Збір хмелю на Хмельниччині затримується через дощову погоду.
Про це «Суспільному» розповів директор підприємства у Старосинявській громаді Хмельницької області Віталій Таєнчук.
Зазначається, що хміль тут вирощують понад 100 років і зазвичай завершують його збирання у 20-х числах вересня, але цього року не вийшло.
«Цей рік, по-моєму, найважчий, з дощами. Для нас дуже погано, що йдуть дощі», — говорить агроном підприємства Галина Федорчук.
Третина хмелю в господарстві залишається на плантаціях: через дощі й болото техніка не може заїхати в поле.
«Шість плантацій ще лишилось. Гектарів 12, а може, 11 ще є. Мало того, що трактори не виїжджають, і тут в нас хміль вологу тягне. Це теж погано, дуже довго сушимо його», — пояснює Галина Федорчук.
З її слів, цього року хміль сушать вдвічі довше, ніж зазвичай. Для цього дизельний котел замінили на твердопаливний, де спалюють пелети з соняшникових відходів.
«Справимося. Зрозуміло, що йдуть енергозатрати більші, і солярки більше спалюється, і на сушіння палива йде більше. Але нічого не поробиш. Є контракти, за якими мусимо виконувати свої зобов'язання», — каже Віталій Таєнчук.
За його словами, обсяги виробництва хмелю в господарстві цього року не скоротили — 30 га. Урожайність склала в середньому до 20 ц/га. Однак втрати через погоду сягнуть приблизно 15%.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Франція виділить понад €1 млрд на підтримку фермерів, які зазнали значних втрат через посуху, спеку та лісові пожежі цього літа.

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Близько 40 юридичних і фізичних осіб сформували тепличний кластер у Хмельницькій області з метою переходу від хаотичного виробництва до системного ринку.

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Державне агентство розвитку туризму України (ДАРТ) спільно з експертами визначило п’ять українських сіл і селищ, що представлятимуть Україну у міжнародній ініціативі UN Tourism (туристична агенція ООН) — The Best Tourism Villages 2026.

Нетрадиційні смаки пива завойовують український ринок. За підрахунками «Уманьпива», попит на такі сорти у нас зріс на 32% за останній рік.

У Рівному відкрили музей хмелярства та пивоваріння історичної Волині. Урочисте відкриття відбулося в оновленому маєтку першого директора Рівненського пивзаводу Гершa Пісюка.

Крафтова броварня торговельної мережі «Сільпо» Beermaster Brewery виготовляє широку палітру смаків від класничних — пільзнерів, пшеничних елів, сухих стаутів — до експериментальних сортів пива з поєднанням фруктів, овочів, спецій та нових сортів хмелю з різних континентів.