Реджеп Тайїп Ердоган, ймовірно, намагатиметься використати «зернову угоду» у своїх інтересах перед другим туром президентських вборів у Туреччині.
Таку думку висловив політолог-міжнародник, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі в коментарі «РБК-Україна».
Він зазначив, що лідери авторитарних східних держав зазвичай намагаються компенсувати провали в економіці чи інфляцію геополітичними здобутками.
Президент Туреччини займається цим уже тривалий час. Політолог нагадав, що у 2020 році Ердоган підтримав Азербайджан у другій Карабаській війні, а зараз це «зернова угода» для експорту продовольства України.
За оцінками політолога, Ердоган може просувати питання продовження дії зернового коридору перед другим туром президентських виборів у Туреччині.
«До речі, за версією російської сторони, її продовжили лише на 60 днів, тобто до 18 травня. І от вам другий тур (перший тур 14 травня. — Ред.). Мені здається, що якщо вона закінчиться напередодні другого туру, то все буде накручуватися — продовольча криза, глобальний голод, подолання, і саме тоді він може переконати путіна продовжити угоду. Це може бути додатковим фактором», — зазначив Максим Ялі.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує зниження світового виробництва зернових у 2026 році на 2,1% — до 2,979 млрд т.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Туреччина шукає альтернативних постачальників насіння соняшнику через ризики перебоїв із традиційними джерелами імпорту на тлі війни росії проти України. У 2026/27 маркетинговому році країна може імпортувати близько 1,8 млн т соняшнику.

За підсумками вересня було експортовано 2,4 млн т агропродукції, що становить 46% від потреби. З них зернових 1,4 млн т — це 38% від потенційно необхідного експорту.

Організація об'єднаних націй (ООН) разом із Туреччиною працюють над переговорами між Україною та росією про перемир’я в Чорному морі, щоб налагодити постачання зерна.

Усі без винятку альтернативні маршрути агроекспорту подорожчали за останній час у діапазоні від 30% до понад 150-220%. Найшвидше і найсильніше зростання — у річковому та морському фрахті.

Естонія запровадила заборону на перевезення російського та білоруського зерна своєю територією.

Угода про вільну торгівлю між урядами України та Туреччини набрала чинності сьогодні, 1 жовтня 2026 року. Документ було укладено у лютому 2022 року, а ратифіковано у липні поточного року.

Надання пріоритету в логістиці олійним культурам та продуктам їх переробки є неприпустимим в умовах обмежених можливостей експорту української агропродукції.

Країни Балтії ретельніше контролюватимуть походження транзитного зерна з метою протидії торгівлі українською подукціїєю, викраденою росією з тимчасово окупованих територій.