Додатковий тиск на ціни створює новий врожай зерна, що лише збільшує розрив у цінах. Фактично витрати на доставку в багатьох випадках становлять близько 2/3 від ціни зерна. Це робить його виробництво в Україні збитковим, вважає Дмитро Ливч.
«Водночас збільшення логістичних витрат багато в чому пов’язане саме із залізничними перевезеннями всередині України», — підкреслив експерт, зазначивши, що на це впливають тарифи за користування вагонами, швидкість перевезення та низка інших факторів.
За його підрахунками, після початку війни логістичні витрати виключно на користування та перевезення зерновозами УЗ підвищились до $85 на тонну (з розрахунку на середню відстань перевезення та середню нормативну швидкість), або ж у 4,5 раза. Експедиторські послуги та інші витрати на логістику по Україні можуть становити від 10 до 40% додаткових витрат.
«Разом із перевалкою зерна та вартістю логістики за межами України логістичний компонент у ціні зернових може сягати до 180-200 $/т (порівняно з 30-40 $/т до початку війни)», — пояснює Ливч.
Як наслідок, багато аграріїв змушені працювати «в нуль» або навіть у збиток, підкреслює експерт.
«Якщо ситуація з доступністю логістики не покращиться, під загрозою опиниться не лише український агросектор, а й макроекономічна стабільність країни, а також глобальна продовольча безпека», — прогнозує він.