Близько 22% сільгоспвиробників зіткнулися з нестачею потужностей для зберігання зерна.
Про це свідчать результати опитування ІА «АПК-Інформ», яке проводилось серед аграріїв Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей.
Відзначається, що найбільший дефіцит складських приміщень відчувають сільгоспвиробники Полтавської (45% опитаних), Дніпропетровської (42%), Чернівецької (34%) та Кіровоградської (30%) областей. Водночас найменший дефіцит потужностей спостерігається на Одещині (5%), Житомирщині (6%) та Закарпатті (6%).
Ті аграрії, які не відчувають браку зерносховищ (78% від опитаних у цілому), зазначають, що вирощують сільськогосподарські культури для власного споживання (на корм сільгосптваринам, мають власні переробні підприємства) або входять у холдинги, які забезпечують їх усім необхідним, заздалегідь закупили рукави для зберігання зерна чи продають зібраний урожай прямо з полів.
Також варто зазначити, що деякі респонденти повідомляли, що через дефіцит потужностей, несприятливі погодні умови та надмірну вологість і високу вартість доробки планують частину посівів кукурудзи залишити зимувати в полях, що в подальшому може негативно вплинути на якість зерна.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Зупинка експорту через морські порти може вилитись для агропромислового сектору України в десятки мільярдів недоотриманого виторгу.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Нині доволі насичений і відповідальний період: крім інтенсивної роботи в полі, не менш ефективно працюють елеваторні потужності. Звісно, відсутність ритмічного відвантаження та можливості експорту морськими шляхами ускладнює їхню роботу, але «Контінентал» постійно в пошуках рішень.