Реджеп Тайїп Ердоган, ймовірно, намагатиметься використати «зернову угоду» у своїх інтересах перед другим туром президентських вборів у Туреччині.
Таку думку висловив політолог-міжнародник, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі в коментарі «РБК-Україна».
Він зазначив, що лідери авторитарних східних держав зазвичай намагаються компенсувати провали в економіці чи інфляцію геополітичними здобутками.
Президент Туреччини займається цим уже тривалий час. Політолог нагадав, що у 2020 році Ердоган підтримав Азербайджан у другій Карабаській війні, а зараз це «зернова угода» для експорту продовольства України.
За оцінками політолога, Ердоган може просувати питання продовження дії зернового коридору перед другим туром президентських виборів у Туреччині.
«До речі, за версією російської сторони, її продовжили лише на 60 днів, тобто до 18 травня. І от вам другий тур (перший тур 14 травня. — Ред.). Мені здається, що якщо вона закінчиться напередодні другого туру, то все буде накручуватися — продовольча криза, глобальний голод, подолання, і саме тоді він може переконати путіна продовжити угоду. Це може бути додатковим фактором», — зазначив Максим Ялі.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Близько 1,3 млн т агропродукції перевезено залізничними шляхами України у серпні. Це на 53,9% менше порівняно з аналогічним місяцем минулого року.

росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.

Протягом останніх тижнів ситуація га глобальному зерновому ринку різко загострилася. Через атаки на портову та судноплавну інфраструктуру покупці почали шукати заміну чорноморській пшениці. Відбуваються затримки й скасування вантажів, біржові ф'ючерси на пшеницю зростають.

Туреччина безпереревно контактує дипломатичними каналами з Україною та росією для створення нового механізму безпечного транспортування агропродукції у Чорному морі.

Індія відновила вільний експорт пшениці та продуктів її переробки.

Туреччина з 1 жовтня 2026 року знизить мито на імпорт насіння соняшнику з 20% до 12%, хоча нижча ставка мала почати діяти лише з 30 листопада.

Уряд Молдови схвалив запровадження ліцензування імпорту зернових та олійних культур строком на два місяці — з вересня до 31 жовтня 2026 року без права його продовження.