Війна в Україні позначилася на роботі африканських борошномельних підприємств

31 жовтня 2022, 13:30 2138

Нігерія імпортує 6 млн т пшениці у 2022-23 МР, що на 3% менше, ніж у попередньому сезоні.

Про це йдеться у звіті Глобальної сільськогосподарської інформаційної мережі Іноземної сільськогосподарської служби Міністерства сільського господарства США (USDA), пише world-grain.

У звіті наголошується, що війна в Україні сприяла зниженню імпорту пшениці. У 2021 році Нігерія імпортувала 51% пшениці з росії, Литви, Латвії та інших країн Балтії. Блокада росією українських портів та дія санкцій, запроваджених ЄС та іншими західними країнами, викликали сплеск цін на пшеницю.

Пшениця з України та інших країн Чорного моря залишається найдешевшим варіантом для багатьох борошномелів у Нігерії

«Багато борошномельних підприємств змішують причорноморську пшеницю з дорожчою високоякісною пшеницею з США та Канади, щоб отримати тісто, необхідне для хліба, який будуть їсти нігерійські споживачі. Млини збільшили вартість пшеничного борошна, щоб компенсувати високу вартість логістики та вартість дизельного палива — багато борошномелів використовують генератори, які є життєздатним джерелом енергії в Нігерії», — йдеться у повідомленні Міністерства сільського господарства США.

Міністерство сільського господарства США повідомило, що нігерійські пекарні, які чекають на затяжну російсько-українську війну, вивчають варіанти змішування пшениці з борошном з маніоки, проса і борошна з солодкої картоплі.

У звіті пояснюється, що за останнє десятиліття уряд наполягав на додаванні борошна з маніоки в хліб, сподіваючись, що ця політика значно скоротить імпорт пшениці. Політика потребує змішування борошна з маніоки до 40%. Однак пекарі не підтримують цю політику, оскільки борошно з маніоки погано поєднується з пшеничним борошном для отримання тіста хорошої якості.

У черговій спробі вирішити проблему нестачі пшениці Національне агентство з управління біобезпекою (NBMA) схвалило імпорт генетично модифікованої (GE) посухостійкої пшениці (HB4) з Аргентини. Імпорт ГМ пшениці переважно йде на продукти харчування та переробку, а не на посадку.