Купівля порту — це приклад класичної вертикальної інтеграції бізнесу.
Про це заявив старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай у коментарі Forbes.
Він зазначив, що перемога компанії «Еліксир Україна» Валерія Віхренка у приватизацї «Усть-Дунайського порту» може стати вигідною.
«Мати ще власний порт чи портовий термінал — додаткова додана вартість для бізнесу», — пояснює Гайдай.
З іншого боку, купівля аграрною компанією порту і можливе створення на його базі митного посту створює сприятливі умови для схеми з експортом так званого «чорного зерна», вважає він. Схема, за його словами, працює так: через компанії-прокладки за кеш купується зерно «без походження» і експортується без сплати податків у повному обсязі й повернення в країну валютної виручки.
У свою чергу директор стивідорної компанії Danube Logistics Group Іван Ніякий вважає, що вкладення 200 млн грн — виправдана інвестиція, адже компанія займається оптовою торгівлею хімічними продуктами, а також сільським господарством — обробкою насіння, торгівлею зерном.
Експерти вважають, що «Еліксир» купила порт, щоб завозити добрива в Україну зі свого сербського заводу річкою Дунай. Мета — забезпечити стабільність вантажопотоку та зекономити на логістичних витратах.
Проте компанії доведеться вкласти додаткові інвестиції для збільшення вантажообігу порту. Щоб привести порт до ладу та збудувати сучасний термінал, потрібно вкласти ще близько 200 млн грн, або $5 млн, каже Ніякий.
За його розрахунками, загальні інвестиції «Еліксиру» в $10 млн можуть окупитись за 2,5 роки. Будівництво терміналу для перевалки добрив займе близько року. Модернізований порт дозволить завозити до 30 тис. т добрив щомісяця. Річний дохід порту тільки з перевалки добрив може скласти $7 млн.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Україна домовляється з Польщею про збільшення залізничного транзиту та розраховує наростити обсяги експорту через польські порти до близько 6,5 млн т.

Повноцінної альтернативи морським шляхам через порти Великої Одеси для забезпечення експортного потенціалу України наразі немає. Водночас держава працює над створенням умов для розвитку приватного флоту та безпечної роботи бізнесу.

Фонд державного майна України (ФДМУ) 10 вересня проведе онлайн-аукціон із приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Хлібна база №85» (м. Барвінкове, Харківська обл.).

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Фонд державного майна України (ФДМУ) 4 серпня проведе онлайн-аукціон з приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Хлібна база №77» (с. Іванівка, Одеська обл.).

Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через ключові чорноморські порти в результаті російських атак на портову інфраструктуру.