Про це в коментарі АgroPortal.ua розповів фахівець із розширення ринків збуту ТОВ «Лілак» Сергій Стьопін.
За його словами, сік підприємство збирає з дикоросів. «Щоб береза почала випускати сік, потрібна стабільна тепла погода з температурою вище нуля протягом 1-2 тижнів після сходження снігу. Затяжна весна трохи відтермінувала старт сезону. У середньому одне дерево дає 3 л рідини за добу», — констатує Сергій Стьопін.
«Лілак» є лідером на ринку березового соку в Україні і за обсягами виробництва та реалізації, і за експортом. Дев’ять років тому підприємство отримало сертифікат «Органік Стандарт». Органічну продукцію також збирають з дикоросів, попередньо дослідивши ґрунти, де ростуть берези, на вміст шкідливих матеріалів, важких металів, пестицидів, нітратів тощо.
N.B. Европейский путь украинского березового сока
Крім того, посадки повинні бути на певній відстані від тваринницьких ферм, автомобільних трас та АЗС. «Потреби у штучних насадженнях немає, вистачає дикоросів у карпатських лісах, співпрацюємо з держлісгоспами», — коментує фахівець.
Після збору сік фільтрується, до нього додається лимонна кислота, проводиться стерилізація. Потужність лінії розливу — 10 тис. л на добу. Сік розливається у скляну тару об’ємом 300 мл і 1 л, а також асептичні ємності для виготовлення в подальшому різноманітних напоїв.
«Раніше більш популярними були малі пляшки, зараз із урахуванням карантинних обмежень частіше обирають літрові банки з соком. Загалом попит зростає, оскільки зростає обізнаність у корисних властивостях соку, особливо відчутним це стало після пандемії», — додав Сергій Стьопін.
N.B. Як березовий сік відкрив українцю ековікно у Європу
Крім чистого березового соку «Лілак» виробляє також купажі — сік із додаванням настоїв дикорослих плодів, ягід і трав: шипшини, м’яти, кропиви, бузини, а також лимону. Найбільшим попитом користується березовий сік із шипшиною, м’ятою.
На цей сезон запланована новинка — органічний сік із додаванням йодис-концентрату та стевії. Коли з’являється новий продукт, його надсилають усім клієнтам для дегустації. Продукцію реалізують через національні мережі супермаркетів, інтернет-магазини.
Для збору соку і трав задіяна бригада з 10-12 осіб, це постійні працівники компанії. Сировину від населення не приймають, щоб бути впевненими у високій якості продукції.
Валентина Оврас, АgroPortal.ua

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

Органічні виробники хотіли би в програмах підтримки відокремитися від загальних фондів та мати окрему підтримку сектору, але наразі немає фінансових ресурсів, аби це зробити.

Для агровиробників важливими є вагові норми для вантажних автомобілів у 40 т на дорогах місцевого значення. Їм важливо довозити продукцію від елеваторів до виробництв або на заводи важким транспортом без перевантажень.

Війна вплинула на переробку продукції в ТОВ «Агрофірма «Колос», але обсяги виробництва збільшуються, адже потреби ринку зростають.

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Українські садівники цього року почали сезон із тривогою. Холодна весна й заморозки загрожували втратами врожаю, а перші закупівельні ціни свідчили про можливий дефіцит: яблуко на старті сезону коштувало 60–70 грн/кг.

У Хмельницькому працює мобільна сокарня, куди кожен може принести власні яблука чи груші й отримати на виході чистий, без жодних домішок сік. До «Сокарні» люди привозять сировину, а забирають готовий продукт — від фрешу до пастеризованого соку в зручній тарі.

Україна постачає на світові ринки не лише сировину, але й успішно продає за кордон перероблену органічну продукцію з доданою вартістю. Сьогодні вітчизняні виробники стійко протистоять численним проблемам та долають перешкоди, а також активно продовжують експортувати готову органічну продукцію по всьому світу. За даними електронної системи управління Європейської комісії TRACES, у 2022 році Україна стала третім найважливішим постачальником органічної продукції до ЄС.