Майже 30% українських теплиць призупинили роботу через зростання вартості енергоносіїв.
Про це розповів президент асоціації «Теплиці України» та засновник «Торгового дому «Калинівка-Преміум» Євген Чернишенко в коментарі «Укрінформ».
Він зазначив, що Калинівський комбінат «Тепличний» зараз підтримує технологічний мінімум опалення без посівів, щоб не знищилось обладнання та конструкції.
Євгеній Чернишенко попередив, що повноцінна робота підприємства не відновиться аж до наступної зими.
«Навесні вирощувати тепличну продукцію вже нерентабельно, тому що на ринку поступово з’являтимуться овочі з відкритого ґрунту. Робота Калинівського комбінату не відновиться. Потрібно чекати наступного сезону. Увесь ресурс пішов на те, щоб підтримати, не втратити виробництво. А далі вже потрібно буде дивитися на економічну ситуацію в країні, на вартість енергоносіїв тощо. Зараз на порядку денному — збереження виробництва», — пояснив керівник тепличного господарства.
В пошуках альтернативи газовій енергії весною на підприємстві планують здійснити термомодернізацію, перевести виробництво на інші види палива. Хоча, на думку Чернишенка, і це — не вихід.
«Будь-яка модернізація потребує інвестицій — це інше обладнання, інша логістика. Ми розробляємо плани переходу на альтернативні види палива, такі як вугілля, щепа, солома. Хоча, розумієте, коли увесь бізнес на них перейде, то в нас не буде лісів. А вугілля — це великі шкідливі викиди. Й за таких потужностей це дуже велика екологічна проблема. Польща пішла таким шляхом, а зараз повертає тепличні комбінати на газ. Але ми шукатимемо альтернативу на подібні випадки», — розповів Євген Чернишенко.
Він уточнив, що підприємству довелось скоротити посівні площі з майже 50 га загальних потужностей комбінату до 38 га.
Для довідки: Калинівський комбінат «Тепличний»
(Київська обл.) — одне з найбільших українських тепличних господарств, працює з
1982 року. Посівні площі складають 48 га. На підприємстві встановлені сучасні системи мікроклімату та крапельного зрошення. Сертифіковане відповідно до
світових стандартів Global G.A.P. Компанія є українським лідером з експорту
овочевої продукції до країн Балтії, СНД та Європейського Союзу.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Робоча група з питань розвитку садівництва Міністерства економіки та довкілля одноголосно підтримала пропозицію профільних асоціацій про скасування обов’язкових норм щодо залучення сезонних працівників під час створення садів і теплиць за грантовими програмами.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Витрати на робочу силу в тепличних господарствах Іспанії різко зросли за останні роки.

Витрати на енергію сьогодні перевищують сукупні витрати на робочу силу, матеріали та логістику. Затрати на електроенергію зросли до 60-75%, що є надкритичним для частки енерговитрат у собівартості.

Ключові обмеження тепличного сектору в Україні — зростання енергоємності виробництва, брак кадрів, збільшення логістичних витрат, імпорт із Туреччини.

Війна та енергетичний шок змінили тепличний бізнес України, але він залишається стратегічно важливим напрямом. Західні регіони поступово формують нові тепличні хаби. Виживають ті, хто орієнтується на новітні технології. Адже за зростання енергетичних витрат до 60–70% вітчизняні тепличні овочі та зелень стають неконкурентними. Тоді дешевше завезти імпортний товар.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства з початку 2026 року прийняло 42 рішення щодо надання грантів на розвиток садів і теплиць на суму 215,4 млн грн, з яких уже виплачено 183 млн грн.

Найбільше теплиць зараз будують аграрії у Житомирській, Миколаївській і Одеській областях. Але найближчими роками до тунельних теплиць прийдуть і агровиробники Вінниччини, адже зміна клімату практично заганяє окремі сектори під плівку.

Тепличне господарство у с. Носівка на Чернігівщині планує збільшити площі виробництва у понад 5 разів.
