026 році на рівні 84,6 млн т (у червні очікувалось 83,6 млн т).

Україна у 2025/26 МР (закінчився 30 червня) експортувала 41,1 млн т зернових та олійних, що нижче попереднього сезону (46,7 млн т) і значно менше від сезону 2023/2024 (57,5 млн т зернових та олійних).

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов став головою комітету агропромислового комплексу української частини Українсько-французької ділової ради.

Ворожі безпілотники протягом вечора 28 травня та ночі атакували три іноземні торговельні судна, що рухалися коридором у Чорному морі.

Понад 197 млн т вантажів було перевезено українським морським коридором від початку його роботи (з 2023 року).

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?