Три об'єкти в Китаї стали світовою аграрною спадщиною

Як зазначається в повідомленні Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, йдеться про стародавній район виробництва чаю, регіон кочового тваринництва та систему богарного землеробства на кам'яних терасах.

«Відповідно до критеріїв відбору об'єкти повинні мати світове значення, представляти цінність як суспільне благо, підтримувати продовольчу безпеку та джерела засобів для існування, агробіорізноманіття, системи знань, соціальні цінності та культуру, а також унікальні ландшафти», — пояснюється в повідомленні.

На сьогоднішній день до списку систем сільськогосподарської спадщини світового значення увійшли 15 об'єктів Китаю. Наразі всесвітня мережа об'єктів сільськогосподарської спадщини ФАО налічує 65 систем у 22 країнах світу.

Стародавній район виробництва чаю

Вважається, що виробництво чаю в повіті Аньсі, розташованому в південно-східній китайській провінції Фуцзянь, почалося в Х столітті, а найвідоміший чай Тегуаньінь, що означає «залізна богиня милосердя», з'явився тут у XVIII столітті. Він належить до категорії напівферментованих чаїв улун, що займають проміжне положення між зеленим і чорним чаєм.

Кочова пасовищна система

Кочова пасовищна система Ар-Хорчін, розташована в районі Внутрішня Монголія на півночі Китаю, є першою територією кочової сільськогосподарської спадщини в Китаї, що отримала статус ГІАХС, і прикладом глобального сталого тваринництва та управління вразливими пасовищними угіддями. Існують свідчення про те, що перші жителі полювали та вели кочовий спосіб життя в цьому районі ще в епоху неоліту. В наш час населенню регіону, в якому переважають етнічні монголи, вдалося зберегти традиційне кочове виробництво і спосіб життя, одночасно адаптуючись до навколишнього середовища.

Система кам'яних терас у посушливому районі Шесянь

Розташована на півночі Китаю в провінції Хебей система кам'яних терас у посушливому районі Шесянь є богарною сільськогосподарською системою, створеною ще в XIII столітті. Розташовані в суворих гірських умовах плантації з кам'яними терасами, як і раніше, відіграють важливу роль у веденні сільського господарства на крутих схилах цього посушливого регіону. Сільське господарство забезпечує місцевим жителям стабільні засоби для існування та служить моделлю стійкого, екологічного та циклічного землеробства у цій північній вапняковій гірській місцевості, незважаючи на нестачу ґрунту та дощів. Цей район відомий виробництвом волоського горіха та сичуаньського перцю.